14 квітня 2021 року № 320/7908/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
до суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5а) з урахуваннями уточненого позову до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в якому просить суд стягнути з відповідача в рахунок погашення податкового боргу суму в розмірі 182952,99 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 182952,99 грн., який виник у зв'язку із несплатою грошових зобов'язань за податковими повідомленнями - рішеннями.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
11 грудня 2020 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано жодного доказу на під ставі чого виникла заборгованість а також не надано доказів на чому ґрунтуються позовні вимоги.
27 січня 2021 року від Головного управління ДПС у Київській області через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач не погодився з думкою відповідача, що викладена у відзиві та наполягав на задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), є платником місцевих податків і знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.
Відповідно до інформаційних баз даних Державної податкової служби за ОСОБА_1 обліковується борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 185952,99 грн.
Зазначена заборгованість виникла у зв'язку із несплатою наступних зобов'язань, а саме:
- за податковим повідомленням - рішенням від 15.02.2018 №45998-53 на суму 56132,80 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення було надіслано відповідачу, проте вказане відправлення (штрих-код 0730109406838) було повернуто податковому органу у зв'язку з неотриманням його відповідачем (за закінченням встановленого строку зберігання);
- за податковим повідомленням - рішенням від 17.01.2019 №000891-5306-1008 на суму 61221,07 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення було надіслано відповідачу, проте вказане відправлення (штрих-код 0730110338056) було повернуто податковому органу у зв'язку з неотриманням його відповідачем;
- за податковим повідомленням - рішенням від 15.01.2020 №0000727-5305-1008 на суму 65599,12 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення було надіслано відповідачу та отримано 30 січня 2020 року (штрих-код 0730103587601).
Оскільки у добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов'язання не сплачував, на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 31.10.2018 №133244-53.
Вказана податкова вимога була надіслана поштою на адресу відповідача АДРЕСА_1 , проте була повернута податкову органу у зв'язку з неотриманням її відповідачем (штрих-код 0730102896600).
Відповідно до довідки Головного управління Державної податкової служби у Київській області, станом на 27 травня 2020 року згідно даних інтегрованих карток платника податків за відповідачем рахується податковий борг по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 182952,99 грн.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку суми заборгованості.
Відповідно до п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Пунктом 54.3.3 ст.54 Податкового кодексу України, визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
Згідно з п.54.5. ст.54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 57.3. ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України).
Виконуючи норми закону, податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги форми "Ф" №133244-53 від 31.10.2018, яка була надіслана відповідачу на адресу Київська область, с. Нові Петрівці, вулиця Івана Кудрі 26, проте була повернута податковому органу у зв'язку з неотриманням її відповідачем.
Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд зазначає, що доказів оскарження податкової вимоги від №133244-53 від 31.10.2018 або сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано. Відсутні й докази оскарження в адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень-рішень які наявні в матеріалах справи.
Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями в загальній сумі 182952,99 грн. Станом на день розгляду даної справи вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена.
При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, суд при вирішенні питання про стягнення грошових коштів не може давати оцінку правомірності прийняття рішень на підставі чого виник борг, оскільки це не є предметом такого правового спору. Проте, таку оцінку суд може надати під час розгляду справи про правомірність прийняття таких рішень.
Щодо посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, суд вважає їх не обґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 102.4 ст. 120 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 по справі №2а-17983/10/2670.
Оскільки податкові повідомлення - рішення, на підставі яких позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення, прийняті 15.02.2018, 17.01.2019 та 15.01.2020, а позов поданий до Київського окружного адміністративного суду 07.09.2020 суд дійшов висновку, що податковий орган звернувся до суду в межах строку, як то передбачено законодавством України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктом 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду у випадках, передбачених законодавством.
Беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 182952,99 грн., відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету в рахунок погашення податкового боргу грошові кошти у розмірі 182952 (сто вісімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 99 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення рішення суду 14.04.2021.
Суддя Панченко Н.Д.