ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про роз'яснення рішення суду
"15" квітня 2021 р. справа № 300/1711/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши за правилами письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України від 06.04.2021 за №50/41-542 про роз'яснення судового рішення, ухваленого в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 75 949 гривень 69 копійок,
Івано-Франківським окружним адміністративним судом, у результаті розгляду адміністративної справи №300/1711/20, 15.09.2020 ухвалено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) у день виключення зі списків особового складу військової частини грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно; постановлено стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 75949 (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 69 копійок, а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок (а.с.63-69).
За наслідком апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, Восьмим апеляційним адміністративним судом 20.01.2021 ухвалено постанову, згідно із резолютивною частиною якої, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено повністю: рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року по справі №300/1711/20 в частині розподілу судових витрат скасовано та прийнято постанову, якою ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Представником ОСОБА_1 адвокатом Якубчаком О.Р. 05.03.2021 отримано виконавчі листи №300/1711/20, видані Івано-Франківським окружним адміністративним судом 25.02.2021, що підтверджується відміткою на заяві про їх видачу (а.с.129-130).
На адресу суду 06.04.2021 від Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України надійшла заява про роз'яснення судового рішення від 06.04.2021 за №50/41-542, у якій представник Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України просить роз'яснити рішення суду від 15.09.2020 в частині необхідності стягнення із суми виплаченої позивачу компенсації за вартість неотриманого речового майна військового збору у розмірі 1,5%, передбаченого Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014.
В обґрунтування необхідності такого роз'яснення, представник зазначає, що відповідач сплатив на користь ОСОБА_1 стягнуту судом компенсацію у розмірі 74 810 гривень 45 копійок, з урахуванням військового збору 1,5%, що становить 1 139 гривень 24 копійки. Наведене підтверджується копіями відомостей за грудень 2020 року та березень 2021 року. Однак, відповідачем отримано запит від Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області від 30.03.2021 №193, у якому йдеться про отриманий виконавчий лист, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом 25.02.2021 №300/1711/20 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошової допомоги за неотримане речове майно в сумі 12 551,01 грн.
Вказана сума для відповідача є незрозумілою та безпідставною, оскільки на його переконання, виконавцем не враховано військовий збір, який утримується з нарахованої ОСОБА_1 суми компенсації за неотримане речове майно.
Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України), суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Так, розглянувши подану заяву за правилами письмового провадження, судом встановлено наведені нижче обставини.
Згідно з частиною 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно із статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Зі змісту рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року вбачається, що судом не вирішено питання утримання з суми, що підлягає стягненню на користь позивача - ОСОБА_1 податків та зборів, що спричинило ускладнення виконання рішення суду, та зумовило звернення виконавця до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області із виконавчим листом про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 грошової допомоги за неотримане речове майно в сумі 12 551,01 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним роз'яснити судове рішення, зазначивши, що відповідно до пунктів 16-1, 1.1-1.6 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України зі змінами, внесеними, зокрема, Законом №71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, відповідно до якого, такими є, серед інших, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (зокрема, роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку).
Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Так, підпунктом «г» 164.2.17 пункту 164.2 вказаної статті передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.
Будь-яких застережень чи винятків стосовно оподаткування доходу платника податків отриманого внаслідок компенсації вартості неотриманого речового майна положення розділу IV Податкового кодексу України не містять.
Водночас, підпунктом 1.7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Кодексу встановлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС).
Суд звертає увагу сторін на те, що згідно із копією військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей у періоди з 16.07.2014 по 06.09.2014, з 04.10.2014 по 06.11.2014, з 05.01.2015 по 06.03.2015, з 22.01.2017 по 21.03.2017 та з 11.11.2017 по 07.12.2017 (а.с.12-13).
Зі списків особового складу військової частини ОСОБА_1 виключено на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України (по стройовій частині) 18 лютого 2019 року (а.с.16), а із рапортом про видачу довідки щодо вартості речового майна, яке належить до видачі ОСОБА_1 останній звернувся 12.02.2019 (а.с.17). Таку довідку позивачу видано 18.02.2019 за №1 (а.с.18-21).
В контексті зазначеного, суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до положень Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016, виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється, зокрема у разі звільнення з військової служби за заявою (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника) військової частини та згідно із довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі.
Таким чином, до моменту звільнення ОСОБА_1 із військової служби та звернення до командира Військової частини із відповідним рапортом, у відповідача не виникало обов'язку щодо виплати ОСОБА_1 компенсації за вартість неотриманого речового майна.
Відтак, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів, що свідчили б про безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції та операції Об'єднаних сил (ООС) на момент виникнення у нього права на отримання спірної компенсації, а також, відсутність будь-яких інших встановлених податковим законодавством категорій осіб, що звільняються від сплати військово збору, з доходу ОСОБА_1 , як військовослужбовця, що проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 , отриманого у вигляді компенсації вартості неотриманого речового майна підлягає утриманню сума військового збору у розмірі 1,5%, що становить 1 139,24 грн.
На підставі наведеного та керуючись статями 241, 243, 248, 254, 256, 294, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про роз'яснення судового рішення від 06.04.2021 №50/41-542 - задовольнити.
Роз'яснити, що при виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №300/1711/20, Військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України, як роботодавцю ОСОБА_1 , при здійсненні виплати компенсації за неотримане речове майно, з визначеної в резолютивній частині рішення суду грошової суми, що становить 75 949 (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 69 копійок, слід утримати військовий збір у розмірі 1,5%, тобто 1 139 (одну тисячу сто тридцять дев'ять) гривень 24 копійки.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно, з моменту її проголошення суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.