15 квітня 2021 року справа №320/1325/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, викладену у листі від 18.12.2020 № 5572-5336/Д-02/8-0200/20, щодо перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 із врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1, 35%.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії гр. ОСОБА_1 з 01.10.2017 року з врахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 % відповідно до статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, та провести виплату недоплаченої суми пенсії.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З 01.10.2017 внаслідок перерахунку пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнта страхового стажу 1% розмір пенсії позивачки зменшився. У зв'язку з чим, у листопаді вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Відповідач листом від 18.12.2020 № 5572-5336/Д-02/8-0200/20 повідомив, що правових підстав для застосування до розрахунку її пенсії величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % немає. Вважаючи таку відмову відповідача неправомірною та такою, що не відповідає вимогам законодавства, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного адміністративного суду від 16.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивачці з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% відсутні, оскільки згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" №2148-VІІІ від 03.10.2017 пенсії, призначені відповідного до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком до Закону України "Про пенсійного забезпечення".
Позивачка у листопаді 2020 року звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Листом від від 18.12.2020 № 5572-5336/Д-02/8-0200/20 відповідач повідомив позивачку про те, що правових підстав для застосування для розрахунку пенсії величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% немає.
Позивачка, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправними, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
У статті 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч.1 ст.24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами ч.2 ст.24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону № 1058 (в редакції на момент призначення пенсії), коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = См х Вс/100 % х 12, де:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності з 11.10.2017, внесено зміни, зокрема, до пунктів 4-3 та 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Пунктом 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV передбачено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Частиною 1 ст. 25 Закону №1058-IV (в редакції на момент перерахунку пенсії) передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = Cм х Вс/100 % х 12, де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; Cм - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Суд вказує на те, що нормами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", якими внесено зміни в частині перерахування з 01.10.2017 пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, не визначено його зворотну дії в часі, а тому відповідачем протиправно було зменшено оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1%.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства" ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM" № 44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).
Європейський суд з прав людини у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України" зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Конституційний Суд України також неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Суд вказує на те, що нормами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", якими внесено зміни в частині перерахування з 01.10.2017 пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, не визначено його зворотну дії в часі, а тому відповідачем протиправно було зменшено оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1%.
З огляду на те, що пенсію позивачу призначено, ще у 2002 році (як зазначено відповідачем), суд приходить до висновку, що індивідуальний коефіцієнт стажу при обчисленні пенсії за віком з 01.10.2017 повинен бути у розмірі 1,35%.
Згідно з частиною п'ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
А як вбачається з Постанови Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №232/1608/12 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про перерахунок пенсії, у Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Таким чином, нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», якими внесено зміни в частині перерахування з 01 жовтня 2017 року пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, не визначено його зворотну дію в часі, у зв'язку з чим, суд вважає, що відповідачем протиправно зменшено оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1%.
Аналогічна позиція викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 № 580/3129/19.
Отже, при обчисленні пенсії ОСОБА_1 пенсійним органом повинен бути застосований коефіцієнт індивідуального стажу у розмірі 1,35%.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач, зменшивши оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1%, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України, без дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України.
Міркування відповідача, викладені у письмовому відзиві, про те, що величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % не повинна застосовується для визначення розміру пенсії позивача вказаних висновків суду не спростовують.
Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).
За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У даній справі відповідачем правомірності своїх дій щодо застосування величини оцінки одного року страхового стажу, що дорівнює 1 %, під час переведення, а фактично призначення позивачу пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в жовтні 2017 року доведено не було.
Враховуючи всі обставини та матеріали справи, норми законодавства та доводи сторін, суд приходить до висновку, що з метою повного захисту прав позивачки слід визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у вінницькій області щодо застосування величини оцінки страхового стажу в розмірі 1,35% при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" оформлену листом та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%, відповідно до п.п.4-4 п.4 розділу ХV "Прикінцеві положення", починаючи з 01.10.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на викладене, суд дійшов переконання, що позов слід задовольнити.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно абзацу другого частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до копії квитанції від 11.02.2021 № 44238 позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачкою судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 908,00 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, викладену у листі від 18.12.2020 № 5572-5336/Д-02/8-0200/20 щодо перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 із врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1, 35%.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії гр. ОСОБА_1 з 01.10.2017 року з врахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 % відповідно до статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, з урахуванням раніше сплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.