ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" квітня 2010 р. справа № 2a-681/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.
з участю секретаря Надрага Л.Я.
представника позивача Воришко М.В.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі, вул. Галицька, 15,м. Тисмениця,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400 до ОСОБА_2, АДРЕСА_1 про стягнення податкового боргу за рахунок активів приватного підприємця в сумі 1000,00 грн,-
ДПІ в Тисменицькому районі звернулася в суд із адміністративним позовом до фізичної особи - суб'єкта господарювання ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу за рахунок активів приватного підприємця в сумі 1000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності 19.05.2009 року та взятий на облік платника податків у ДПІ в Тисменицькому районі 20.05. 2009 року. Згідно поданої ОСОБА_2 заяви від 25.05.2009 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності він перейшов на спрощену систему оподаткування на 2009 рік. Відповідач обрав вид діяльності - роздрібна торгівля непродовольчими товарами. Відповідно до затвердженого Тисменицькою районною радою переліку ставок єдиного податку зобов'язаний сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України в розмірі 200,00 грн. Однак, відповідач взятих на себе податкових зобов'язань вчасно не виконував. Таким чином, станом на 30.01.2010 року за суб'єктом господарювання - фізичною особою ОСОБА_2 рахується податковий борг по сплаті єдиного податку в сумі 1000,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив що підприємницькою діяльністю він не займався про що надав суду копію книги обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності в сфері торгівлі, в якій жодних записів не має. Просив у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності. Даний факт підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію, виданого державним реєстратором Тисменицької райдержадміністрації від 19.05.2009 року серії НОМЕР_1.
Відповідач в органах державної податкової служби взятий на облік 20.05.2009 року, про що свідчить довідка позивача від 20.05.2009 року № 574.
Згідно заяви від 25.09.2009 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач перебував у 2009 році на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до обраного виду діяльності (роздрібна торгівля непродовольчими товарами) та затвердженого Івано-Франківською міською радою переліку ставок єдиного податку, ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України в розмірі 200,00 грн., що підтверджується копією корінця свідоцтва серії Ж №188694 від 01.06.2009 року.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 даного закону платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів). Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, зборів (обов'язкових платежів) або його скасуванням, а також у разі смерті платника податків.
Указом Президента України №727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200,00 гривень на місяць.
Однак, за 5 місяців 2009 року відповідач єдиний податок у визначеному розмірі не сплачував. Суду пояснив, що підприємницькою діяльністю в даний період не здійснював.
Надана відповідачем книга обліку доходів і витрат у сфері торгівлі не містить жодних записів про його доходи і витрати. Однак це не звільняє відповідача від сплати єдиного податку. Таким чином, суд не бере до уваги твердження відповідача про відсутність підстав до стягнення несплаченої суми єдиного податку.
Податковий борг - це податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (ст.1 згаданого Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки про стан розрахунків станом на 30.01.2010 року відповідач допустив заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1000,00 грн.
Дана заборгованість відповідачем не сплачена на момент розгляду справи, тому підлягає стягненню у судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід бюджету податковий борг у сумі 1000 (одна тисяча) гривень.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження судового рішення, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі , то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяви про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) Могила А.Б.
Постанова складена в повному обсязі 12.04.2010 року.