15 квітня 2021 року 10:56 ЛуцькСправа № 140/3033/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Литвиненко І.П.,
представника позивача - Понедільника І.А. ,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - Мельник В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТОН КОМПАНІ» до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправною і скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТОН КОМПАНІ» (далі - ТзОВ «КАПІТОН КОМПАНІ», позивач) звернулось із позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича (далі - приватний виконавець Снігур О.Ю., відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - третя особа, АТ КБ «Приватбанк») про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 01 жовтня 2019 року ВП № 60066652.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура О.Ю. від 16 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження №60066652 із примусового виконання виконавчого напису від 16 серпня 2019 року №3391, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. щодо вилучення у ТзОВ «КАПІТОН КОМПАНІ» і повернення AT КБ «ПРИВАТБАНК» об'єкта лізингу, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 12,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Романівка, вулиця Підволочинське шосе, буд. 3А.
Зазначене нерухоме майно згідно договору оренди від 27 серпня 2018 року №27/08-18 передано позивачем в користування Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРАНТА ОІЛ» (далі - ТзОВ «МАРАНТА ОІЛ).
Позивач вказує, що відповідно до отриманого від ТзОВ «МАРАНТА ОІЛ» акта передачі від 25 вересня 2019 року, оформленого відповідачем під час виконання виконавчого провадження №60066652 в присутності понятих та за участю представника AT КБ «Приватбанк», представник стягувача Грон Р.Р. відмовився від прийняття приміщення. У свою чергу, приватним виконавцем із третьою особою виставлено охорону на об'єкт лізингу, таким чином вилучивши його у ТзОВ «КАПІТОН КОМПАНІ».
Згідно із постановою приватного виконавця Снігура О.Ю. про закінчення виконавчого провадження від 01 жовтня 2019 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 16 серпня 2019 року №3391 закінчено, постанову про стягнення з боржника основної винагороди №60066652 від 16 вересня 2019 року та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №60066652 від 01 жовтня 2019 року направлено для примусового виконання в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Позивач не погоджується із винесеною постановою, оскільки представник стягувача AT КБ «Приватбанк» Грона Р.Р. письмово відмовився від одержання предмета, вилученого у боржника, а тому приватний виконавець Снігур О.Ю. відповідно до частини другої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» був зобов'язаний повернути вилучене майно ТзОВ «КАПІТОН КОМПАНІ», про що скласти відповідний акт.
Окрім того, вказує, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30 вересня 2019 року у справі №921/616/19 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 16 серпня 2019 року №3391, про що було відомо відповідачу, тому останній відповідно до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний був зупинити вчинення виконавчих дій шляхом винесення відповідної постанови.
З огляду на вказане позивач уважає, що відповідачем не додержано вимоги статей 34, 39, 60 Закону України «Про виконавче провадження», постанову про закінчення виконавчого провадження №60066652 від 01 жовтня 2019 року винесено без достатніх на те правових підстав та такі дії приватного виконавця порушують права та обов'язки боржника у виконавчому провадженні.
З наведених підстав просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву від 18 лютого 2021 року №ВК/52/18 відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що 25 вересня 2019 року о 11:00 ним у присутності представника стягувача AT КБ “Приватбанк” Грона Р.Р., двох понятих, представника ТзОВ “МАРАНТА ОІЛ” - Недокуса В.І. були вчинені заходи примусового виконання передбачені виконавчим написом нотаріуса від 16 серпня 2019 року №3391, а саме: проведено вилучення нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 12, 8 км.м. за адресою Тернопільська область, Тернопільський район, село Романівка, вулиця Підволочиське шосе, буд. 3А та його передачу AT КБ “Приватбанк” про що, складено акт передачі майна від 25 вересня 2019 року.
Зазначає, що оскільки ТзОВ “КАПІТОН КОМПАНІ” в порушення статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» не забезпечило участь свого представника під час проведення примусових дії по вилученню та передачі нерухомого майна, не повідомило орендаря - ТОВ “МАРАНТА ОІЛ” про дату, час та місце проведення таких виконавчих дій, а також не забезпечило звільнення приміщення від речей та всіх товарно-матеріальних цінностей орендаря, що створило перешкоди у проведенні виконавчих дій та з приводу даних фактів представником стягувача і було зазначено свої зауваження в акті передачі від 25 вересня 2019 року щодо неможливості входження в нежитлове приміщення.
