ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
15 квітня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/493/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Чаплинським РВ УМВС України в Херсонській області 25.11.2011; податковий номер НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) 12.04.2021 звернулась до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
Разом із заявою подані клопотання про розподіл між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядника майном боржника та створення фонду авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, які фактично обґрунтовують причини несплати заявником авансування винагороди керуючому реструктуризацією.
Вирішуючи питання прийняття заяви до розгляду та подані клопотання, суд зазначає, що частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Зокрема, відповідно до статті 113 КУзПБ у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Так, відповідно до пункту 12 частини 3 статті 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження мають бути надані докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Так, статтею 30 того ж Кодексу врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме «арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду; грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород» (частини 1); «розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень» (частина 2).
З 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 270 грн.
Отже, при поданні заяви мають бути надані докази авансування у розмірі 34 050 грн, із розрахунку: 2 270 грн х 5 х 3 = 34 050 грн.
У даному випадку Заявником не надано відповідних доказів авансування, а положеннями Кодексу не встановлено умов звільнення від такого авансування.
Разом з цим, Заявником подано клопотання про розподіл між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядження майном боржника.
Суд зазначає про необґрунтованість доводів Заявника про можливість покладення обов'язку з авансування винагороди керуючого реструктуризацією за перші три місяці роботи на кредиторів із розподілом загальної суми між кредиторами боржника чи обов'язку створення кредиторами фонду для такого авансування винагороди керуючому реструктуризацією
Норми ст. 116 КУзПБ не містять положень про можливість розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень у справі в перші три місяці провадження, та обов'язку для кредиторів щодо створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Статтею 114 КУзПБ передбачено право кредиторів за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду, а не здійснити йому авансування винагороди.
При цьому доводи Заявника про необхідність застосування аналогії Закону України «Про судовий збір» про можливість суду в окремих випадках звільнити особу від сплати судового збору (ст. 8 Закону) до положень ст. 30 КУзПБ щодо винагороди арбітражного керуючого є недостатньо обґрунтованими, оскільки авансування винагороди керуючому реструктуризацією та сплата судового збору мають різну правову природу, сферу застосування та кінцеву мету, регулюються різними нормативно-правовими актами.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 910/2629/20 та від 19 листопада 2020 року у справі № 910/726/20.
Разом з цим, зазначене не позбавляє можливості Заявника укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За таких обставин клопотання про розподіл між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядника майном боржника та створення фонду авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Резюмуючи наведене, суд зазначає, що Заявником не надано доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 34 050 грн або доказів укладення угоди з обраним арбітражним керуючим про виконання повноважень керуючого реструктуризацією з оплатою після реалізації належного їй майна під час здійснення процедури банкрутства, у зв'язку з чим подана заява підлягає залишенню без руху за частиною 3 статті 37 КУзПБ та частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, за якими суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 116 КУзПБ, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями 37, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 174, 232 ГПК України,
1. В задоволенні клопотання про розподіл між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядника майном боржника відмовити.
2. В задоволенні клопотання про створення фонду авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого відмовити.
3. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
4. Зобов'язати ОСОБА_1 надати до суду у строк до 15.05.2021 (але не пізніше десяти днів з дня вручення копії даної ухвали) докази авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 34 050 грн або докази укладення угоди з обраним арбітражним керуючим про виконання повноважень керуючого реструктуризацією з оплатою після реалізації належного їй майна під час здійснення процедури банкрутства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М.К. Закурін