14 квітня 2021 р.Справа № 160/5597/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши у м. Дніпрі матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/5597/20, -
12.04.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/5597/20, у якій заявник просить суд:
- заборонити Сурсько-Литовській сільській раді Дніпровського району Дніпропетровської області та виконкому Сурсько-Литовської сільської ради вчиняти будь - які дії щодо розроблення проекту землеустрою відносно внесення до генерального плану зміни меж с. Сурсько-Литовське Дніпровського району Дніпропетровської області на підставі документів, які містять в собі протокол громадських слухань від 01.11.2019 року.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що остання подана без додержання вимог, встановлених ст. 152 КАС України.
Так, згідно ч. 4 ст. 152 КАС України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2021 року - 2 270,00 грн.
Згідно з п.п. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, у 2021 році, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 631,00 грн. (0,3% від 2 270,00 грн.).
До заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 додано квитанцію про сплату судового збору № 31279610 від 11.03.2021 на суму 631,00 грн.
При цьому, слід зазначити, що перевіряючи реєстр підтверджень оплат із Казначейства, судом виявлено, що вказана квитанція підкріплена до справи № 160/4202/21.
З огляду на викладене, квитанція № 31279610 від 11.03.2021 на суму 631,00 грн. не може бути належним доказом сплати судового збору при поданні даної заяви про забезпечення позову, оскільки є доказом сплати судового збору в іншій заяві.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ч. 4 ст. 152 КАС України, оскільки заявником не надано до суду доказів сплати судового збору за подання даної заяви про забезпечення позову.
Згідно ч. 7 ст. 154 КАС України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 152, 154, 248 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/5597/20 - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя А. Ю. Рищенко