05 квітня 2021 року Справа № 280/8858/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Погомій Я.І.
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Державне підприємство «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (вул. Центральна, буд. 1, с. Широке, Веселівський район, Запорізька область, 72250), про визнання відмови протиправною, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
04 грудня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною, такою, що ущемляє конституційні права, свободи та інтереси, відмову відповідача «наказ» від 05.08.2020 №8-5631/15-20-СГ, підписаний ОСОБА_2 , «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» для отримання бажаних земельних ділянок у користування терміном на 50 років з платою за землю у розмірі земельного податку, загальною площею - 2691,1576 гектар ріллі, яка складається з двадцяти окремих ділянок зі своїми окремими кадастровими номерами, своїми окремими площами та їх цільове призначення 0.1
1. Площа: 102,2354 га, кад. №2321287900:01:011:0011;
2. Площа: 119,8862 га, кад. №2321287900:01:011:0012;
3. Площа: 119,9097 га, кад. №2321287900:01:011:0013;
4. Площа: 99,3918 га, кад. №2321287900:01:011:0014;
5. Площа: 85,0124 га, кад. №2321287900:02:009:0003;
6. Площа: 159,4495 га, кад. №2321287900:02:009:0002;
7. Площа: 105,1443 га, кад. №2321287900:02:009:0001;
8. Площа: 79,0195 га, кад. №2321287900:03:007:0001;
9. Площа: 77,1642 га, кад. №2321287900:03:007:0010;
10. Площа: 137,2385 га, кад. №2321287900:03:007:0004;
11. Площа: 170,3630 га, кад. №2321287900:03:007:0011;
12. Площа: 172,8419 га, кад. №2321287900:03:007:0006;
13. Площа: 229,5136 га, кад. №2321287900:03:007:0007;
14. Площа: 66,3436 га, кад. №2321287900:03:007:0009;
15. Площа: 172,8113 га, кад. №2321287900:03:007:0005;
16. Площа: 174,0297 га, кад. №2321287900:03:007:0012;
17. Площа: 123,9220 га, кад. №2321287900:03:007:0003;
18. Площа: 103,4906 га, кад. №2321287900:03:007:0002;
19. Площа: 278,3877 га, кад. №2321287900:03:007:0013;
20. Площа: 116,0027 га, кад. №2321287900:03:007:0008,
позивачу, як основний засіб виробництва для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- скасувати наказ №8-5631/15-20-СГ від 05.08.2020, як такий, що надійшов через 44 робочих дня з порушенням місячного терміну, який передбачений винним земельним законодавством, постановою Кабінету Міністрів України «Про мовчазну згоду», Конституцією України і дає позивачу законне право замовити проект без надання необхідного дозволу відповідача;
- відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 №77, прийняти відповідне рішення за принципом мовчазної згоди, зобов'язати відповідача вчинити певні дії у місячний термін, надати необхідні дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянок в натурі на місцевості у користування на 50 років з платою за землю у розмірі земельного податку як основний засіб для товарного сільськогосподарського виробництва, бажано відвести одним єдиним масивом, відповідно до закону позивачу земельні ділянки державної власності, які розташовані одним єдиним масивом за межами населеного пункту Широківської сільської ради Веселівського району Запорізької області, з цільовим призначенням - 0.1, загальною площею 2691,1576 гектар ріллі, складають двадцять земельних ділянок з кожним окремим кадастровим номером та окремою площею:
1. Площа: 102,2354 га, кад. №2321287900:01:011:0011;
2. Площа: 119,8862 га, кад. №2321287900:01:011:0012;
3. Площа: 119,9097 га, кад. №2321287900:01:011:0013;
4. Площа: 99,3918 га, кад. №2321287900:01:011:0014;
5. Площа: 85,0124 га, кад. №2321287900:02:009:0003;
6. Площа: 159,4495 га, кад. №2321287900:02:009:0002;
7. Площа: 105,1443 га, кад. №2321287900:02:009:0001;
8. Площа: 79,0195 га, кад. №2321287900:03:007:0001;
9. Площа: 77,1642 га, кад. №2321287900:03:007:0010;
10. Площа: 137,2385 га, кад. №2321287900:03:007:0004;
11. Площа: 170,3630 га, кад. №2321287900:03:007:0011;
12. Площа: 172,8419 га, кад. №2321287900:03:007:0006;
13. Площа: 229,5136 га, кад. №2321287900:03:007:0007;
14. Площа: 66,3436 га, кад. №2321287900:03:007:0009;
15. Площа: 172,8113 га, кад. №2321287900:03:007:0005;
16. Площа: 174,0297 га, кад. №2321287900:03:007:0012;
17. Площа: 123,9220 га, кад. №2321287900:03:007:0003;
18. Площа: 103,4906 га, кад. №2321287900:03:007:0002;
19. Площа: 278,3877 га, кад. №2321287900:03:007:0013;
20. Площа: 116,0027 га, кад. №2321287900:03:007:0008,
позивачу, затвердити відповідну технічну документацію, винести відповідне рішення про передачу бажаних земельних ділянок у користування терміном на 50 років з платою за землю у розмірі земельного податку, скласти та надати відповідні документи, що дають позивачу право для оформлення державної реєстрації речових прав користування бажаним земельним масивом 2691,1576 га, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для належного користування земельним масивом.
