15 квітня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/106/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Сиворакша Т.В., розглянувши у підготовчому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фертчем” про забезпечення позову
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фертчем”,
вул. Польський узвіз, 6, м. Одеса, 65026
до відповідача: Фермерського господарства “САПФІР-М.М.”,
вул. Гагаріна, 24, с. Хоробичі, Городнянський район, Чернігіська область, 15122
про стягнення 529492,59 грн
01.02.2021 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява без номеру та дати Товариства з обмеженою відповідальністю “Фертчем” про стягнення з Фермерського господарства “САПФІР-М.М.” на його користь заборгованості в розмірі 529492,59 грн, яка складається з 408562,53 грн основної заборгованості, 5238,55 грн пені, 81712,51 грн штрафу, 2613,77 грн 3% річних, 31365,23 грн 36 % річних за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № 77/05 від 13.05.2020.
Ухвалою суду від 17.02.2021 позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі № 927/106/21, підготовче засідання призначено на 04.03.2021.
У судовому засіданні 04.03.2021 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.03.2021.
У судовому засіданні 25.03.2021 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 15.04.2021.
14.04.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову в якій просить суд накласти у межах ціни позову 529 492, 59 грн арешт на грошові кошти Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» (ідентифікаційний код 35274787, місцезнаходження 15122, Чернігівська область, Городнянський район, село Хоробичі, вулиця Гагарина, 24) що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «УКРЕКСІМБАНК» м. Київ, МФО 322313, № НОМЕР_2 в ПАТ «КІБ» м. Київ, МФО 322540, а також у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені Державною виконавчою службою або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник ТОВ “Фертчем” посилається на те, що під час розгляду справи № 927/106/21 встановлено, що відповідач у своїй господарській діяльності системно порушує права контрагентів в укладених правочинах, умисно вживає заходи спрямовані на ухилення від виконання взятих на себе фінансово - господарських зобов'язань.
Відповідно до наданих відповідачем судових рішень з питань оскарження рішень Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації ПК/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що відповідач в період укладання договору поставки № 77/05 від 13.05.2020 вів активну підприємницьку діяльність з реалізації власно вирощеної продукції (насіння соняшнику) та мав змогу виконати зобов'язання, але на сьогоднішній час керівництвом ФГ «САПФІР - М.М.» вживаються заходи спрямовані на фактичне доведення до неплатоспроможності підприємства, накопичення боргових зобов'язань, що в сукупності із порушеннями у фінансово - податковій дисципліні гарантовано призведе до погіршення майнового стану відповідача та до унеможливлення виконання рішення суду на час закінчення розгляду справи по суті.
Представник ТОВ “Фертчем” у поданій заяві зазначає, що накопичення боргових зобов'язань підтверджується тим, що відповідно до Єдиного реєстру судових рішень встановлено що в провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа № 927/1094/20 за позовом TOB «Бінфільд» до ФГ «САПФІР - М.М.» про стягнення 440 723, 40 грн заборгованості за поставлені мінеральні добрива. Незважаючи на винесення судом законного рішення 02.02.2021 року та згодою ФГ «САПФІР - М.М.» із суттю позивних вимог, останнім задля відтермінування виконання рішення суду подано апеляційну скаргу.
Разом з тим, задля збереження можливості вільно розпоряджатися майном та грошовими коштами ФГ «САПФІР - М.М.», попри направлення до Господарського суду Чернігівської області заяви про розстрочення виконання рішення по справі № 927/580/20 за позовам ТОВ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АВТОЦЕНТР КАМАЗ» до ФГ «САПФІР - М.М.» про стягнення 49185, 22 грн, було повністю погашено заборгованість після відкриття виконавчого провадження.
З часу відкриття провадження у справі № 927/106/21 за позовом TOB «Фертчем» до ФГ «САПФІР - М.М.» про стягнення 529492,59 грн, керівником ФГ «САПФІР - М.М.» ОСОБА_1 проводились перемовини щодо укладання між ФГ «САПФІР - М.М.» та TOB «Фертчем» Мирової угоди спрямованої на якнайскоріше врегулювання наявної заборгованості за договором Поставки № 77/05 від 13.05.2020. Але запропонована TOB «Фертчем» Мирова угода, відповідно до якої TOB «Фертчем» відмовляється від стягнення 5238, 55 грн пені, 81 712, 51 грн штрафу, 2 613, 77 грн 3 % річних, 31 365, 23 грн 36 % річних, 20 000 грн витрат на правничу допомогу залишилась без задоволення ФГ «САПФІР - М.М.», при цьому ОСОБА_1 повідомив, що буде вживати заходів на затягування розгляду справи.
Враховуючи вищенаведені обставини, наявність неузгоджених Державною податковою службою України порушень у податкового законодавства ФГ «САПФІР - М.М.», відсутність врегулювання питання реєстрації податкових накладних попри відповідні рішення судів свідчать про системні порушення податкової дисципліни з боку ФГ «САПФІР - М.М.». Разом з тим, обставини накопичення боргових зобов'язань та намагання ФГ «САПФІР - М.М.» мати можливість вільно розпоряджатися розрахунковими рахунками та майном, вжиття заходів на затягування розгляду судових справ зі стягнення заборгованості, свідчать про намір доведення ФГ «САПФІР - М.М.» до стану неплатоспроможності, шляхом укладання правочинів та реалізації майна.
Накладення у межах ціни позову 529 492, 59 грн арешту на грошові кошти ФГ «САПФІР - М.М.» має безпосередній зв'язок з предметом позову. При цьому такий засіб забезпечення позову не спрямований на ускладнення законної господарської діяльності відповідача, а лише спрямований на забезпечення виконання рішення суду.
До заяви додані: роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме: рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2021 по справі № 927/1094/20 та ухвали Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2020 по справі № 927/580/20; проект мирової угоди по справі № 927/106/21.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фертчем” про забезпечення позову, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/3836/20.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/3871/17. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18. Заявник, всупереч положенням статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, не надав суду доказів, що невжиття заходів, про які він просить, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки його припущення викладені у заяві стосовно того, що ухилення Фермерського господарства “САПФІР-М.М.” від виконання своїх зобов'язань за Договором поставки № 77/05 від 13.05.2020 може призвести до погіршення майнового стану, а, відтак, до утруднення або, взагалі, до унеможливлення виконання рішення суду не підтверджені доказами; не доведено наявності фактичних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на реальне ухилення від виконання зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме ненадання заявником достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд відмовляє в задоволені заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фертчем” про забезпечення позову.
Керуючись ст. 86, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фертчем” про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст ухвали складено 15.04.2021.
Суддя Ю.В. Федоренко