15 квітня 2021 року Справа № 160/1289/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області (далі - відповідач, Саксаганська сільська рада), в якій просить:
- визнати дії Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати позивачу середньомісячної заробітної плати на час працевлаштування відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» з часу припинення повноважень на посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району, Дніпропетровської області за період з 08.12.2020 р. по 08.06.2021 р. протиправними;
- зобов'язати Саксаганську сільську раду Кам'янського району Дніпропетровської області нарахувати та виплатити позивачу середньомісячну заробітну плату, яку він одержував на виборній посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області на час працевлаштування з 08.12.2020 р. по 08.06.2021 р. з часу припинення повноважень на посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району, Дніпропетровської області;
- стягнути з Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 908 гривень 00 копійок;
- встановити судовий контроль за виконанням цього рішення у спосіб зобов'язання Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у цій справі протягом 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.06.2017 р. у зв'язку з переходом на виборну посаду голови сільської ради він був звільнений з структурного підрозділу «Криворізький загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», де працював на посаді пожежника (респіраторника) П'ятихатського пожежного поїзда. На посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області пропрацював безперервно до 07.12.2020 р., звільнений з посади в зв'язку з припиненням повноважень. Після закінчення повноважень голови сільради позивач звернувся до попереднього місця роботи, але вакантна посада була відсутня, йому були запропоновані інші посади, які не є рівнозначними посаді, яку він займав, тому від них ОСОБА_1 відмовився. Позивач звернувся в Саксаганську громаду Кам'янського району Дніпропетровської області (у зв'язку з реорганізацією Саксаганська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Саївської сільської ради) щодо нарахування та виплатити йому середньомісячної заробітної плати, яку він отримував на посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, та на яку має право, як на мінімальну державну гарантію в оплаті праці для звільнених посадових осіб органу місцевого самоврядування після їх звільнення, а саме: з 08.12.2020 р. по 08.06.2021 р. В нарахуванні та виплаті вказаної середньомісячної заробітної плати з 08.12.2020 р. по 08.06.2021 р. йому було відмовлено з підстав відсутності трудових відносин між ним і сільрадою, а тому гарантії зазначені в ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», на думку відповідача, на позивача не поширюються. З вказаним рішенням сільської ради ОСОБА_1 не згоден, вважає, що сільрада не повинна обмежувати його право на отримання середньомісячної заробітної плати, а повинна нарахувати і виплати середньомісячну заробітну плату, яку позивач отримував на посаді голови сільради, на період його працевлаштування строком до шести місяців, як це передбачено ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Позовна заява не відповідала вимогам ст. 160 КАС України, тому ухвалою суду від 28.01.2021 року була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно уточненої позовної заяви від 09.02.2021р. вх.№10041/21.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.03.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому з вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується, вважає їх не обґрунтованим, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що 08.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області із заявою про те, що він не має можливості працевлаштуватися за попереднім місцем роботи після звільнення з посади сільського голови та не має можливості отримувати заробітну плату, в якій він просить призначити та забезпечити виплату матеріального забезпечення на строк 6-сть місяців починаючи з 08.12.2020. За вих. № 5/0/2-21 від 06.01.2021 року позивачу надано відповідь про те, що до обрання на виборну посаду голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області він не перебував у трудових відносинах з сільською радою, у зв'язку з чим, гарантії зазначені в ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на нього не поширюються. У відзиві відповідач посилався на позицію викладену у листі Міністерства соціальної політики України № 746/13/74/-14 від 16.05.2014 «Щодо соціальних гарантій депутатів місцевих рад», в якому визначено, що у разі коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді не перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду, зазначені вище гарантії на нього не поширюються. На підстави викладеного, відповідач вважає, що у ОСОБА_1 відсутні підстави визначені ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» щодо збереження за ним розміру середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців. Окремо наголошував на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 09.12.2020 у справі № 275/318/16-а.
09.03.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшли докази у справі, на виконання вимог ухвали суду від 15.02.2021 року.
11.03.2021 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується з доводами відповідача, вважає, що відповідач не вірно зрозумів викладену 09.12.2020 р. у справі № 275/318/16-а позицію Верховного Суду. Зауважив, що у справі, яка переглядалася Верховним Судом позивач до обрання на посаду сільського голови не перебував у трудових відносинах з жодним підприємством, установою та організацією, а здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, яку припинив за власним рішенням, тому у зазначеній справі, у відповідача були відсутні визначені частиною 2 статті 33 Закону № 93-IV підстави для збереження за позивачем розміру середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, оскільки така обставина не свідчить про неможливість надання позивачу відповідної роботи (посади) після його звільнення з виборної посади. Позивач просив прийняти до уваги відповідь на відзив відповідача на позовну заяву при розгляді справи по суті та прийнятті рішення у справі, свої позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , працював на посаді пожежного (респіраторника) П'ятихатського пожежного поїзда з 11.03.2015 року по 22.06.2017 року та був звільнений з роботи у зв'язку з переходом на виборну посаду голови Саївської сільської ради, відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України.