Крім того, просить судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано клопотання про надання зазначених земельних ділянок державної власності у користування. Відповідачем було прийнято наказ від 05.08.2020 № 8-5631/15-20-СГ, яким відмовлено у наданні в користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач вважає наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним було подано весь необхідний перелік документів, а саме графічні зображення бажаних земельних ділянок, інформація з ДЗК, копію паспорту та ідентифікаційного номеру, диплому про вищу аграрну освіту. Крім того, зазначає, що його клопотання були розглянуті лише через 44 дні, тобто з пропуском місячного терміну розгляду клопотань, а отримана відмова у вигляді наказу є необґрунтованою, без наведення мотивів для відмови. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 09.12.2020 у справі відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 11.01.2021.
Протокольною ухвалою від 11.01.2021 у підготовчому засіданні була оголошена перерва до 20.01.2021.
20.01.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що на його адресу надійшло клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянок у користування для товарного сільськогосподарського виробництва площею 2691,1576 га терміном на 50 років з платою за землю у розмірі земельного податку. За результатами розгляду даного клопотання, відповідно до статей 15-1, 122, 123, 134, 135-139 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, було прийнято оскаржуваний наказ через невідповідність клопотання положенням ч. 5 ст. 116, ст. 135-139 ЗК України. Зазначає, що станом на час розгляду справи спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (ЄДРПОУ 00853317) на підставі Державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001869 від 05.04.2001 (виданого дослідному господарству «Известия»). Кадастрові номери були присвоєні зазначеним земельним ділянкам на підставі інвентаризації, проведеної в 2013 році. Зазначає, що відповідно до Закону України «Про землеустрій» не існує такого документа, як «проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі на місцевості у користування терміном 50 років з платою за землю у розмірі земельного податку». Зі змісту клопотання позивача вбачається, що він просить надати земельну ділянку в оренду. Вважає прийнятий наказ таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
У підготовче засідання 20.01.2021 позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання, не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.
Протокольною ухвалою від 20.01.2021 підготовче засідання було відкладене на 04.02.2021.
21.01.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач висловив незгоду з наведеним у відзиві обґрунтуванням заперечень відповідача.
04.02.2021 від сторін до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та вирішення питання щодо залучення третьої особи до участі в справі.
Ухвалою від 04.02.2021 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Державне підприємство «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України», підготовче засідання відкладене на 23.02.2021.
У підготовче засідання 23.02.2021 учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання, не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили.
Ухвалою від 23.02.2021 підготовче засідання було відкладене на 18.03.2021.
03.03.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
18.03.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою від 18.03.2021 було закрите підготовче провадження, розгляд справи по суті призначений на 05.04.2021.
У судове засідання 05.04.2021 представник третьої особи, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив. Станом на 05.04.2021 третя особа не скористалась правом надання суду письмових пояснень з приводу даного спору.
Враховуючи клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника та неявку представника третьої особи без поважних причин, судовий розгляд відбувся за відсутності представників відповідача та третьої особи.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позові, просив їх задовольнити.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені такі обставини.
