Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 квітня 2021 р. Справа№200/533/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул.Героїв Праці, 6, м.Селидове, Донецька область, 85400 код ЄДРПОУ 41247274) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якій просить суд:
- визнати незаконними та скасувати рішення відповідача від 04.12.2020 № 2270 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача розглянути повторно заяву № 4549 від 04.12.2020 ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати:
1. до пільгового стажу роботи періоди навчання у Селидовському гірничому технікумі з 01.09.1988 року по 27.06.1992 року, періоди роботи з 22.12.1997 року по 02.08.1998 року на підприємстві ПП «Рудник», з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», з 01.08.2018 року по 04.12.2020 року на підприємстві ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»,
2. до страхового стажу роботи період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, на підприємстві ВП шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», з 01.08.2018 року по 31.10.2020 року, з 01.11.2020 по 04.12.2020 року на підприємстві ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»,
3. до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди з 23.01.1992 по 02.05.1992, з 27.08.1992 по 24.04.1997 року 22.12.1997 року по 02.09.1998 року, з 03.09.1998 року по 27.07.2000 року, з 28.03.2005 року по 10.01.2011 року, з 17.01.2011 року по 31.03.2012 року, з 02.04.2012 по 29.10.2013 та з 12.02.2014 по 04.12.2020 у пропорції за кожний повний рік роботи 9 місяців на підставі роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач при прийнятті рішення від 04.12.2020 № 2270 протиправно не зарахував до його страхового та пільгового стажу періоди його роботи, чим порушив право на отримання пенсії.
Ухвалою суду від 14.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.02.2021.
04.02.2021 розгляд справи відкладено на 18.02.2021.
18.02.2021 розгляд справи відкладено на 03.03.2021.
Ухвалою суду від 03.03.2021 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 16.03.2021.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити. Посилається на те, що при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії УПФУ діяло правомірно та в межах повноважень.
Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . (а.с. 5).
04.12.2020 позивач звернувся до Селидовського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії відповідно до ч.3 статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Селидовського ОУПФУ від 04.12.2020 №2270 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з не зарахуванням періодів його роботи, а саме:
- до страхового стажу не зараховано період роботи на підприємстві ВП шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 по 31.12.2010, на підприємстві ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.08.2018 по 31.10.2020, оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до ДПС України, з 01.11.2020 по 04.12.2020 оскільки відсутні дані про нарахування заробітної плати в СПОВ (ОК-5 від 04.12.2020);
- до пільгового стажу не зараховано період роботи на підприємстві ПП «Рудник» з 22.12.1997 по 02.08.1998, на підприємстві ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 22.10.2020 по 04.12.2020 оскільки відсутні документи підтверджуючі пільговий характер роботи.
До страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи, які зазначений в трудовій книжки серії АВ №144229 від 23.01.1992, а саме:
- з 23.01.1992 позивач прийнятий на шахту ш/у «Курахівське» п/о «Селидіввугілля» на період проходження виробничої практики учнем прохідника, направлений на дільницю підготовчих робіт №1 (запис 1);
- 09.03.1992 по 02.05.1992 позивачу присвоєний 5 розряд прохідника на тій самій дільниці. Навчався екстерном при УКК п/о«Селидіввугілля» за фахом «прохідник» (запис 2-3);
- 01.09.1988 по 27.06.1992 позивач навчався у Селидовському гірничому технікумі (запис 4);
- 27.08.1992 позивач прийнятий на роботу до ш/у «Курахівське» в/о «Селидіввугілля» на посаду гірничого майстра на дільницю №4 (запис 5);
- 21.04.1993 позивача переведено на посаду учня гірничого робочого очисного забою на дільниці №4 (запис 6);
- 18.06.1993 позивач переведений на посаду гірничого робочого очисного забою 5 розряду на дільниці №4 (запис 7);
- 01.12.1994 по 24.04.1997 позивач працював гірничим робочим очисного забою 5 розряду на дільниці №5 (запис 8-9);
- з 22.12.1997 по 02.09.1998 позивач прийнятий гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті на ПП «Рудник» (запис 10-11);
- з 03.09.1998 по 27.07.2000 позивач працював на посаді гірничого робочого очисного забою 5 розряду підземним, з повним робочим днем під землею на шахті «Гірник»(запис 12-14);
- 28.03.2005 позивача прийнято на посаду підземного гірничого майстра з повним робочим днем на шахті на дільниці конвеєрного транспорту №1 в ДП «ДВЕК» (запис 15);
- 05.07.2005 позивача призначено на посаду виконуючого обов'язки заступника начальника дільниці конвеєрного транспорту (запис 18);
- з 01.04.2007 по 10.01.2011 позивача призначено на посаду заступника начальника дільниці конвеєрного транспорту (запис 19-20);
- 17.01.2011 позивача прийнято на посаду гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах з випробувальним терміном на 1 місяць до Шахтобудівельної компанії «Донецькшахтопроходка» (запис 21);
- 14.02.2011 позивача переведено на посаду виконуючого обов'язки гірничого майстра з повним робочим днем на підземних роботах (запис 22);
- з 01.04.2011 по 31.03.2012 позивач працював на посаді гірничого майстра з повним робочим днем на підземних роботах (запис 23-24);
- 02.04.2012 по 29.10.2013 позивач працював на посаді гірничого майстра з повним робочим днем на підземних роботах відокремлений підрозділ «Управління підземних гірничо-монтажних та підготовчих робіт» ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» (запис 25-28);
- 12.02.2014 позивача прийнято до ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» на посаду підземного прохідника 5 розряду та направлений на дільницю підготовчих робіт №1 (запис 29);
- 28.06.2014 переведений підземним гірничим майстром та направлений на дільницю підготовчих робіт №1 (запис 30);
- з 14.07.2014 по 16.07.2014 позивача відкомандировано до шахти «Россия» на навчання з питань охорони праці і промислової безпеки (запис 31);
- 21.10.2019 позивач направлений до шахти «Котляревська» на навчання з питань охорони праці і промислової безпеки (запис 31а);
- 01.04.2020 позивач переведений на посаду прохідника підземного 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах на дільниці підготовчих робіт (запис 32а).
Дипломом серії НТ №806254 від 27.06.1992 підтверджено, що ОСОБА_1 з 1988 по 1992 навчався у Селидівському гірничому технікумі за спеціальністю «підземна розробка вугільних родовищ» та отримав кваліфікацію «гірничого техніка».
Довідкою Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» від 16.10.2020 №413 підтверджено що позивач працював:
- з 23.01.1992 по 08.03.1992 на посаді учня прохідника підземного, практика з зарахуванням на робоче місце, оплата по тарифній ставці підземного робочого на дільниці УПР-1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови КМ СРСР від 26.01.1991 №10 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1010100а);
- з 09.03.1992 по 02.05.1992 на посаді прохідника підземного 5 розряду на дільниці УПР-1 практика з зарахуванням на робоче місце, оплата по тарифній ставці підземного робочого (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови КМ СРСР від 26.01.1991 №10 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1010100а);
- з 27.08.1992 по 20.04.1993 на посаді майстра гірничий підземний на дільниці №4 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови КМ СРСР від 26.01.1991 №10 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1010100б);
- з 21.04.1993 по 17.06.1993 на посаді учня гірника очисного забою підземного (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови КМ СРСР від 26.01.1991 №10 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1010100а);
- з 18.06.1993 по 24.04.1997 працював на посаді гірника очисного забою підземним на дільниці №4 №5 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1010100а);
- з 03.09.1998 по 27.07.2000 працював на посаді гірника очисного забою підземним на дільниці №2 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1010100а);
- з 28.03.2005 по 04.07.2005 працював на посаді майстер гірничий підземний на дільниці УКТ-1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1.1б);
- з 05.07.2005 по 31.03.2007 працював на посаді виконуючого обов'язки заступника начальника УКТ-1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1.1б);
- з 01.04.2007 по 10.01.2011 працював на посаді заступника начальника УКТ-1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1.1б);
Довідкою Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» від 21.10.2020 №1-2285 підтверджено що позивач працював:
- з 12.02.2014 по 23.04.2014 на посаді підземний прохідник дільниці підготовчих робіт (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1.1а);
- з 23.04.2014 по 28.06.2014 виконуючим обов'язки підземного майстра гірничого дільниці підготовчих робіт №1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1.1б);
- з 28.06.2014 по 14.07.2014 підземним майстром гірничого дільниці підготовчих робіт №1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1.1б);
- з 14.07.2014 по 16.07.2014 позивач перебував у відрядженні та проходив навчання за програмою «Охорона праці та промислової безпеки» з відривом від роботи;
- з 16.07.2014 по 03.08.2016 обіймав посаду підземного майстра гірничої дільниці підготовчих робіт №1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1.1б);
- 03.08.2016 по 02.11.2018 обіймав посаду підземного майстра гірничої дільниці підготовчих робіт №1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1);
- 02.11.2018 по 30.11.2018 виконуючим обов'язки підземного помічника начальника дільниці підготовчих робіт №1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1);
- 30.11.2018 по 21.10.2019 підземним майстром гірничим дільниці підготовчих робіт№1 підготовчих робіт №1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1);
- 21.10.2019 по 25.10.2019 позивач перебував у відрядженні та проходив навчання за програмою «Охорона праці та промислової безпеки» з відривом від роботи;
- 25.10.2019 по 01.04.2020 підземним майстром гірничим дільниці підготовчих робіт №1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1);
- 01.04.2020 по теперішній час позивач працює підземним прохідником дільниці підготовчих робіт №1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1).
