15 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/2554/21
категорія 109020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Черноліхова С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування пункту 4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10 червня 2015 року при наданні йому витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:04:008:0046, що розташована в АДРЕСА_1 , а саме: незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306;
- зобов'язати відповідача при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:04:008:0046, що розташована в АДРЕСА_1 , застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, передбачений пунктом 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10 червня 2015 року.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:04:008:0046, що розташована в АДРЕСА_1 , виготовлений відповідачем з порушенням рішення Житомирської міської ради від 10 червня 2015 року № 931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі", а саме: замість коефіцієнту Км2 0,306 застосовано 1,900.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що жодним законом чи підзаконним нормативно-правовим актом не визначено, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування та не передбачено можливості встановлення або обмеження коефіцієнтів органами місцевого самоврядування після затвердження ними технічної документації, як результату проведення оцінки земель. Звертає увагу, що у рішенні Житомирської міської ради обмежено коефіцієнт Км2, але пунктом 10 Рішення №931 відповідача зобов'язано забезпечити оформлення та видачу заявникам відповідних витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира. Відповідно до технічної документації жодних обмежень немає. Головне управління може робити витяг лише з технічної документації, в якій встановлені коефіцієнти, що відповідно підтверджується статтею 23 «Про оцінку земель».
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що рішенням сорок сьомої сесії шостого скликання Житомирської міської ради №931 від 10 червня 2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомирі" вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Житомира згідно з додатком; умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативно грошової оцінки земельних ділянок в м.Житомирі, а саме: обмежити застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306.
Як вбачається з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03 лютого 2021 року № 97-6-0.15-387/183-21, при розрахунку нормативно-грошової вартості земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:04:008:0046, що розташована в місті Житомирі по вулиці Вітрука, 2 а, застосовано значення Км2 у розмірі 1,900.
Позивач вважає, що відповідачем неправомірно застосовано значення Км2 у розмірі 1,900, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неврахування пункту 4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10 червня 2015 року при наданні йому витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:04:008:0046, що розташована в місті Житомирі по вулиці Вітрука, 2 а, а саме: незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306.
Відповідно до пунктів 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відтак, відповідачем може бути суб'єкт владних повноважень, у тому числі без статусу юридичної особи, який своїм рішенням, дією чи бездіяльністю порушив права, свободи або законні інтереси позивача.
Суд зазначає, що позивачем не надано, а судом не встановлено доказів порушення прав фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 саме Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області. Із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:04:008:0046 вбачається, що спірний коефіцієнт Км2 застосований Міськрайонним управлінням у Житомирському районі та м. Житомирі, а не Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не вчиняло протиправні дії щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , отже підстави для задоволення позову відсутні.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову питання розподілу судових витрат не розглядається.
Керуючись статтями 139, 242-246, 256 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов