Копія
Україна
25 травня 2010 року Справа № 2а-798/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.
при секретарі Колтуновій А.Ю.
за участю представників:
- від позивача -не з'явився,
- від відповідача -участі не приймав,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Комфорт»(далі - Позивач) до управління пенсійного фонду України в м. Олександрії (далі - Відповідач) про визнання протиправним рішення №44 від 11.02.2010 року,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Відповідача про скасування рішення №44 від 11.02.2010 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.
В обґрунтування зазначив, що він є платником єдиного податку і відповідно до ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.98р. № 727/98 звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим донарахування відповідачем страхових внесків в розмірі 104119,33 грн. та застосування фінансових санкцій на загальну суму 162059,89 грн. є незаконним.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення проти адміністративного позову в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що заявлені з порушенням норм матеріального права, а рішення про №44 від 11.02.2010 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків прийнято відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV. Крім того, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
В судовому засіданні 25.05.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 30.05.2010р.
Суд розглядає справу за наявним в ній матеріалами.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
29 січня 2010 року посадовими особами відповідача проведено планову перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування позивача.
За результатами перевірки складено акт №17 від 29.01.2010р. (а.с. 9-13).
В ході перевірки встановлено заниження позивачем сум страхових внесків за 2006-2007 роки, на який нараховуються страхові внески в розмірі 31,8%, 4%, 33,2% на загальну суму 326807,06 грн., що є порушенням ст.ст. 19, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV (далі -Закон № 1058-IV).
Зважаючи на виявлені порушення позивачеві донараховано страхових внесків на загальну сум 104119,33 грн., а саме: 2006 рік -13888,95 грн., 2007 рік -90230,38 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем 11.02.2010 року прийнято рішення №44 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону №1058-IV до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 162059,89 грн.
Суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 5 Закону № 1058-IV він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.
Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058-IV установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності й інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.
У статті 18 Закону № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від їх сплати.
Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким, як і Законом № 1058-IV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.
Аналізуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати.
Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно з вимогами пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.98р. № 727/98 про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечить і застосуванню не підлягає.
Статтею 19 Закону № 1058-IV встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Таким чином, судом встановлено, що дії відповідача щодо донарахування страхових внесків та застосування фінансових санкцій є законними, а тому в позові слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 26.05.2010р.
Суддя -підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.