м. Вінниця
15 квітня 2021 р. Справа № 120/1938/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 06.01.2021 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак рішенням №025450004837 від 15.01.2021 йому було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Зокрема, на переконання позивача, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, відповідач протиправно не зарахував період проходження військової служби в Радянській Армії з 25.05.1983 по 14.05.1985. Позивач стверджує, що з врахуванням вказаного періоду, він має достатній стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 15.03.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та зазначив, що з наданих позивачем документів неможливо призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку №2 із зниженням пенсійного віку, оскільки у нього відсутній необхідний пільговий стаж. Так, проведеної атестації робочих місць та її результатів позивачу зараховано лише 5 років 7 місяців 14 днів (з 14.08.1985 по 30.09.1987 та з 05.07.1988 по 31.12.1991 на посаді помічника машиніста тепловоза, електровоза й машиніста електровоза).
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив наступне.
Як вбачається із записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 11-13), позивач в період з 25.05.1983 по 14.05.1985 проходив військову службу в Радянській Армії. В подальшому, після звільнення з лав Радянській Армії позивач 14.08.1985 прийнятий помічником машиніста тепловоза, електровоза Локомотивного депо Іловайська; 01.10.1987 направлений на курси підготовки машиністів електровозів в Київську технічну школу; в період з 01.10.1987 по 01.07.1988 проходив навчання за спеціальністю машиніст електровоза в Київській технічній школі; з 05.07.1988 по 13.01.1992 працював на посаді помічника машиніста тепловоза, електровоза на дільниці експлуатаційних робіт.
06.01.2021, у віці 57 років, позивач звернуся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До заяви позивачем було додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку, військовий квиток, диплом (свідоцтво) про навчання, довідку про зміну назви організації, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій громадян.
За результатами розгляду заяви, 15.01.2021 відповідачем прийнято рішення №025450004837, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з огляду на відсутність необхідного стажу роботи зі шкідливими та важкими умовам праці за Списком №2. Зокрема, вказаним рішенням до пільгового стажу роботи позивача зараховано лише періоди його роботи з 14.08.1985 по 30.09.1987 та з 05.07.1988 по 31.12.1991 на посаді помічника машиніста тепловоза, електровоза й машиніста електровоза, що становить 5 років 7 місяців 14 днів при наявному страховому стажу 38 років 10 місяців 12 днів.
Водночас, позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, період проходження військової служби в Радянській Армії з 25.05.1983 по 14.05.1985. При цьому, позивач в позовній заяві вказує, що зарахування вказаного періоду служби в Радянській Армії дає підстави для призначення йому пенсії за віком на пільгових відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
- чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
- жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як свідчить зміст позовної заяви, позивач в межах поданого до суду позову висловлює свою незгоду з відмовою пенсійного фонду у зарахування до пільгового стажу період проходження ним військової служби в Радянській Армії з 25.05.1983 по 14.05.1985.
Отже, з урахуванням заявлених позовних вимог та мотивів якими позивач їх обґрунтовує, суд надає оцінку оскаржуваному рішенню лише в частині не зарахування до пільгового періоду проходження позивачем військової служби в Радянській Армії.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Постановою Ради міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 затверджено Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій.
Відповідно до пункту 109 цього Положення при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці періоди строкової служби в Радянській армії прирівнюються за вибором яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Як вже було встановлено судом, та підтверджується записами у трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 та військового квитка серії НОМЕР_3 , в період з 25.05.1983 по 14.05.1985 позивач проходив дійсну строкову службу в лавах Радянської Армії.
Також, зі змісту трудової книжки позивача вбачається, що слідом за періодом строкової служби в армії позивач з 14.08.1985 прийнятий на посаду помічника машиніста тепловоза, електровоза Локомотивного депо Іловайська, яка відноситься до Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву та підтверджується, як оскаржуваним рішенням так і наявними в матеріалах справи довідками (а.с. 18-20).
Таким чином, оскільки позивач безпосередньо після звільнення з строкової військової служби працював на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що не заперечується відповідачем, до його спеціального стажу, відповідно до вимог чинного законодавства, має бути зарахований період проходженням служби в Радянській Армії.
Враховуючи усі наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуване у даній справі рішення №025450004837 від 15 січня 2021 року не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, адже прийняте відповідачем без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ГУ ПФУ у Вінницькій області самостійно до спеціального стажу позивача, без врахування періоду військової служби позивача, зараховано 5 років 7 місяців 14 днів (періоди роботи позивача з 14.08.1985 по 30.09.1987 та з 05.07.1988 по 31.12.1991). Водночас, з урахуванням періоду проходження позивачем дійсної строкової служби в лавах Радянської Армії пільговий стаж ОСОБА_1 становить 7 років 7 місяців 4 дні.
За наведених обставин, судом встановлено, що позивач має достатній вік - 57 років, загальний страховий стаж 38 років 10 місяців 12 днів, з якого на роботах, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах 7 років 7 місяців 4 дні, що дає право на призначення пенсії з із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058-IV на три роки та є достатнім для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо моменту з якого необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає таке.
Згідно вимог частини першої статті 45 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
У випадку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
За наведених обставин, оскільки позивач звернувся із заявою від 06.01.2021 про призначення пенсії за віком в межах тримісячного строку з дня досягнення особою пенсійного віку достатнього для призначення пільгової пенсії, суд вважає, що пенсія ОСОБА_1 має бути призначена з 22.10.2020.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №025450004837 від 15 січня 2021 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 період проходження військової служби в Радянській Армії з 25.05.1983 по 14.05.1985.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку для призначення такої пенсі, а саме: з 23 жовтня 2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення суду складено 15.04.2021
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна