14 квітня 2021 року Справа № 215/7262/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною,-
23.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з адміністративним позовом до головного спеціаліста Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення иконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, яка виявилась у неналежному розгляді сарги від 29.10.2020 вх.653 в розумінні ст. 144 Конституції України, п.п.18, 19 ч. 1 ст.4 КАС країни, у не забезпеченні абсолютного фундаментального права на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, у не визначеності способу соціального захисту інтересів позивача згідно правової позиції ст.ст.3, 19, 21, 46, 48, 92 Конституції України та встановлення окремої ухвали згідно ст.249 КАС України;
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, яка виявилась у не винесенні за результатами розгляду скарги від 29.10.2020 індивідуального акту та у порушенні управлінської функції відповідно п.п.18, 19 ч.1 ст.4 КАС України і ст.3, 19, 144 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, яка виявилась у не підкоренні ст.ст.3, , 19, 21, 46, 48, 59, 92 Конституції України, ч.1 ст.11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави ст.1 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» відповідно до звернення позивача від 29.10.2020 вх.653 і зобов'язання надати довідки про компенсацію, доходи з поміткою в ній, що відсутнє інше джерело доходу крім призначеної позивачу компенсації.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 18.01.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною - передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2021 дана адміністративна справа розподілена судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду позивачем 13.04.2021 надано до суду заяву про відкриття провадження по справі після усунення недоліків, в якій викладено клопотання вважати виконаними вимоги ухвали суду від 15.02.2021 та зазначено щодо звільнення від сплати судового збору, з наданням довідки Тернівського управління праці та соціального захисту населення м. Кривого Рогу № 2199 від 04.03.2021 про отримання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом 1 групи ОСОБА_2 , 1939 р.н.
Проте суд зазначає, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач посилається на тяжкий матеріальний стан, вже судом розглянуто та надано йому відповідну оцінку в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2021.
Також суд вказує, що необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду.
Так, Верховний Суд в своїй ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 10.10.2019 у справі № 215/3329/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 зазначив, що скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте просить суд звільнити від сплати судового збору з огляду на відсутність коштів для його сплати. Зокрема, посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу. На підтвердження заявленого клопотання скаржник долучив довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради від 01 жовтня 2019 року. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 01 листопада 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Разом з тим, надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній календарний рік.
Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 Верховний Суд у своїй ухвалі від 17.10.2019 року у справі № 215/3786/18 зазначив, що скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте до касаційної скарги надано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. На підтвердження заявленого клопотання скаржник прикріпив довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 01 жовтня 2019 року № 9042 про суму отриманої ним компенсації по догляду за інвалідом І групи за період з жовтня 2017 року по вересень 2019 року. Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним касаційну скаргу у встановлений законом порядку, а саме, що компенсаційна виплата по догляду за особою з інвалідністю І групи є єдиним джерелом доходу, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо. Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статтей Закону України “Про судовий збір”, не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
Верховний Суд своєю ухвалою від 21.10.2019 року у справі № 215/1025/19 повернув ОСОБА_1 касаційну скаргу та вказав, що 10 жовтня 2019 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків до якої долучена довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради від 01 жовтня 2019 року та відомость Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про доходи скаржника з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 01 листопада 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Разом з тим, надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній 2018 календарний рік. Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, копія довідки, надана позивачем, не може бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів позивача до суду надано не було, а тому така довідка не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.
Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 про залишення без руху позову, через невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню.
Проте в цій частині вимоги ухвали суду від 15.02.2021 року про залишення без руху позову також не були виконані.
Також, ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 15.02.2021, не було надано копію позовної заяви для відповідача.
Отже, станом на 14.04.2021 вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.20210 про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані, клопотання про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду не надано.
Суд вважає, що заявнику надано достатньо часу з 15.02.2021 по 14.04.2021 на усунення недоліків заяви, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового зв'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 про залишення позовної заяви без руху станом на 149.04.2021 не виконано, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 241-243 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко