м. Вінниця
14 квітня 2021 р. Справа № 120/8670/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови і розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність постанови Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 грн від 15.12.2020.
З метою захисту власних прав та інтересів позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 11.01.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 11.01.2021 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку №0017627 від 14.11.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Відповідно до матеріалів справи, копія ухвали про відкриття провадження разом із позовною заявою з додатками вручена відповідачу 21.01.2021.
Натомість у встановлений судом строк відповідач своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на позовну заяву не скористався. Про причини неподання відзиву на позовну заяву не повідомив.
19.03.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, однак суд не бере його уваги, адже такий поданий з порушенням строку, встановленого ухвалою суду від 11.01.2021. При цьому, щодо поновлення пропущеного строку відповідач не клопоче.
При цьому, суд вважає за необхідне долучити до матеріалів справи докази, додані до відзиву, задля всебічного та об'єктивного розгляду даної справи.
Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
14.11.2020 посадовими особами Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на а/д М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка, 423 км + 647 м проведено перевірку транспортного засобу DAF за номерними знаками НОМЕР_1 та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №229537.
Посадовими особами Уктрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль, за наслідком якого складено довідку №059627 від 14.11.2020 та акт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0017627 від 14.11.2020.
Під час здійснення зважування транспортного засобу встановлено навантаження на строєну вісь 24,885 тон, при допустимих 22 т.
14.11.2020 відповідачем складено розрахунок № 0017627 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 142,56 євро.
Відтак, під час перевірки виявлено порушення: перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, ТТН від 14.11.2020, з перевищенням встановлених п. 22,5 ПДР вагових норм на 13,1%.
15.12.2020 відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №227056, якою постановлено стягнути з позивача штраф у сумі 17000 грн, за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-III), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Таким чином, законодавство зобов'язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких здійснюється перевезення.
Відповідно до ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, як зазначено в абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників.
Таким чином, спірним питанням у межах даної адміністративної справи є встановлення факту чи позивач є перевізником у розумінні Закону від 05.04.2001 № 2344-III.
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Згідно зі ст. 33 Закону від 05.04.2001 № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
Таким чином, суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.
Судом встановлено, що свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 підтверджується те, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу за реєстраційним номером НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.
Відтак, законодавство України розмежовує поняття власника транспортного засобу та автомобільного перевізника.
При цьому, в наданій до перевірки товарно-транспортній накладній ИСХ №10774 автомобільним перевізником вказано ТОВ "Конкріт-К".
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази що позивач є автомобільним перевізником в розумінні Закону від 05.04.2001 № 2344-III, суд дійшов висновку, що позивач у спірних правовідносинах не є таким, а посадові особи відповідача діяли без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваних рішень.
Викладене жодним чином не спростоване відповідачем.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивач не був належним суб'єктом відповідальності, в розумінні ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III.
Щодо тверджень позивача про невчасне повідомлення про розгляд його справи, суд вказує на таке.
Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Відповідно до п. 26 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Судом встановлено, що відповідно до повідомлення відповідача від 17.11.2020 № 89829/21.1/24-20 позивача запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на 15.12.2020.
Втім, відповідачем не надано доказів, які підтверджують повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи щодо порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт відправлення та отримання позивачем вказаного повідомлення.
Отже, відповідачем не було дотримано приписів Порядку № 1567 щодо дотримання процедури розгляду акта перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило позивача законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.
Стосовно тверджень позивача, що акт №0017627 не відповідає встановленим вимогам, а саме відсутні графи в яких зазначено про направлення на перевірку, номер дорожнього листа та графи для можливості водієм власнорусно написати пояснення, то суд такі відхиляє, з огляду на те, що форма акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів визначена додатком 3 до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422, в якому не передбачено інших граф.
Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що постанова Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №227056 від 15.12.2020 є протиправною та підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
При вирішенні справи суд враховує, що відповідач, будучи суб'єктами владних повноважень, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав та належними і допустимими доказами доводів позивача не спростував.
Перевіривши основні доводи позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 8 вказаного Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідачем у справі є Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (територіальний орган Укртрансбезпеки), який в силу норм Кодексу адміністративного судочинства України володіє статусом суб'єкта владних повноважень, однак не є юридичною особою, що виключає можливість стягнення із відповідача сплаченого позивачем судового збору.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 840,80 грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки №227056 від 15.12.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ); Подільське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036); Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135).
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна