м. Вінниця
13 квітня 2021 р. Справа № 120/432/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.
представника позивача: Навитанюк С.В.
представника відповідача: Македонського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск"
до: Подільської митниці Держмитслужби
про: визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування коштів
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Подільської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування коштів.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що з метою здійснення своєї господарської діяльності, що полягає в оптовій торгівлі товарами широкого асортименту, ТОВ "Шик і Блиск" 14 грудня 2017 року уклало договір купівлі-продажу №03/ZED з іноземною компанією YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD, що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки. Співпраця по зазначеному контракту триває вже четвертий рік. Відповідно до умов цього Договору, Специфікації №033/20/S та комерційного інвойсу №033/20 від 01 серпня 2020 року, ТОВ "Шик і Блиск" придбало товар вартістю 99 233,83 доларів США та здійснило 04 липня 2020 року 100% попередню оплату за товар. Після прибуття оплаченого товару на Подільську митницю, декларант надав всі необхідні документи на підтвердження вартості товару за митною декларацією №UA401020/2020/044837 від 24.09.2020, визначеної за основним методом (ціною договору).
Разом із тим, 25.09.2020 Подільська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару №UA401000/2020/000037/2 від 25.09.2020 в сторону збільшення.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 02.02.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 22.02.2021.
Судовий розгляд справи 22.02.2021 відкладено до 18.03.2021, за клопотанням представника відповідача.
Ухвалою від 18.03.2021, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 07.04.2021.
Ухвалою від 07.04.2021 відкладено судовий розгляд справи до 13.04.2021, за клопотанням представників сторін.
В судовому засіданні 13.04.2021 представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Зокрема зазначила, що ТОВ "Шик і Блиск" при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого в МК України. В той же час, відповідач жодним чином не обґрунтував причини неможливості визначення митної вартості товару за основним методом та збільшення митної вартості товарів.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що до митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, позивачем були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 01.08.2020 №033/20, довідка про транспортні витрати від 22.09.2020 №TG009040, платіжне доручення в іноземній валюті від 02.09.2020 №57, копію декларації країни відправлення від 13.08.2020 №310420200549480276. Враховуючи виявлені в документах, поданих до митного оформлення, розбіжності, декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів. Здійснивши аналіз наданих декларантом документів, встановлено, що в митній декларації країни відправлення взагалі не містяться відомості про кількісні та цінові характеристики товарів №29 "Головні убори трикотажні", №34 "Туалетні води" та №39 "Засоби по догляду за волоссям", а товар №11 "Косметичні вироби для догляду за шкірою" хоч і задекларований (виходячи з коду товарної підпозиції 330499 товарної номенклатури УКТЗЕД), але кількісні та цінові характеристики не відповідають товаросупровідним документам. Також, в наданому до митного оформлення платіжному дорученні в іноземній валюті від 02.09.2020 № 57 не співпадає сума оплати та призначення платежу. Таким чином, враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В даному ж випадку, джерелом числового значення митної вартості по товару №11 є оформлена ЕМД від 06.09.2020 №UA500490/2020/501853, по товару №29 - оформлена ЕМД від 20.09.2020 №UA500080/2020/016873, по товару №34 - оформлена ЕМД від 17.07.2020 №UA500020/2020/220150, по товару №39 - оформлена цим самим суб'єктом ЗЕД попередня ЕМД від 08.09.2020 №UA401020/2020/041066.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 14.12.2017 ТОВ "Шик і Блиск" (покупець) уклало договір купівлі-продажу №03/ZED з іноземною компанією YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD (продавець), що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки.
При цьому, відповідно до п. 1.1 цього Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність від продавця товар відповідно до інвойсів, які є невід'ємними додатками до цього Договору.
Загальна вартість цього Договору складається із вартості всіх окремих партій товару згідно інвойсів на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною цього договору та складає, приблизно 300000 доларів США (п. 4.1 Договору).
Оплата товару здійснюється у доларах США шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 100% попередньої оплати від суми, визначеної в інвойсі на відповідну партію товару протягом 5-ти банківських днів з дати підписання специфікації.
Як зазначає позивач у позовній заяві, співпраця по зазначеному контракту триває вже четвертий рік.
Так, відповідно до умов цього Договору, Специфікації №033/20/S та комерційного інвойсу №033/20 від 01.08.2020, ТОВ "Шик і Блиск" придбало партію товару вартістю 99 233,83 доларів США та здійснило 02 вересня 2020 року 100% попередню оплату за товар.
Після прибуття оплаченого товару на Подільську митницю, декларант з метою митного оформлення товарів подав митну декларацію №UA401020/2020/044837 від 24.09.2020, а також надав документи на підтвердження вартості товару, визначеної за основним методом (ціною договору), а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 01.08.2020 №033/20, специфікацію №033/20/S, довідку про транспортні витрати від 22.09.2020 №TG009040 та платіжне доручення в іноземній валюті від 02.09.2020 №57.
В той же час, як зазначає представник відповідача у відзиві на позовну заяву, враховуючи виявлені в документах, поданих до митного оформлення, розбіжності, декларанту направлено електронне повідомлення наступного змісту: "У зв'язку з тим, що документи, надані Вами не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) специфікації виробника товар;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.".
Разом із тим, як слідує із матеріалів справи, після надання позивачем запитуваних відповідачем документів, 25.09.2020 Подільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару за №UA401000/2020/000037/2 від 25.09.2020.
Втім, незгода позивача із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару за №UA401000/2020/000037/2 від 25.09.2020, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 МК України, митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. (ч. 2 ст. 52 МК України).
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 МК України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 ст. 52 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами 1, 2 та 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Положеннями ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
В даному ж випадку, як уже було встановлено судом вище, 14.12.2017 ТОВ "Шик і Блиск" (покупець) уклало договір купівлі-продажу №03/ZED з іноземною компанією YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD (продавець), що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки.
Відповідно до п. 1.1 цього Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність від продавця товар відповідно до інвойсів, які є невід'ємними додатками до цього Договору.
Загальна вартість цього Договору складається із вартості всіх окремих партій товару згідно інвойсів на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною цього договору та складає, приблизно 300000 доларів США (п. 4.1 Договору).
Оплата товару здійснюється у доларах США шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 100% попередньої оплати від суми, визначеної в інвойсі на відповідну партію товару протягом 5-ти банківських днів з дати підписання специфікації.
Так, відповідно до умов цього Договору, Специфікації №033/20/S та комерційного інвойсу №033/20 від 01.08.2020, ТОВ "Шик і Блиск" придбало партію товару вартістю 99 233,83 доларів США та здійснило 02 вересня 2020 року 100% попередню оплату за товар.
Після прибуття оплаченого товару на Подільську митницю, декларант з метою митного оформлення товарів подав митну декларацію №UA401020/2020/044837 від 24.09.2020, а також надав документи на підтвердження вартості товару, визначеної за основним методом (ціною договору), а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 01.08.2020 №033/20, специфікацію №033/20/S, довідку про транспортні витрати від 22.09.2020 №TG009040 та платіжне доручення в іноземній валюті від 02.09.2020 №57.
При цьому, як слідує із змісту інвойсу №033/20, а також специфікації №033/20/S від 01.08.2020, останні містять усі необхідні відомості про вартісні та кількісні характеристики партії товару, в тому числі по кожному конкретному виду товару, що підлягав митному оформленню за митною декларацією №UA401020/2020/044837 від 24.09.2020.
В той же час, обґрунтовуючи неможливість визначення митної вартості товару за основним методом, представник відповідача зазначив, що здійснивши аналіз наданих декларантом документів, встановлено, що в митній декларації країни відправлення не містяться відомості про кількісні та цінові характеристики товарів №29 "Головні убори трикотажні", №34 "Туалетні води" та №39 "Засоби по догляду за волоссям". Крім того, товар № 1.1 "Косметичні вироби для догляду за шкірою" хоч і задекларований (виходячи з коду товарної підпозиції 330499 товарної номенклатури УКТЗЕД), але кількісні та цінові характеристики не відповідають товаросупровідним документам.
Разом із тим, надаючи оцінку даним посиланням представника відповідача, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення не є тим документом, який у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України, підтверджує митну вартість товару.
При цьому, необхідність надання декларантом митної декларація країни відправлення виникає лише у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Проте, в даному випадку, представником відповідача не наведено жодних обставин, які б свідчили про наявність у первинно наданих позивачем до митного оформлення документах будь-яких розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості товарів.
Що ж до посилань представника відповідача на наявну розбіжність в наданому до митного оформлення платіжному дорученні в іноземній валюті від 02.09.2020 №57 в сумі платежу, то суд зазначає наступне.
Так, дійсно, як слідує із змісту інвойсу №033/20, а також специфікації №033/20/S від 01.08.2020 вартість придбаного позивачем товару становить 99233,83 доларів США.
В той же час, в платіжному дорученні в іноземній валюті від 02.09.2020 №57 наявна інформація про сплату позивачем грошових коштів на користь YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD, однак, в сумі 100000 доларів США.
Разом із тим, як зазначив представник позивача, співпраця по зазначеному контракту триває вже четвертий рік, а тому відповідна переплата зазвичай зараховується в наступні поставки від цього ж постачальника.
Наведені посилання представника позивача, на думку суду, цілком пояснюють розбіжність, яка виникла між вартістю товару, визначеною у інвойсі та фактично сплаченими позивачем коштами.
До того ж, така розбіжність свідчить лише про здійснену позивачем переплату за поставлений товар, яка, враховуючи тривалу дію контракту, в подальшому може бути зарахована в оплату за наступну поставку товару від YIWU AOHANG IMPORT & EXPORT CO., LTD.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що за наявності усіх визначених ч. 2 ст. 53 МК України документів, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару, а також беручи до уваги факт відсутності у відповідних документах (визначених саме ч. 2 ст. 53 МК України) розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для коригування заявленої позивачем митної вартості товарів за МД №UA401020/2020/044837 від 24.09.2020.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2020 №UA401000/2020/000037/2 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Що ж до заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача надміру сплаченого ТОВ "Шик і Блиск" податку на додану вартість та митного збору, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 301 МК України, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за №976/30844, передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Вимогами пунктів 4, 5 розділу ІІІ Порядку №643 визначено, що після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням
Проте, як свідчать матеріали справи, позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою, в якій би просив повернути надмірно сплачені грошові кошти.
Отже, враховуючи те що позивач із заявою не звертався та наявність чітко визначеного механізму повернення платникам податків коштів, які обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/ надмірно сплачених до бюджету, суд вважає позовні вимоги в цій частині є передчасними та, відповідно, такими що не підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Як слідує із матеріалів справи, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 2270 грн.
При цьому, оскільки позов містив вимогу щодо стягнення коштів, яка фактично є похідною від вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості, яка і була оплачена судовим збором, тому поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 2270 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Подільської митниці Держмитслужби №UA401000/2020/000037/2 від 25.09.2020 про коригування митної вартості товарів.
В решті позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" сплачений судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" (провулок Костя Широцького, 14-Е, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34455065)
Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43115923).
Повний текст рішення складено 15.04.2021.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна