14 квітня 2021 року Справа № 160/3999/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: старшого державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Демської Ганни Сергіївни, відповідача 2: Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа - Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
18.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до старшого державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Демської Ганни Сергіївни, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 05.04.2021 року, просить суд:
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Демської Ганни Сергіївна, щодо прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження №64109282 за виконавчим листом від 14 вересня 2020 року №160/6593/20;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Демської Ганни Сергіївна від 22.02.2021 року про закінчення виконавчого провадження №64109282 за виконавчим листом від 14 вересня 2020 року №160/6593/20;
- зобов'язати старшого державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Демську Ганну Сергіївну витребувати у військової частини НОМЕР_1 детальний розрахунок нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року із зазначенням в ньому усіх складових грошового забезпечення в тому числі “індексації грошового забезпечення”.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 18.03.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 19.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст.122,123 160,161, 287 КАС України.
Позивачем у строк визначений в ухвалі суду від 19.03.2021 року були усунуті недоліки позовної заяви, викладені у цій ухвалі суду.
Ухвалою суду від 09.04.2021 року залучено до участі в адміністративній справі №160/3991/21 у якості співвідповідача - Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), залучено до участі у справі №160/3999/21, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військову частину НОМЕР_1 , відкрито провадження в адміністративній справі №160/3999/21, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 14.04.2021 року.
Ухвалою суду від 09.04.2021 року також було витребувано у відповідача 1,2 належним чином засвідчені копії таких документів:
- матеріали виконавчого провадження №64109282 щодо виконання виконавчого листа №160/6593/20 від 14.09.2020 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом;
- виконавчий лист №160/6593/20 від 14.09.2020 року, виданий Дніпропетровським оружним адміністративним судом;
- постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.02.2021 року ВП №64109282;
- відомості (інформацію) що послугували підставою для закінчення виконавчого провадження від 22.02.2021 року ВП №64109282 та інші наявні матеріали (докази) щодо суті цього спору.
Ухвалою суду також витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії таких документів:
- детальний розрахунок нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року із зазначенням в ньому усіх складових грошового забезпечення в тому числі “індексації грошового забезпечення”.
13.04.2021 року виконавчою службою до суду надано відзив на позовну заяву позивача, разом із витребуваними судом доказами по справі №160/3999/21.
За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 14.04.2021 року, тобто у межах строку, встановленого ст.ст. 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
Позивач зазначив, що з 11.07.2014 року по 29.12.2017 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка при звільненні протиправно не провела з позивачем необхідні розрахунки щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року по справі №160/6593/20, було вирішено зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року.
У справі №160/6593/20 Дніпропетровським окружним адміністративним судом 14 вересня 2020 року було видано виконавчий лист №160/6593/20, який було направлено до Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного, міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №64109282.
Позивач вказує, що 10.03.2021 року засобами поштового зв'язку (рекомендований лист №4912807968282) від старшого державного виконавця Новокодацького ВДВС Демської Ганни Сергіївни було отримано постанову від 22.02.2021 року ВП №64109282 про закінчення виконавчого провадження.
На думку позивача, відповідач у супереч статті 18 Закону, закриває виконавче провадження №64109282 на підставі наданих боржником платіжних доручень від 07.09.2020 року №599 та від 14.09.2020 року №616, - без витребування у відповідача розрахунку компенсації та встановлення грошового забезпечення позивача станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року, яке складається з основних та додаткових видів.
Вказує, що згідно довідки боржника від 14.04.2020 року №90, яка також була надана відповідачу, станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року належне грошове забезпечення позивача, що складається з основних та додаткових видів становить: оклад за військовим званням: 65,00 грн.; посадовий оклад: 760,00 грн.; надбавка за вислугу років: 288,75 грн.; надбавка за особливі умови служби: 556,88 грн.; щомісячна премія: 4256,00 грн., індексація грошового забезпечення: 4068,10 гривень.
Таким чином, на думку позивача, боржник на підтвердження виконання виконавчого листа від 14 вересня 2020 року №160/6593/20, зобов'язаний надати розрахунок грошової компенсації, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року із зазначенням його складових, а саме: оклад за військовим званням; посадовий оклад; надбавка за вислугу років; надбавка за особливі умови служби; щомісячна премія та індексація грошового забезпечення.
У разі не врахування при розрахунку компенсації боржником усіх складових грошового забезпечення, які належали позивачу станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року, виконавчий лист від 14 вересня 2020 року №160/6593/20, - не може вважатися виконаним.
Позивач зазначає, що згідно із наданих боржником платіжних доручень від 07.09.2020 року №599 та від 14.09.2020 року №616 видно, що при розрахунку компенсації ним не була врахована «Індексація грошового забезпечення», яка належала позивачу станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року.
Таким чином, на думку позивача, вказані обставини свідчать про невиконання рішення суду від 27.07.2020 року у справі №160/6593/20, у зв'язку із чим у виконавця були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1,2
Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своєї позиції відповідач вказав про те, що на їх адресу надійшла заява про примусове виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду виданого 14.09.2020 року у справі №160/6593/20 про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року.
13.01.2011 року на виконання вимог ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64109282 та розпочато примусове виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Вказують, що 19.02.2021 року від військової частини надійшло повідомлення разом з платіжними дорученнями № 599 від 07.09.2020 року, № 616 від 14.09.2020 року про виконання вимоги виконавця №2086 від 14.01.2021 року за виконавчим провадженням №64109282 з примусового виконання виконавчий лист №160/6593/20 виданого 14.09.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017року.
Також, відповідачу було повідомлено, що вимоги виконавчого документу виконано у повному обсязі, грошову компенсацію за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року було виплачена.
Після отримання листа виконавцем було прийнято постанову від 22.02.2021 року про закінчення виконавчого провадження № 64109282.
Відповідач зазначає, що виконав вимоги Закону України «Про виконавче провадження». До того ж, зазначає, що у виконавчому листі не зазначається надання державному виконавцю розрахунку грошової компенсації додаткової відпустки за період з 2015 року по 2017 рік, у зв'язку з тим, вважає безпідставним посилання позивача на те, що державний виконавець повинен отримати від Військової частини розрахунок грошової компенсації додаткової відпустки.
З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 року відкрито провадження у справі №160/3999/21, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, в порядку положень ст. 262 КАС України, з урахуванням вимог статті 287 КАС України.
Також, цією ухвалою суду від 09.04.2021 року, Військовій частині НОМЕР_1 було запропоновано надати пояснення по справі.
Станом на 14.04.2021 року від Військовій частині НОМЕР_1 письмові пояснення по справі не надали, хоча третя особа повідомлялася судом належним чином згідно з положень КАС України, що також підтверджується матеріалами справи.
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 11.07.2014 року (Витяг з наказу №130 від 11.07.2014 року) по 29.12.2017 року (Витяг з наказу №259 від 29.12.2017 року).
Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , дата видачі 12 травня 2015 року.
З метою отримання грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 рр. позивач звернувся до військової частини де проходив службу із відповідною заявою.
У відповідь на звернення позивача відповідач листом за №137 від 28.05.2020 року “Про звернення громадян” повідомив про відмову у виплаті компенсації з посиланням на рішення КАС у складі ВС від 16.05.2019 ро по справі 620/4218/18 за змістом якого, зміна фактичних обставин справи і правового регулювання спірних правовідносин є обставинами, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права ніж у зразковій справі. Крім того зазначено, що виплата буде здійснена на підставі відповідного рішення суду.
Не погодившись із такою відмовою позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік (42 дні), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року у справі №160/6593/20, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік (42 дні), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року.
27.08.2020 року рішення суду від 27.07.2020 року у справі №160/6593/20, набрало законної сили.
14.09.2020 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року по справі №160/6593/20 видано виконавчий лист про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року.
Позивач звернувся до Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Старшим державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Демською Г.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №64109282 від 13.01.2021 року та пунктом другим встановлено необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
19.02.2021 року від військової частини надійшло повідомлення від 16.02.2021 року разом з платіжними дорученнями № 599 від 07.09.2020 року, № 616 від 14.09.2020 року про виконання вимоги виконавця №2086 від 14.01.2021 року за виконавчим провадженням №64109282 з примусового виконання виконавчий лист №160/6593/20 виданого 14.09.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017року.
Також, відповідачу було повідомлено, що вимоги виконавчого документу виконано у повному обсязі, грошову компенсацію за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року було виплачена.
На підставі вказаного повідомлення Військової частини НОМЕР_1 від 16.02.2021 року про виконання вимог виконавчого документу в повному обсязі, а саме грошову компенсацію ОСОБА_1 за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року виплачено, про що надано платіжні доручення № 599 від 07.09.2020 року, № 616 від 14.09.2020 року, старшим державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Демською Г.С. керуючись вимогами п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №64109282 від 22.02.2021 року.
Позивач вважає винесення постанови про закінчення виконавчого провадження передчасною, оскільки державний виконавець не отримав від Військової частини НОМЕР_1 повний розрахунок грошової компенсації додаткової відпустки. Водночас, позивач не погоджується з сумою, яка була виплачена Військовою частиною НОМЕР_3 у рамках виконання рішення суду у справі №160/6583/20, у зв'язку з чим, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1)судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8)рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Статтею 63 Закону № 1404-VIII, встановлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9)використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12)звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21)отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22)здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
Дослідивши докази по справі, судом встановлено Судом встановлено, що позивач звернувся до державної виконавчої служби з заявою про виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду виданого 14.09.2020 року №160/6593/20 про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року.
Старшим державним виконавцем відкрито виконавче провадження та здійснено виконавчі дії, а саме: встановлено необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Після надходження листа-повідомлення Військової частини НОМЕР_3 від 16.02.2021 року на адресу відповідача, в якому зазначено про виконання вимог виконавчого документу в повному обсязі, а саме грошову компенсацію ОСОБА_1 за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року виплачено, про що надано платіжні доручення № 599 від 07.09.2020 року, № 616 від 14.09.2020 року, старшим державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 64109282.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Підсумовуючи зазначене, старшим державним виконавцем вчинено виконавчі дії в рамках Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас, слід зазначити, що п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Законом України «Про виконавче провадження» на держаного виконавця під час виконання виконавчого документа зобов'язального характеру, яке здійснюється з урахуванням ст. 63 Закону № 1404- VIII не покладено обов'язок з'ясування та встановлення правильності (повноти) здійснення відповідного розрахунку, щодо виплати будь-яких грошових коштів.
Слід зазначити, що на виконанні у старшого державного виконавця перебував виконавчий лист №160/6593/20 щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні (42 дні) додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 грудня 2017 року, що й було здійснено Військовою частиною НОМЕР_4 .
До того ж, у виконавчому документі не зазначено конкретної суми, яка підлягала виплаті в рамках виконавчого провадження №64109282.
Зважаючи на викладене, не встановлено передчасності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 64109282, оскільки виконавчий лист виконаний відповідно до резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року.
Також, є неналежними посилання позивача щодо роз'яснення суми грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, яка належить до стягнення в рамках виконавчого провадження №64109282.
З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Додатково слід вказати, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із позовною заявою щодо стягнення з військової частини індексації грошового забезпечення, яка на його думка належала позивачу станом на день його звільнення з військової частини.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач довів правомірності та законності прийнятого ним оскаржуваного позивачем рішення від 22.02.2021 року ВП №64109282.
Отже, з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про недоведеність заявленого позову, у зв'язку із чим у задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача 1: старшого державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Демської Ганни Сергіївни, відповідача 2: Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа - Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат.
Питання судових витрат не вирішується у зв'язку з відмову у задоволенні позовних вимог та у зв'язку з тим, що відповідно до п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як учасник бойових дій.
Керуючись статтями 241-246, 262, 284, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача 1: старшого державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Демської Ганни Сергіївни, відповідача 2: Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа - Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Судові витрати не розподіляти.
Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , код ОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач 1: старший державний виконавець Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Демська Ганна Сергіївна (49128, м.Дніпро, вул.Ю.Кондратюка, 108).
Відповідач 2: Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (49128, м.Дніпро, вул.Ю.Кондратюка, 108, код ЄДРПОУ 34984467).
Третя особа: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 14.04.2021 року.
Суддя В.В Ільков