Судом встановлено, що позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області було подано клопотання № 18.06-Г від 18.06.2020, в якому позивач просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянок у користування для товарного сільськогосподарського виробництва площею 102,2354 га кадастровий №2321287900:01:011:0011, площею 119,8862 га, кадастровий №2321287900:01:011:0012, площею 119,9097 га, кадастровий №2321287900:01:011:0013, площею 99,3918 га, кадастровий №2321287900:01:011:0014, площею 85,0124 га, кадастровий №2321287900:02:009:0003, площею 159,4495 га, кадастровий №2321287900:02:009:0002, площею 105,1443 га, кадастровий №2321287900:02:009:0001, площею 79,0195 га, кадастровий №2321287900:03:007:0001, площею 77,1642 га, кадастровий №2321287900:03:007:0010, площею 137,2385 га, кадастровий №2321287900:03:007:0004, площею 170,3630 га, кадастровий №2321287900:03:007:0011, площею 172,8419 га, кадастровий №2321287900:03:007:0006, площею 229,5136 га, кадастровий №2321287900:03:007:0007, площею 66,3436 га, кадастровий №2321287900:03:007:0009, площею 172,8113 га, кадастровий №2321287900:03:007:0005, площею 174,0297 га, кадастровий №2321287900:03:007:0012, площею 123,9220 га, кадастровий №2321287900:03:007:0003, площею 103,4906 га, кадастровий №2321287900:03:007:0002, площею 278,3877 га, кадастровий №2321287900:03:007:0013, площею 116,0027 га, кадастровий №2321287900:03:007:0008 терміном користування 50 років. Крім того, позивач у своєму клопотанні просив відповідно до діючого законодавства погодити відповідний проект, прийняти відповідне рішення про надання бажаної земельної ділянки у користування терміном 50 років, скласти та надати необхідні документи, які дають право для належного оформлення реєстрації цієї земельної ділянки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та отримання правовстановлюючих документів на землю.
В якості додатків до вищезазначеного клопотання позивачем подано графічні зображення земельних ділянок, інформацію з ДЗК, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, копію паспорту та ідентифікаційного номеру та копію диплому про вищу аграрну освіту.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна будь-яких прав на зазначені земельні ділянки не зареєстровано.
Згідно витягів з Державного земельного кадастру зазначені у клопотанні земельні ділянки перебувають у державній власності.
За результатами розгляду даного клопотання відповідачем 05.08.2020 було прийнято наказ № 8-5631/15-20-СГ “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою”, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування, розташованих на території Широківської сільської ради Веселівського району Запорізької області (за межами населених пунктів), загальною площею 2691,1576 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі невідповідності ч. 5 ст. 116, ст. 135-139 Земельного кодексу України.
Вважаючи наказ протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
За приписами п.п. ґ, є-1 ст. 15-1 ЗК України до повноважень відповідача, крім іншого, належить питання ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно з п. “а” ч.3 ст.22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Частиною 4 статті 122 ЗК України визначено, що до повноважень відповідача належить передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
В даному випадку відповідач обґрунтовує відмову тим, що спірні земельні ділянки перебувають у користуванні третьої особи.
Дослідивши додані до відзиву копії листа в.о. начальника відділу у Веселівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.01.2021 №0-8-0.25-31/104-21, графічних матеріалів, державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ЗП №001869, Державної земельнокадастрової книги району (міста), суд встановив наступне.
Суд зазначає, що на відміну від інших копій документів графічні матеріали, додані до відзиву не засвідчені у встановленому законодавством України порядку, а тому не є доказом в розумінні ст. 94 КАС України. Крім того, ці графічні матеріали не містять інформації про те, хто та коли їх склав, відсутня інформація щодо географічного знаходження земельних ділянок, відображених на цих матеріалах, хто та коли присвоїв кадастрові номери зазначені у цих графічних матеріалах.
Відтак, суд не бере до уваги зазначені графічні матеріали.
Згідно листа в.о. начальника відділу у Веселівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.01.2021 №0-8-0.25-31/104-21 спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні третьої особи на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ЗП №001869.
Зі змісту копії державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ЗП №001869 вбачається, що дослідному господарству «Ізвестія» за розпорядженням Веселівської райдержадміністрації від 26.08.2000 №249 були передані у постійне користування для сільськогосподарського виробництва 7181,0 га землі. Зазначений державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2. Державний акт видано 05.04.2001.
При цьому в розділі «Зміни в землекористуванні» міститься інформація про те, що на підставі розпорядження голови Веселівської райдержадміністрації від 06.10.2004 №216 були внесені зміни до документації із землеустрою - площа земельної ділянки складає 477,0 га ріллі.
Разом з тим, з наданої відповідачем копії Державної земельнокадастрової книги району (міста) вбачається, що книга записів реєстрації закрита 17.02.2006, при цьому в розділі загальна площа інформація щодо загальної площі земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДГ «Ізвестія» не змінювалась та зазначена у розмірі 7181 га, що не відповідає даним державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ЗП №001869, за якими у постійному користуванні ДГ «Ізвестія» має перебувати лише 477,0 га ріллі.
Крім того, суд зазначає, що за приписами ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідачем не надано суду доказів проведення державної реєстрації за третьою особою чи будь-якою іншою особою прав на зазначені у клопотанні позивача земельні ділянки, при цьому з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна будь-яких прав на зазначені земельні ділянки не зареєстровано.
Відтак, твердження відповідача про те, що зазначені у клопотанні позивача земельні ділянки перебувають у постійному користуванні третьої особи, є очевидно необґрунтованим.
Щодо невідповідності клопотання позивача вимогам статей 135-139 Земельного кодексу України, суд зазначає наступне.
Статтями 135-139 ЗК України регламентована процедура проведення земельних торгів, разом з тим, ані оскаржуваний наказ, ані відзив відповідача не містять будь-якої інформації про проведення щодо спірних земельних ділянок земельних торгів. При цьому оскаржуваний наказ та відзив відповідача на містить посилання на норми статей 124, 134 ЗК України, яка визначає обов'язковість продажу земельних ділянок (права їх оренди) державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).
Відтак, посилання відповідача в оскаржуваному наказі на норми статей 135-139 ЗК України є очевидно необґрунтованим.
Щодо посилання відповідача на те, що в даному випадку позивачем мало бути подане клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а не клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, суд зазначає наступне.
За приписами абз. 1-6 ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Отже, абзацом 5 частини 1 статті 123 ЗК України визначено, що земельна документація із землеустрою не складається у разі падання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення.
В даному випадку судом встановлено, що спірні земельні ділянки не зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому посилання відповідача на те, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок не повинен складатися є необґрунтованим. Крім того, суд зазначає, що в клопотанні позивача містилось прохання виділити земельні ділянки єдиним масивом, отже, наявне клопотання про об'єднання земельних ділянок в одну земельну ділянку, тобто про формування нової земельної ділянки.
Частиною 1 статті 50 Закону України «Про землеустрій» визначає, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Суд зазначає, що за приписами ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі.
Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
Очевидним є те, що позивач не є тією особою, якій земельна ділянка може бути надана у постійне користування.
За приписами ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об'єктів, крім випадків, передбачених законом.
Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.
Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.
Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Якщо орендарем земельної ділянки є ініціатор створення індустріального парку, така земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду учасникам індустріального парку відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.
Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності земельна ділянка надається в оренду на строк не менше 30 років.
Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років.
Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, не може бути меншим як 10 років.
Отже, в даному випадку земельні ділянки можуть бути передані позивачу у термінове користування лише на умовах оренди, яка не може становити менше 7 років на строк до 50 років.
Судом встановлено та відповідачем фактично не заперечувалося того, що позивач до клопотання доданий вичерпний перелік документів, встановлений ЗК України, для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду.
Враховуючи вищевикладене, відповідач у оскаржуваному наказі не наводить жодних доводів щодо невідповідності положень ст. 116, 135-139 ЗК України стосовно всіх земельних ділянок, з приводу яких позивачем було подано клопотання, а тому суд приходить до висновку щодо невідповідності оскаржуваного наказу відповідача вимогам Земельного кодексу України, а відтак, виходячи з доводів сторін та матеріалів справи та на підставі встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий без урахування всіх обставин справи, необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.
Що стосується посилання позивача на принцип мовчазної згоди, то суд з цього приводу зазначає наступне.
"Принцип мовчазної згоди", визначений статтею 123 ЗК України, передбачає виключно право зацікавленої особи замовити розроблення проекту землеустрою щодо отримання в користування земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє її права на отримання від уповноваженого органу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу або відмови.
Суд зазначає, що можливість використання позивачем права, регламентованого частиною третьою статті 123 ЗК України не позбавляє суб'єкта владних повноважень від виконання обов'язків передбачених чинним законодавством.
Також самостійне замовлення розроблення земельної документації в разі неприйняття уповноваженим органом рішення є правом позивача, закріпленим статтею 123 ЗК України, а не його обов'язком, і наявність в нього такого права жодним чином не позбавляє його конституційної гарантії судового захисту та права на розгляд уповноваженим органом поданого ним клопотання у строки, на порушення яких посилається позивач та пропуск яких має місце в даному випадку, визначені законодавством та прийняття мотивованого рішення за результатами розгляду такого клопотання. За таких обставин суд не вправі зобовязувати субєкта владних повноважень вчиняти певні дії за “принципом мовчазної згоди”, оскільки застосування такого принципу є правом позивача, а не державного органу. Крім того, застосування позивачем принципу “мовчазної згоди” не було предметом розгляду відповідача.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області за принципом мовчазної згоди прийняти відповідне рішення за принципом мовчазної згоди, зобов'язати відповідача вчинити певні дії у місячний термін, надати необхідні дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянок в натурі на місцевості у користування на 50 років з платою за землю у розмірі земельного податку як основний засіб для товарного сільськогосподарського виробництва, бажано відвести одним єдиним масивом, відповідно до закону позивачу земельні ділянки державної власності, які розташовані одним єдиним масивом за межами населеного пункту Широківської сільської ради Веселівського району Запорізької області, з цільовим призначенням - 0.1, загальною площею 2691,1576 гектар ріллі, складають двадцять земельних ділянок з кожним окремим кадастровим номером та окремою площею, позивачу, затвердити відповідну технічну документацію, винести відповідне рішення про передачу бажаних земельних ділянок у користування терміном на 50 років з платою за землю у розмірі земельного податку, скласти та надати відповідні документи, що дають позивачу право для оформлення державної реєстрації речових прав користування бажаним земельним масивом 2691,1576 га, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для належного користування земельним масивом, суд зазначає наступне.
Вирішення питання про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності чи відмову у наданні такого дозволу віднесене до виключної компетенції відповідача, враховуючи приписи ст. 19 Конституції України суд не може зобов'язати відповідача прийняти бажане для позивача рішення.
Однак, враховуючи дискреційні повноваження відповідача, як державного органу, допущені порушення при прийнятті рішення та його невмотивованість, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування, з урахуванням висновків суду.
Відносно решти позовних вимог в частині зобов'язання скласти та надати відповідно до закону відповідні документи, які необхідні та дозволяють посвідчити та здійснити державну реєстрацію бажаних земельних ділянок в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно для отримання правовстановлюючих документів на землю що посвідчують та дають мені право належного користування, суд зазначає, що законодавством розгляду на предмет правомірності таких дій уповноваженого органу передує певний порядок та процедура. Так за змістом положень статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. В подальшому відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 Земельного кодексу України). Згідно з положеннями частини 11 статті 123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Крім того, законодавством визначений і порядок реєстрації бажаних земельних ділянок в державному реєстрі та отримання правовстановлюючих документів.
Суд зазначає, що в межах даної справи була надана оцінка рішенню суб'єкта владних повноважень на предмет його правомірності лише щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок, а тому підстави для надання оцінки іншим діям, бездіяльності чи рішенням уповноваженого органу суд не вправі надавати, оскільки такі не є предметом розгляду та ще не настали, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу,стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Державне підприємство «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (вул. Центральна, буд. 1, с. Широке, Веселівський район, Запорізька область, 72250), про визнання відмови протиправною, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 05.08.2020 №8-5631/15-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування для товарного сільськогосподарського виробництва: площею - 102,2354 га, кадастровий номер 2321287900:01:011:0011; площею - 119,8862 га, кадастровий номер 2321287900:01:011:0012; площею - 119,9097 га, кадастровий номер 2321287900:01:011:0013; площею - 99,3918 га, кадастровий номер №2321287900:01:011:0014; площею - 85,0124 га, кадастровий номер 2321287900:02:009:0003; площею - 159,4495 га, кадастровий номер 2321287900:02:009:0002; площею - 105,1443 га, кадастровий номер 2321287900:02:009:0001; площею - 79,0195 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0001; площею - 77,1642 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0010; площею - 137,2385 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0004; площею - 170,3630 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0011; площею - 172,8419 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0006; площею - 229,5136 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0007; площею - 66,3436 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0009; площею - 172,8113 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0005; площею - 174,0297 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0012; площею - 123,9220 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0003; площею - 103,4906 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0002; площею - 278,3877 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0013; площею - 116,0027 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0008, які розташовані єдиним масивом за межами населеного пункту Широківської сільської ради Веселівського району Запорізької області, з цільовим призначенням - 0.1, загальною площею 2691,1576 гектар ріллі, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2021.
Суддя Р.В. Кисіль