15 квітня 2021 року м. Київ № 320/12977/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області) в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови повернути помилково сплачений ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 4950,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4950,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 12.09.2020, відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Кучеренко О.М., ним було придбано квартиру та сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4950,00 грн.
При цьому, позивач зауважив про те, що він придбав житло вперше, а тому не є платником збору обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів, на яку отримав відмову.
Позивач вважає відмову відповідача протиправною та просить суд зобов'язати відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 4950,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Крім того, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київській області. Також суд витребував докази по справі від сторін та запропонував відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що позивач не звертався до органів пенсійного фонду із заявою щодо формування подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Київ про повернення суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4950,00 грн.
Третя особа письмових пояснень щодо позову чи відзиву на позов до суду не надала.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.09.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , придбано квартиру під АДРЕСА_2 ; призначення платежу «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна.
Позивачем сплачено 4950,00 грн. збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, що підтверджується квитанцією від 12.09.2020 №28427080. Відповідно до відомостей квитанції від 12.09.2020р. № 28427080 кошти сплачені позивачем в сумі 4950,00 грн. були зараховані на рахунок Борисп. УК/Бориспіль/24140500; код отримувача 38007070.
16.09.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою вх № 13768/к-100020 про повернення безпідставно сплачених коштів за придбання житла, зокрема збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4950,00 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 05.10.2020 №1000-0502-8/80817 позивачу повідомлено, що відповідно до пункту 152 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 р. № 1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 № 866, особа, яка придбаває нерухоме майно вперше, має право на повернення збору з операцій купівлі нерухомого майна за наявності наступних документів:
заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з невід'ємною архівною складовою частиною цього Реєстру про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
данні про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
документ, виданий органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що підтверджує перебування особи у черзі на одержання житла.
Документів, доданих до Вашої заяви, недостатньо для доказів придбання майна вперше.
Вважаючи неправомірною відмову відповідача у поверненні позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч.1 ст.2 цього Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «"Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15 1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Судом встановлено, що позивачем на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 12.09.2020 придбано квартиру, у зв'язку з чим позивачем сплачено 4950,00 грн. збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна відповідно до квитанції від 12.09.2020 № 28427080.
Як зазначено у позовній заяві, позивач змушений був сплатити вказану суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування позивач, оскільки у випадку несплати зазначеного збору нотаріус відмовив би у вчиненні нотаріальної дії щодо реєстрації договору купівлі-продажу придбаної позивачем квартири.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (далі-Порядок № 787 в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, зокрема на час звернення позивача до відповідача із відповідною заявою про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування -16.09.2020 ).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок, погоджений з відповідним місцевим фінансовим органом, у випадках повернення податків, зборів, пені, платежів, що зараховані до місцевих бюджетів або підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Надання та погодження висновку здійснюється відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року N 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341, та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року N 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за N 976/30844.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127.
Пунктом 3 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачено, що інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, їх обтяження, наявні в Державному реєстрі прав, а також відповідні відомості з його невід'ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень.
Згідно з пунктом 5 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація з Державного реєстру прав Інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, їх обтяження, наявні в Державному реєстрі прав, а також відповідні відомості з його невід'ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень.
За бажанням особи інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, крім відомостей, передбачених абзацом першим цього пункту, може додатково містити відомості про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та його невід'ємної архівної складової частини у хронологічному порядку.
Статтею 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV, державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав. Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом (частина п'ята).
Згідно наявного у матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за позивачем зареєстровано лише право власності на квартиру, придбану ним на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.09.2020. Будь-які відомості про реєстрацію за позивачем іншого нерухомого майна у реєстрі відсутні.
Як вбачається з рішення Бориспільської міської ради Київської області № 929 від 16.12.2019 «Про включення громадянина ОСОБА_1 до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень» включено громадянина ОСОБА_1 до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, має склад сім'ї 2 особи (заявник та дочка ОСОБА_2 2016 року народження), є інвалідом війни 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, виключивши зі списку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження придбання позивачем іншого нерухомого майна, ніж придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2020 квартири.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
При цьому суд звертає увагу, що на момент придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про придбання особою нерухомості вперше.
Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 13.12.2018 у справі №813/969/17, від 31.01.2018 у справі №819/1667/18, від 30.01.2018 у справі №819/1498/17, викладено правову позицію, відповідно до якої, за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме Держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Разом з тим, суд зазначає, що посилання відповідача на неподання позивачем переліку документів, визначених пунктом 15-2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 р. № 1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 № 866 є необґрунтованим, оскільки вказана редакція пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій не була чинною станом на час придбання житла та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання житла ОСОБА_1 - 12.09.2020 та звернення до відповідача із заявою про повернення вказаної суми збору - 16.09.2020. Так, редакція статті 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, якою передбачено подання документів, зазначених відповідачем у листі від 05.10.2020 № 1000-0502-8/80817 набрала чинності 23.09.2020 відтак не підлягає застосування до спірних правовідносин, які виникли між сторонами 16.09.2020.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем придбано житло вперше, відповідно, він звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості. Відповідно, є обґрунтованими доводи позивача щодо повернення йому сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.09.2020 у розмірі 4950,00 грн. згідно з квитанцією від 12.09.2020 №28427080. Відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним квартири вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у позивача права на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4950,00 грн,, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.1 п.5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Згідно приписів частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд дійшов що належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов'язання відповідача сформувати та подати до Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області подання про повернення позивачу 4950,00грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна. Так, суд зазначає, що подання підлягає оформленню та подання до Бориспільського управління ДКС У Київської області, проте не до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, оскільки збір на обов'язкове державне пенсійне страхування було зараховано саме на рахунки Бориспільського управління ДКС у Київської області. Відтак, задоволенню не підлягають вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4950,00 грн
Відтак, враховуючи викладене, а також те, що повернення помилкового сплачених коштів, у тому числі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, здійснюється органами Державної казначейської служби України лише за умови попереднього звернення до них органів, що контролюють справляння надходжень бюджету з поданням, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору
Під час звернення до суду позивач не сплачував судовий збір, оскільки у відповідності до приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір» є звільненим від сплати судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови повернути помилково сплачений ОСОБА_1 збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 4950,00 грн.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) сформувати та подати до Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області подання про повернення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4950,00 грн
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.