Відповідно до виписки по ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» з наказів від 01.10.1994 №369к (шахта «Гірник»), від 30.08.1999 №75m, від 30.08.2004 №892 та від 28.08.2009 №236 оm «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» підтверджено право на пільгову пенсію ОСОБА_1 за посадами «майстер гірничий підземний», «гірник очисного забою підземний», «заступник начальника дільниці підземний» за списком №1 розділу 1 підрозділу 1 код 1010100б, 1010100а, 1.1б.
Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Суд не приймає доводи відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу періоди роботи з 22.12.1997 по 02.08.1998 у зв'язку з відсутністю довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній оскільки трудова книжка позивача містить достатні відомості про роботу позивача на посаді гірничого робочого очисного забою з повним робочим днем у шахті (а.с.4).
Крім того, згідно із пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що Пенсійний фонд, під час вирішення питання щодо призначення пенсії, зобов'язаний збирати, перевіряти певні обставини та відомості, які необхідні для вирішення питання щодо призначення пенсії, для чого останньому надається тримісячний термін.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, при вирішення питання про призначення пенсії позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з'ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України за №01-3/406-02-2 від 10.05.1994 року, під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Відтак, факт роботи позивача у спірний період є підтверджений належним чином та сторонами не оспорюється, спірним є питання щодо зарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача.
Питання атестації робочих місць врегульовано Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі - Порядок №442).
Згідно п.п. 1, 2, 4 Порядку №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.
Контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (461-2016-п), Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (1290-97-п), Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня (163-2001-п), Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.
При цьому вбачається, що працівник, який працює на посаді, віднесеній до відповідного Списку, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділений будь-якими повноваженнями або обов'язками, які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Тому, суд дійшов висновку, що відмовляючи працівнику в зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу, відповідач фактично покладає відповідальність за не проведення атестації робочих місць на підприємстві на позивача.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Великої палати Верховного суду, викладеною постанові від 19.02.2020 року по справі № 520/15025/16-а.
В означений постанові Верховний суд наголосив, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Крім того, суд зазначає, що згідно із пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Крім того, в матеріалах справи наявні довідки відокремленого підприємства «Шахта «Курахівська» від 16.10.2020 №413 та «Шахта «Україна» від 21.10.2020 №1-2285 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка підтверджує, що позивач у період з 23.01.1992 по 08.03.1992 позивач працював на посаді учня прохідника підземного (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови КМ СРСР від 26.01.1991 №10 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1010100а), з 09.03.1992 по 02.05.1992 позивач працював прохідником підземним (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови КМ СРСР від 26.01.1991 №10 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1010100а), з 27.08.1992 по 20.04.1993 позивач працював майстром гірничий підземний на дільниці №4 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови КМ СРСР від 26.01.1991 №10 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1010100б), з 21.04.1993 по 17.06.1993 позивач працював на посаді учня гірника очисного забою підземного (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови КМ СРСР від 26.01.1991 №10 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1010100а), з 18.06.1993 по 24.04.1997 та з 03.09.1998 по 27.07.2000 позивач працював на посаді гірника очисного забою підземним на дільниці №4 №5 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 КП 1010100а); у період з 01.04.2020 по теперішній час позивач працює підземним прохідником дільниці підготовчих робіт №1 (зазначена посада є пільговою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 передбачена Списком №1 розділу 1 підрозділу 1).
За таких обставин та з урахуванням відомостей, які містяться у трудовій книжці позивача та в довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній періоди роботи 23.01.1992 по 08.03.1992, 09.03.1992 по 02.05.1992, з 27.08.1992 по 20.04.1993, 21.04.1993 по 17.06.1993, 18.06.1993 по 24.04.1997 та з 03.09.1998 по 27.07.2000 на відокремленому підприємстві «Шахта «Курахівська» та з 01.04.2020 по теперішній час на відокремленому підприємстві «Шахта «Україна» є підтвердженим та мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Щодо не зарахування періодів роботи позивача з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2018 по 31.10.2020 та з 01.11.2020 по 04.12.2020 у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату щомісячних внесків до ДПС України суд зазначає наступне.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).
За приписами ч. 6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).
Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно з ч.2. ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).
Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.
З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16).
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має право на включення до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2018 по 31.10.2020 та з 01.11.2020 по 04.12.2020.
Додатково суд зазначає , що довідкою ОК-5 від 22.01.2021 підтверджено, що у період з 01.11.2020 по 04.12.2020 позивачу нараховувалася заробітна плата.