Рішенням Саївської сільської Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області від 22.06.2017 № 142-13/VII позивача обрано сільським головою та присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
07.12.2020 р. першою сесією восьмого скликання Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області прийнято рішення № 16-1/VІІІ «Про реорганізацію Саївської сільської ради шляхом приєднання до Саксаганської сільської ради», п.1 якого вирішено розпочати процедуру реорганізації шляхом приєднання до Саксаганської сільської ради, розташованої за адресою: вул. Центральна, буд. № 14, с. Саксагань, Кам'янського/П'ятихатського району, Дніпропетровської області, поштовий індекс 52173, ЄДРПОУ 04339333, юридичної особи - Саївської сільської ради, розташованої за адресою: вул. Центральна, буд. № 1, с.Саївка, Кам'янського/П'ятихатського району, Дніпропетровської області, поштовий індекс 52153, ЄДРПОУ 04339327, а в п. 2 вказаного рішення зазначено, що Саксаганська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Саївської сільської ради.
Рішенням Саксаганської сільської ради 8 скликання від 07.12.2020 року №1 повноваження ОСОБА_1 , як голови Саївської сільської Ради П'ятихатського району Дніпропетровської області припинено.
Після закінчення повноважень голови сільради позивач звернувся до попереднього місця роботи для працевлаштування на посаду з якої його було звільнено у зв'язку з переходом на виборну посаду або на рівнозначну посаду.
Згідно довідки структурного підрозділу «Криворізького загону воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 23.10.2020 року, ОСОБА_1 на цей час неможливо працевлаштувати на посаду пожежного (респіраторника) П'ятихатського пожежного поїзду, у зв'язку з тим, що вакантна посада відсутня.
Окрім того, позивачу було надано список посад по структурному підрозділу «Криворізький загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», для можливості подальшого працевлаштування у зв'язку з закінченням терміну повноважень на посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, які не є рівнозначними посаді, яку він займав, тому від запропонованих посад ОСОБА_1 відмовився.
З матеріалів справи встановлено, що 18.12.2020 року позивач засобами поштового зв'язку направив до Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області заяву, в якій просив нарахувати та виплатити йому середньомісячну заробітну плату, яку він отримував на посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області та на яку він має право, як мінімальну державну гарантію в оплаті праці для звільнених посадових осіб органу місцевого самоврядування після їх звільнення, а саме: з 08.12.2020 року по 08.06.2021 року.
Листом від 06.01.2021 року №5/0/2-21 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що оскільки до обрання на виборну посаду голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області позивач не перебував у трудових відносинах з сільською радою, гарантії зазначені в ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на нього не розповсюджуються.
Оскільки листом від 06.01.2021 року №5/0/2-21 позивачу фактично було відмовлено у нарахуванні та виплаті середньомісячної заробітної плати на час працевлаштування відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» з часу припинення повноважень на посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області за період з 08.12.2020 р. по 08.06.2021 р., вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР визначено, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року №93-ІV депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.
За правилами статті 118 Кодексу законів про працю України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.
З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавством гарантується право особи на надання, після закінчення її повноважень за виборною посадою, попередньої роботи (посади). В той же час, це право може бути реалізовано за умови наявності посади, або іншої рівноцінної посади.
При цьому, виплата середньої заробітної плати колишньому депутату місцевої ради у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування можлива лише за рішенням ради та за умови, якщо до обрання на виборну посаду у відповідну раду він перебував у трудових відносинах з будь-яким підприємством, установою чи організацією.
Аналогічні висновки при розгляді подібних до спірних правовідносин містяться у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року по справі №570/3880/16-а.
Отже, саме перебування в трудових відносинах безпосередньо до обрання на виборну посаду і є підставою для реалізації гарантій передбачених статтею 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".
Як встановлено з матеріалів справи, позивач працював на посаді пожежного (респіраторника) П'ятихатського пожежного поїзда з 11.03.2015 року по 22.06.2017 року та був звільнений з роботи у зв'язку з переходом на виборну посаду голови Саївської сільської ради, відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України.
Після закінчення повноважень ОСОБА_1 за виборною посадою, його працевлаштування на попередню посаду пожежного (респіраторника) П'ятихатського пожежного поїзду неможливе, у зв'язку з тим, що вакантна посада відсутня, також відсутні рівноцінні посади до тої, що він обіймав до обрання його головою Саївської сільської ради.
Таким чином, неможливість прийняття позивача на посаду, яку він обіймав до обрання на посаду сільського голови та відсутність інших рівноцінних вакантних посад в штатному розписі підприємства за його попереднім місцем роботи, надає ОСОБА_1 право на отримання середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, проте не більше ніж за шість місяців, у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої роботи.