Проте, після звільнення приміщення, яке підлягало вилученню від майна орендаря, приміщення було взято під охорону AT КБ “ПРИВАТБАНК”, що підтверджується клопотанням представника стягувача від 25 вересня 2019 року, в якому останній просить його застереження висловлені в акті передачі від 25 вересня 2019 року уважати вичерпаними.
Також повідомляє, що станом на 01 жовтня 2019 року - на момент розгляду заяви про закінчення виконавчого провадження №60066652 йому не було відомо про ухвалу господарського суду Тернопільської області від 30 вересня 2019 року у справі №921/616/19, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису та таку ухвалу приватний виконавець отримав лише 02 жовтня 2019 року.
З урахуванням викладеного, відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 41-43).
Представник третьої особи у поясненнях щодо позову позовних вимог не визнала та зазначила, що з метою захисту права власності AT КБ «Приватбанк», у зв'язку з несплатою заборгованості ТзОВ “КАПІТОН КОМПАНІ” за договором фінансового лізингу від 16 вересня 2016 року №4К16086ЛИ та неповерненням майна банку, було вчинено виконавчий напис нотаріуса від 16 вересня 2016 року про вилучення у ТзОВ “КАПІТОН КОМПАНІ” нерухомого майна - предмету лізингу та повернення його власникові майна - AT КБ «Приватбанк».
Звертає увагу, що у постанові про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2019 року №60066652, було зазначено місце, дату та час проведення заходів вилучення і передачі майна стягувачу, проте участь свого представника ТзОВ “КАПІТОН КОМПАНІ” не забезпечило.
Після звільнення приміщення, яке підлягало вилученню, від майна орендаря, приміщення було взято під охорону AT КБ «Приватбанк» та прийнято на баланс банку 08 жовтня 2019 року, що підтверджується довідкою по перебування на балансі нерухомого майна від 18 жовтня 2019 року.
Представник AT КБ «Приватбанк» не вбачає порушених прав ТзОВ “КАПІТОН КОМПАНІ”, у зв'язку із закінченням виконавчого провадження №60066652, оскільки договір фінансового лізингу, є розірваним та позивач не має жодної правової підстави володіти та користуватися нерухомим майном, натомість AT КБ «Приватбанк» лише повернув у володіння та користування те, що належить банку.
Уважає дії приватного виконавця Снігура О.Ю законними, а винесену ним постанову про закінчення виконавчого провадження №60066652 такою, що повністю відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із чим просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 62-70).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Розгляд справи призначено на 23 жовтня 2019 року (арк. спр. 1).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/2962/19 за позовом ТзОВ «КАПІТОН КОМПАНІ» до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича, третя особА, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року провадження у даній справі поновлено.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року задоволено заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (арк. спр. 189-190).
В судовому засіданні 15 квітня 2021 року представник позивача позов підтримує та просить позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві і усних поясненнях у судовому засіданні.
Відповідач, присутній в судовому засіданні в режимі відеконференції, просить у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та додатково наданих усних поясненнях.
Представник третьої особи в судовому засіданні звернула увагу суду на той факт, що даний об'єкт нерухомого майна є майном банку, яке в законний спосіб було повернуто власнику. Підтримує дії приватного виконавця, у задоволенні позову просить відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Між АТ КБ «Приватбанк» (лізингодавець) та ТзОВ “КАПІТОН КОМПАНІ” (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу від 16 вересня 2016 року №4К16086ЛИ, відповідно до умов якого лізингодавець передав лізингоодержувачу нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 12,8 кв.м., за адресою Тернопільська область, Тернопільський район, село Романівка, вулиця Підволочинське шосе, буд. 3А, а лізингоодержувач прийняв зазначене майно, згідно акту прийому-передачі майна від 16 вересня 2016 року №1, який є Додатком №3 до вказаного договору.
Нерухоме майно, що є предметом договору фінансового лізингу, є власністю AT КБ “Приватбанк”, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (арк. спр. 74-76).
Як убачається із матеріалів справи 16 серпня 2019 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис (зареєстровано в Реєстрі за №3391), відповідно до якого пропонує вилучити у ТзОВ «Капітон Компані» та повернути АТ КБ «Приватбанк» нежитлове приміщення, загальною площею 12,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Романівка, вулиця Підволочинське шосе, 3А, вартістю 19819614,00 грн, яке є об'єктом лізингу згідно до умов договору фінансового лізингу від 16 вересня 2016 року №4К16086ЛИ та додаткових угод, укладених між ТзОВ «Капітон Компані» та АТ КБ «Приватбанк» строком до 25 серпня 2024 року та стягнути витрати за вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 40000,00грн. (арк. спр. 10).
За заявою третьої особи від 09 вересня 2019 року (арк. спр. 139-140), приватний виконавець Снігур О.Ю. 16 вересня 2019 року виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження №60066652 з виконання виконавчого напису №3391, виданого 16 серпня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. (арк. спр. 8-9).
АТ КБ «Приватбанк» звернулося до відповідача із заявою від 30 вересня 2019 року про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повним фактичним виконанням (арк. спр. 53-54)
Згідно із Постановою приватного виконавця Снігура О.Ю. про закінчення виконавчого провадження від 01 жовтня 2019 року виконавчого провадження №60066652 з виконання виконавчого напису №3391 виданого 16 серпня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (арк. спр. 6-7).
ТзОВ «КАПІТОН КОМПАНІ» не погоджуючись із вказаною постановою приватного виконавця звернулося із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
За приписами частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно із частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Судом установлено , що за заявою третьої особи від 09 вересня 2019 року (арк. спр. 139-140), приватний виконавець Снігур О.Ю. 16 вересня 2019 року виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60066652 з виконання виконавчого напису нотаріуса від 16 серпня 2019 року №3391.
В подальшому, АТ КБ «Приватбанк» звернулося до відповідача із заявою від 30 вересня 2019 року про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повним фактичним виконанням.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною другою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Суд зауважує, що предметом спору, що розглядається, є визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 01 жовтня 2019 року ВП №60066652. Оскаржена постанова прийнята приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О.Ю. у виконавчому провадженні №60066652, яке відкрите відповідно до постанови від 16 вересня 2019 року.
Правомірність та законність прийняття приватним виконавцем Снігуром О.Ю. постанови про відкриття виконавчого провадження 16 вересня 2019 року ВП №60066652 з виконання виконавчого напису №3391 від 16 серпня 2019 року було предметом розгляду справи №140/2962/19.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі №140/2962/19 за позовом ТзОВ «Капітон Компані» до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано постанови приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича від 16 вересня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №60066652 та від 16 вересня 2019 року про стягнення з боржника основної винагороди ВП №60066652, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року по справі №140/2962/20 - без змін.
Таким чином, рішення суду у справі №140/2962/19 набрало законної сили 18 лютого 2021 року.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення Іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із частиною другою статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Нормами частини першої статті 370 КАС України визначено, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено протиправність та неправомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 вересня 2019 року ВП №60066652, вказані обставини, на думку суду, презюмує незаконність прийнятих в подальшому у межах такого виконавчого провадження рішень приватного виконавця, у тому числі оскаржуваної у даній справі постанови приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича від 01 жовтня 2019 року ВП №60066652 про закінчення виконавчого провадження.
Відтак, з наведених вище мотивів та підстав, виходячи із наданих суду частиною другою статті 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування Постанови від 01 жовтня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №60066652 належить задовольнити.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 08 жовтня 2019 року №137 (арк. спр. 2) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 169).
Керуючись статтями 2, 72-77, 229, 243-246, 268, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТОН КОМПАНІ» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 39711908) до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича (48500, Тернопільська область, місто Чортків, вулиця Степана Бандери, 34-А), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570), про визнання протиправною і скасування постанови про закриття виконавчого провадження задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича від 01 жовтня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №60066652.
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТОН КОМПАНІ» судовий збір в сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2021 року.