09 квітня 2021 року ЧАС Справа № 280/7866/20 :
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпака А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" (вул. Зелена, смт. Кам'яне, Вільнянський район, Запорізька область, 70050) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя,69107) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення 22.03.2020 №0004631306, №0004621306, №004641306.
Також, у позовній заяві позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 по справі №280/7866/20 позовну заяву Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" задоволено .
30.03.2021 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення , в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн. Зазначена заява надіслана на адресу відповідача 29.03.2021, що підтверджується відповідним фіскальним чеком.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що розгляд даної справи здійснювався за правилами загального позовного провадження, розгляд заяви призначено на 09.04.2021 у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.
Представником відповідача було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу (вх.№20070 від 07.04.2021).
Учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду заяву були повідомлені належним чином.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі приписів частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе завершити розгляд заяви представника позивача щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу без участі учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по даній справі, суд виходить з наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно до п.4 ч.1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 5 липня 2012р. №5076-УІ (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону №5076 встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч.1 статті 1 Закону №5076).
За приписами статті 19 Закону №5076 видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076).
Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
Чинне адміністративно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Так, за змістом ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правову допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За приписами ч.7 ст.139 наведеного Кодексу, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналізуючи вищенаведені норми, можна зробити висновок про те, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу адвоката, судом враховується як пов'язаність вчинених дій адвокатом із розглядом даної справи, так і обґрунтованість та розумність визначення їх обсягу і розміру.
Так, як встановлено судом зі змісту наданої копії договору про надання правової допомоги від 17.08.2020 №17/20/Г-26, укладеного між Адвокатським об'єднанням “Барчук, Дерев'янко, Сльота та Партнери” (Адвокатське об'єднання) та Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" (Клієнт) Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу у справі за позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00046313006 від 22 березня 2019 року, №0004621306 від 22 березня 2019 року та №0004641306 від 22 березня 2019 року в частині зайво нарахованих ГУ ДФС у Запорізькій області податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені через не перерахування до бюджету податків із заробітної плати. Правова допомога включає в себе (але не обмежується) складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства), а також представництво у судах всіх інстанцій під час здійснення адміністративного судочинства.
Також у наведеному договорі, було встановлено розмір гонорару, який сплачує Клієн за надану в межах даного Договору правову допомогу, а зокрема: підготовка позовної заяви щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №00046313006 від 22 березня 2019 року, №0004621306 від 22 березня 2019 року та №0004641306 від 22 березня 2019 року в обсязі, передбаченому п. 1.1 Договору - 6 000,00 (шість тисяч грн. 00 коп.); участь у судовому засіданні в судді першої інстанції - 1500,00 (одна тисяча п'ятсот грн. 00 коп.).
На виконання умов вищенаведеного договору про надання професійної правничої допомоги, 16.03.2021 між сторонами було підписано Акти приймання передачі наданих послуг та описи наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 17.08.2020 №17/20/Г-26, за змістом яких видно, що Адвокатське об'єднання позивачеві як Клієнтові були надані послуги, а саме: підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00046313006 від 22 березня 2019 року, №0004621306 від 22 березня 2019 року та №0004641306 від 22 березня 2019 року в частині зайво нарахованих ГУ ДФС у Запорізькій області податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені; представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні, що відбулося 14 грудня 2020 року у Запорізькому окружному адміністративному суді по справі №280/7866/20; представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні, що відбулося 10 лютого 2021 року у Запорізькому окружному адміністративному суді по справі №280/7866/20.
Суд зазначає, що оскільки до такого виду адвокатської діяльності як складання позовної заяви віднесено надання консультацій та узгодження правової позиції, опрацювання нормативно-правових актів, суд не вбачає підстав для виділення їх в окремий вид послуг останніх.
До того ж, суд зазначає, позовна заява підписана Тимчасово виконуючим обов'язки директора Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" Бражніковим П.В., всі додатки до позовної заяви також завірені Тимчасово виконуючим обов'язки директора Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" Бражніковим П.В., а тому даний факти не свідчить про підготовку та складання Адвокатським об'єднанням позовної заяви з додатками.
Таким чином, з наданих документів не вбачається, які дії виконувало саме Адвокатське об'єднання при підготовці позовної заяви, якщо позов складений та підписаний безпосередньо позивачем.
Разом із цим, факт участі представника позивача, відповідно до договору про надання правової допомоги від 17.08.2020 №17/20/Г-26 Дерев'янко Д.В., у судовому засіданні 14.12.2020 та 10.02.2021 підтверджується змістом протоколів судового засідань, наявних у справі.
Тобто, представництво інтересів позивача в суді в цій частині є обгрунтованими та в підлягає задоволенню.
Разом із цим, суд, щодо стягнення витрат понесених позивачем за участь представника у судовому засіданні 15.03.2021 у розмірі 1500,00 грн., вважає за необхідне зазначити про те, що оскільки судове засідання 15.03.2021 проводилось в порядку письмового провадження заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу в цій частині є необґрунтованою, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача на користь позивача.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме сума судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн., підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень згідно до вимог ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим вищенаведена заява позивача підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката за ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України у сумі 3000,00 грн. підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень, тобто, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд,
Заяву Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" (вул. Зелена, смт. Кам'яне, Вільнянський район, Запорізька область, 70050) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя,69107) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі №280/7866/20 за позовом "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" (вул. Зелена, смт. Кам'яне, Вільнянський район, Запорізька область, 70050) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя,69107) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, наступного змісту.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя,69107) на користь Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" (вул. Зелена, смт. Кам'яне, Вільнянський район, Запорізька область, 70050) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
В іншій частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання додаткового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 09.04.2021.
Суддя А.В. Сіпака