За такого правового врегулювання та обставин справи, суд прийшов до висновку, що позивач має право на нарахування та виплату середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, яку він одержував на виборній посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, з часу припинення повноважень на посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області - з 08.12.2020 року по день працевлаштування, але не більше ніж за шість місяців, що узгоджується з приписами частини другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Водночас підставою для припинення таких виплат є працевлаштування колишнього депутата місцевої ради в період гарантованого шестимісячного строку для працевлаштування; виникнення права на пенсійне забезпечення; закінчення гарантованого шестимісячного строку для працевлаштування.
Позивач у позовній заяві просить визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати середньомісячної заробітної плати на час працевлаштування, відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», з 08.12.2020 р. по 08.06.2021 р. та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середньомісячну заробітну плату за наведений період.
Отже, частина позовних вимог ОСОБА_1 спрямована на майбутнє, оскільки стосується того проміжку часу, який ще не настав, а тому не може бути задоволена, так як до зазначеної позивачем дати - 08.06.2021 р. можуть виникнути обставини, які стануть підставою для припинення виплати середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, яку позивач одержував на виборній посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області.
За наведених обставин, належним способом захисту порушених прав позивача суд вважає визнання протиправними дій Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області щодо відмови у нарахуванні та у виплаті ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати на час працевлаштування відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» з часу припинення повноважень на посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області - з 08.12.2020 року по день працевлаштування, але не більше ніж за шість місяців та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату на період працевлаштування, яку він одержував на виборній посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, з часу припинення повноважень на посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області - з 08.12.2020 року по день працевлаштування, але не більше ніж за шість місяців.
Посилання відповідача на позицію викладену у постанові Верховного Суду від 09.12.2020 р. у справі №275/318/16-а, як на підставу для відмови у виплаті позивачу середньомісячної заробітної плати на час працевлаштування відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» суд вважає помилковим та відхиляє його як безпідставне, з огляду на наступне.
У справі №275/318/16-а, яка розглядалась Верховним Судом, було встановлено, що позивач до обрання на посаду сільського голови не перебував у трудових відносинах з жодним підприємством, установою та організацією, а здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, яку припинив за власним рішенням, про що внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
З огляду на встановлені обставини, Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій про те, що у відповідача були відсутні визначені частиною 2 статті 33 Закону № 93-IV підстави для збереження за позивачем розміру середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, а також про те, що зазначена обставина не свідчить про неможливість надання позивачу відповідної роботи (посади) після його звільнення з виборної посади.
В свою чергу, обставини справи №275/318/16-а та обставини цієї справи не є аналогічними, оскільки ОСОБА_1 до обрання на посаду сільського голови працював на посаді пожежного (респіраторника) П'ятихатського пожежного поїзда, з якої був звільнений у зв'язку з переходом на виборну посаду голови Саївської сільської ради, відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України. Після закінчення повноважень ОСОБА_1 за виборною посадою, його працевлаштування на попередню або рівноцінною посадою неможливе.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, дії якого оскаржуються, не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у нарахуванні та у виплаті ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати на час працевлаштування відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» з часу припинення повноважень на посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району, Дніпропетровської області - з 08.12.2020 року по день працевлаштування, але не більше ніж за шість місяців.
В свою чергу позивач не обґрунтував та не довів наявність правових підстав для зобов'язання відповідача, на момент розгляду справи, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату, яку він одержував на виборній посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області на час працевлаштування по 08.06.2021 року.
За наведених обставин суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням цього рішення у спосіб зобов'язання Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у цій справі протягом 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З приписів наведеної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі є правом суду, а не його обов'язком, при цьому, суд вважає, що для вжиття таких заходів повинні існувати об'єктивні обставини, які б викликали сумнів щодо добровільного виконання відповідачем рішення суду.
Суд наголошує на тому, що відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Позивачем не обґрунтовано необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а з матеріалів справи не вбачається об'єктивних обставин, які б викликали сумнів щодо добровільного виконання відповідачем рішення суду у цій справі.
За наведених обставин, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі, яке було заявлено у позовній заяві, суд відмовляє у зв'язку з його необґрунтованістю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області (52173, Дніпропетровська область, с.Саксагань, вул.Центральна, 14, код ЄДРПОУ 04339333) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області щодо відмови у нарахуванні та у виплаті ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати на час працевлаштування відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» з часу припинення повноважень на посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області - з 08.12.2020 року по день працевлаштування, але не більше ніж за шість місяців.
Зобов'язати Саксаганську сільську раду Кам'янського району Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату на період працевлаштування, яку він одержував на виборній посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, з часу припинення повноважень на посаді голови Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області - з 08.12.2020 року по день працевлаштування, але не більше ніж за шість місяців.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Саксаганської сільської ради Кам'янського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339333) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2021 р.
Суддя О.М. Неклеса