Щодо не зарахування періоду навчання у Селидівському гірничому технікумі суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 8 Порядку №637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Таким чином, зі вказаного Порядку убачається, що при відсутності у дипломі особи відомостей часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Після закінчення навчання позивач в межах встановленого строку був зарахований на роботу за набутою професією на посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Дипломом серії НОМЕР_2 від 27.06.1992 підтверджено, що ОСОБА_1 з 1988 по 1992 навчався у Селидівському гірничому технікумі за спеціальністю «підземна розробка вугільних родовищ» та отримав кваліфікацію «гірничого техніка».
Крім того, в трудовій книжки позивача зазначено, що з 01.09.1988 по 27.06.1992 позивач навчався у Селидовському гірничому технікумі (запис 4); з 27.08.1992 позивач прийнятий на роботу до ш/у «Курахівське» в/о «Селидіввугілля» на посаду гірничого майстра на дільницю №4 (запис 5).
З огляду на наведене, він мав право на зарахування періоду навчання до пільгового стажу роботи.
Відмовляючи в зарахуванні періоду навчання до пільгового стажу, відповідач порушив права та законні інтереси позивача.
Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про зарахування до пільгового стажу роботи позивача період його навчання з 01.09.1988 по 27.06.1992 у Селидовському гірничому технікумі.
Крім того, суд зазначає, що згідно із пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що Пенсійний фонд, під час вирішення питання щодо призначення пенсії, зобов'язаний збирати, перевіряти певні обставини та відомості, які необхідні для вирішення питання щодо призначення пенсії, для чого останньому надається тримісячний термін.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, при вирішення питання про призначення пенсії позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з'ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
У відповідності до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Щодо питання про застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1992 року № 8, при розрахунку пільгового стажу суд зазначає наступне.
Роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, професій, посад і показників, які дають право на пільгове забезпечення, - за 9 місяців.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій.
Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»
Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України Про пенсійне забезпечення (далі-Закон № 1788), обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Відповідно до п. 5 вказаної постанови Міністерством соціальної політики України було видане роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з розділом II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 17.11.2005 року № 3108-ІV пункт 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII визнано таким, що втратив чинність.
З урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року» № 2148-VIII (далі - Закон № 2148) право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим двадцять третього пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.
У зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у відповідача були відсутні підстави зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 9 місяці.
Однак листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281/0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З урахуванням зазначеного суд вважає, що Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» може бути застосовано при призначенні пенсії позивачу за частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині додаткового зарахування періоду роботи за провідними професіями за кожний повний рік роботи за провідною професією додатково зарахувавши три місяці. Як було встановлено судом та визначено відповідачем у спірному рішенні про відмову в призначенні позивачу пенсії, стаж позивача за статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 15 років 1 місяць 3 дні, тобто більше 10 років. З урахуванням встановленого відповідачем наявність у позивача більше 10-ти річного стажу роботи за вимогами частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в умовах підземних робіт, може бути застосованими положення роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року щодо додаткового зарахування за кожний повний рік роботи за провідною професією за 01 рік 09 місяці.
З урахуванням наведеного та враховуючи наявність у позивача достатнього стажу роботи за провідною професією, відповідачем повинно бути враховано Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд розглядає питання щодо протиправності оскаржувального рішення виключно з огляду на ті мотиви, які зазначені у спірному рішенні органу Пенсійного фонду України. За таких обставин, суд приходить до висновку, що цей позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. відповідно до квитанції від 07.01.2021 №6267.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у зазначеному розмірі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського ОУПФУ на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул.Героїв Праці, 6, м.Селидове, Донецька область, 85400 код ЄДРПОУ 41247274) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконними та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04.12.2020 № 2270 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул.Героїв Праці, 6, м.Селидове, Донецька область, 85400 код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) № 4549 від 04.12.2020 про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати: до пільгового стажу роботи періоди навчання у Селидовському гірничому технікумі з 01.09.1988 по 27.06.1992, періоди роботи з 22.12.1997 по 02.08.1998 на підприємстві ПП «Рудник», з 01.06.2010 по 31.12.2010 на підприємстві ВП шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», з 01.08.2018 по 04.12.2020 на підприємстві ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; до страхового стажу роботи період з 01.06.2010 по 31.12.2010, на підприємстві ВП шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», з 01.08.2018 року по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 04.12.2020 року на підприємстві ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; та до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди з 23.01.1992 по 02.05.1992, з 27.08.1992 по 24.04.1997 року 22.12.1997 року по 02.09.1998 року, з 03.09.1998 року по 27.07.2000 року, з 28.03.2005 року по 10.01.2011 року, з 17.01.2011 року по 31.03.2012 року, з 02.04.2012 по 29.10.2013 та з 12.02.2014 по 04.12.2020 у пропорції за кожний повний рік роботи 9 місяців на підставі роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул.Героїв Праці, 6, м.Селидове, Донецька область, 85400 код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення судом складено 15 квітня 2021 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв