м. Вінниця
12 квітня 2021 р. Справа № 120/1795/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач).
У позовній заяві позивачка просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 905140153787 від 06.01.2021, про відмову у перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням неперервного стажу роботи на державній службі по день звільнення 31.12.2020 42 роки 7 місяців та довідок № 04-26/3 від 04.01.2021 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та № 04-26/9 від 04.01.2021 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що 05.01.2021 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця, з урахуванням додатково набутого страхового стажу та нового розміру заробітної плати.
Рішенням відповідача від 06.01.2021 № 905140153787 їй відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії із посиланням на те, що перерахунок пенсій призначених державним службовцям діючим законодавством не передбачено.
Позивачка вважає рішення відповідача протиправним, а тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернулася до суду із цим позовом.
Ухвалою від 09.03.2021 відкрито провадження у справі та, відповідно до ст. 263 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою витребувано за ініціативою суду у відповідача оригінал або належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 для дослідження судом.
29.03.2021 на виконання ухвали від 09.03.2021 надано оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 та копії розпоряджень, заяв та документів з електронної пенсійної справи.
02.04.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову.
Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Однак, на думку відповідача, Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII не передбачено проведення перерахунку призначеної пенсії, а відтак і відсутні підстави для здійснення такого перерахунку.
08.04.2021 позивачкою подано до суду відповідь на відзив, однак суд не приймає її до уваги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України заявами по суті справи у цій категорії справ є позов та відзив.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі матеріалів пенсійної справи встановлено, що позивачці розпорядженням територіального органу Пенсійного фонду України № 153787 від 10.03.2017 призначено пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу" із 01.03.2017 (арк. 69 пенсійної справи).
Статус позивачки як пенсіонера за віком підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.28).
На час прийняття розпорядження про призначення пенсії за віком (по 28.02.2017 включно) загальний страховий стаж позивачки становив 40 років 3 місяці і 3 дні. Однак, після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжувала працювати на посаді державної служби.
На момент виникнення спірних правовідносин позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Наказом Жмеринської районної державної адміністрації від 24.12.2020 № 27-ОС позивачку звільнено з посади заступника начальника - начальника відділу бюджетної політики, прогнозування та аналізу доходів у зв'язку із виходом на пенсію (а.с.27).
Тобто, із моменту призначення пенсії до дня звільнення ОСОБА_1 додатково набула страховий стаж тривалістю 3 роки 9 місяців.
Судом встановлено, що 04.01.2021 Жмеринською районною державною адміністрацією позивачці видано довідку № 04-26/3 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), згідно якої заробітна плата станом на січень 2021 в загальному розмірі становить 10700,00 грн., яка включає посадовий оклад, надбавку за ранг та надбавку за вислугу років, довідку № 4-26/2 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), згідно з якою до складових заробітної плати за період з 01.05.2016 по 31.12.2020 включено "Інші виплати", а саме: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу до щорічної відпустки та індексацію та довідку № 04-26/9 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і які на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (а.с.50-57).
З метою здійснення перерахунку та виплати пенсії державного службовця з урахуванням довідок Жмеринської районної державної адміністрації від 04.01.2021 № 04-26/3, від 04.01.2021 № 4-26/2 та від 04.01.2021 № 04-26/9 та додатково набутого страхового стажу позивачка звернулася до відповідача із заявою від 05.01.2021 про перерахунок пенсії (а.с.60).
За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення від 06.01.2021 № 905140153787, яким відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії. Рішення мотивовано тим, що перерахунок пенсій призначених державним службовцям діючим законодавством не передбачено (а.с.9-10).
Позивачка вважає рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця протиправним, а тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернулася до суду із цим позовом.
Виходячи із зазначених у позовній заяві аргументів, ключовим питанням цього спору є те, чи виникає в особи якій призначено пенсію на підставі Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII право на перерахунок пенсії у разі, якщо із моменту призначення пенсії до подання заяви про її перерахунок у пенсіонера, який продовжував працювати після призначення пенсії однак звільнився на момент подання заяви про перерахунок пенсії, збільшилися як страховий стаж так і заробітна плата із якої обраховано розмір пенсії при її призначенні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини щодо пенсійного забезпечення державних службовців у різні періоди регулювалися такими нормативно - правовими актами: Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - Постанова № 865), постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом № 3723-XII.
Статтею 371 Закону № 3723-XII у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачалося, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ст. 371 Закону № 3723-XII викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 делегував Уряду.
Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 01 січня по 01 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови № 865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було підставою для перерахунку пенсії.
Так, за правилами п. 4 Постанови № 865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-XII, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (п. 5 Постанови № 865).
В подальшому, Постановою № 1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року, підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців, п. 4 Постанови № 865 виключено, а абзац перший п. 5 Постанови № 865 викладено в такій редакції: "Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".
При цьому інших положень, які б закріплювали підстави для перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, Постанова № 1013 не містила.
Отже, з 01.12.2015 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за ст. 37 Закону № 3723-XII. При цьому чинна у зазначений період редакція ст. 371 Закону № 3723-XII не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2018 по справі № 151/155/16-а, від 11.12.2019 по справі № 555/2321/16-а, від 18.06.2020 по справі № 677/45/16-а.
У ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням - Закон № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016.
Пунктом 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 вказаного розділу державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 цього ж розділу встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Закон № 3723-XII залишився чинним лише в частині встановлення умов та порядку призначення пенсії державного службовця, встановлених у ст. 37 такого Закону, та втратив чинність у всій іншій частині положень, в тому числі втратила чинність і ст. 371 цього Закону, якою передавалися повноваження щодо встановлення порядку і умов перерахунку пенсій державних службовців Кабінету Міністрів України.
Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, суд погоджується із аргументами відповідача про те, що стаття 90 Закону № 889-VIII не містить норм, які б прямо врегульовували підстави та порядок перерахунку пенсії державним службовцям.
Однак відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не в повній мірі враховано, що ст. 90 Закону № 889-VIII містить бланкетну норму у якій йдеться, що пенсійне забезпечення державних службовців, а відтак і перерахунок раніше призначених їм пенсій, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Відповідач в оскаржуваному рішенні від 06.01.2021 № 905140153787 лише процитував норми ч. 4 ст. 42 Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, однак не надав оцінки підставам перерахунку пенсії у контексті обставин, що стосуються позивачки (а.с. 9).
Згідно п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оскаржуване рішення відповідача суд не може вважати обґрунтованим, а відтак і правомірним з огляду на такі мотиви.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно частини четвертої статті 42 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин), у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Аналіз частини четвертої статті 42 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV дає підстави для висновку, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу.
Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.
За змістом частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск : К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.
Однак, під час здійснення такого перерахунку у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К). Такі зміни у кінцевому результаті впливають на розмір отримуваною пенсіонером пенсії, оскільки такий розмір визначається за формулою: П = Зп х Кс.
Як встановлено судом, пенсія за віком позивачці призначена розпорядженням № 153787 від 10.03.2017 із 01.03.2017 (арк. 69 пенсійної справи).
На час прийняття розпорядження про призначення пенсії за віком (по 28.02.2017 включно) загальний страховий стаж позивачки становив 40 років 3 місяці і 3 дні.
Однак, після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжувала працювати на посаді державної служби.
Звільнена позивачка з посади заступника начальника - начальника відділу бюджетної політики, прогнозування та аналізу доходів Наказом Жмеринської районної державної адміністрації від 24.12.2020 № 27-ОС (а.с.27).
Із заявою про перерахунок пенсії до органу Пенсійного фонду України позивачка звернулася 05.01.2021 (а.с.60).
Тобто, із моменту призначення пенсії до дня звільнення із роботи, ОСОБА_1 додатково набула страховий стаж тривалістю 3 роки 9 місяців.
Однак, із наданого відповідачем витягу з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 (сформований станом на 05.01.2021) встановлено, що за результатом розгляду заяви позивачки про перерахунок пенсії загальну тривалість її страхового стажу відповідачем визначено - 40 років 3 місяці і 3 дні, та не враховано стаж набутий у період із 01.03.2017 по день звільнення позивачки із роботи. Тривалість додатково набутого позивачкою страхового стажу є більшою 24 місяців.
Відтак, відповідачем неправомірно не надано оцінки заяві позивачки з точки зору наявності передбачених ч. 4 ст. 42 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV підстав для перерахунку пенсії, адже за обставин цієї справи встановлено, що як величина страхового стажу так і величина заробітної плати позивачки від моменту призначення їй пенсії до дня звернення із заявою про її перерахунок змінилися.
Такі зміни є підставою для перерахунку пенсії або з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.
Висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною в постановах від 01.11.2018 у справі № 804/9874/14, від 18.11.2020 у справі № 522/1916/17 та від 29.07.2020 у справі № 264/7044/16-а.
Отже, оскаржуване рішення відповідача від 06.01.2021 № 905140153787 про відмову у перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, то при їх розгляді суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Як встановлено судом позивачка в позовній заяві просила зобов'язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням неперервного стажу роботи на державній службі по день звільнення 31.12.2020 - 42 роки 7 місяців та довідок № 04-26/3 від 04.01.2021 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та № 04-26/9 від 04.01.2021 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби».
Із тексту позову суд дійшов висновку, що позивачка просить перерахувати пенсію із урахуванням змін (збільшення) як її заробітної плати так і страхового стажу.
Як зазначено судом у мотивувальній частині цього рішення, передбачені ч. 4 ст. 42 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV умови для перерахунку пенсії ОСОБА_1 дотримано.
Однак, відповідача слід зобов'язати провести перерахунок пенсії позивачки не на підставі Закону України "Про державну службу", як вона просить у позові, а керуючись нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, адже на момент виникнення спору саме цим нормативно - правовим актом врегульовані підстави та порядок перерахунку пенсій, що призначені державним службовцям. Тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV, перерахунок пенсії відповідач повинен провести із першого числа місяця в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, тобто із 01.01.2021, так як заява про перерахунок подана 05.01.2021.
При вирішенні питання про розподіл понесених позивачкою судових витрат суд керується ч. 3 ст. 139 КАС України, в силу якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачкою у розмірі 908,00 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 605,33 грн. тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05.01.2021 № 905140153787 про відмову у перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 05.01.2021 та прийняти рішення про перерахунок пенсії з 01.01.2021 на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, із урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 605,33 грн. (шістсот п'ять гривень 33 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Богоніс Михайло Богданович