Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/456/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 40, ідентифікаційний код 30487219)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 57/59, ідентифікаційний код 03359552)
про стягнення 42 212,68 грн
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", в якій просить стягнути з останнього основну суму (передплата за договором) у розмірі 39 502,76 грн (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот дві гривні 76 копійок); а також 714,99 грн (сімсот чотирнадцять гривень 99 коп) пені; 1382,60 грн (одна тисяча триста вісімдесят дві гривні 60 коп) інфляційних втрат; 612,33 грн (шістсот дванадцять гривень 33 коп) 3% річних, а всього разом 42 212,68 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 29А611-8899-19 підряду на виконання робіт з реконструкції системи газопостачання від 11.09.2019, що укладений між сторонами, зокрема не виконання відповідачем робіт за вказаним договором.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/456/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
02.04.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №7444).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2021 відзив на позов (вх. №7444 від 02.04.2021) залишено без розгляду та спір вирішено вирішувати за наявними матеріалами справи.
Отже, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у строк визначений судом не скористався, та відзив на позов у встановлені судом строки не надав.
Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.02.2021) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
11 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (замовник за договором, далі по тексту - позивач) та Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи "ХАРКІВМІСЬКГАЗ" (виконавець за договором, далі по тексту - відповідач) був укладений договір № 29А611-8899-19 (далі по тексту - договір) підряду на виконання робіт з реконструкції системи газопостачання.
Згідно з п.1. розділу І договору, відповідач зобов'язувався виконати роботи з реконструкції системи газопостачання Об'єкта Замовника (Торгівельна будівля), а Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити їх, в порядку та на умовах передбачених договором.
Відповідно до п.1 розділу ІІ договору, Реконструкція системи газопостачання Об'єкту Замовника передбачає поетапне виконання Виконавцем наступних робіт:
1.1. розробка ескізного проекту на встановлення (ЗДПД) модему;
1.2. виконання газомонтажних робіт та введення в експлуатацію системи газопостачання Об'єкта Замовника;
1.3. пуск газу в газове обладнання об'єкту газопостачання.
Згідно з п. 2 розділу ІІ договору, об'єкт замовника (Торгівельна будівля) розташований за адресою: вул. Велика кільцева, 3-Б.
Пунктом 1 Розділу III договору сторони погодили, що вартість робіт, вказаних в п. 1.1 Розділу II Договору 39 502,76 грн. (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот дві гривні сімдесят шість копійок), в тому числі податок на додану вартість 6 583,79 грн. Замовник сплачує авансовим платежем в розмірі 100% на поточний рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даного Договору.
Пунктом 1 Розділу IV Договору передбачено, що виконавець приступає до виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання оплати в порядку, передбаченому Розділом ІІІ даного Договору.
Згідно з п.1 Розділу Х Договору сторони погодили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 11.09.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
У п.4 Розділу Х Договору сторони також визначили, що зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до Договору.
На виконання умов укладеного договору виконавець (відповідач) надав замовнику (позивач) рахунок на оплату № 59008899 від 11.09.2019 на суму 39 502,76 грн.
Позивач, в свою чергу, оплатив даний рахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 155211 від 30.09.2019.
Проте, позивач зазначає, що всупереч умовам викладеним у договорі відповідач так і не розпочав виконувати роботи погоджені сторонами в Договорі.
Позивач зазначає, що 11.09.2020 закінчився строк дії вищевказаного Договору. Після закінчення строку дії Договору відповідач роботи не виконав та перерахований авансовий платіж позивачу не повернув.
Позивач вказує, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути кошти, але всі звернення були проігноровані.
Так, 27.07.2020 позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу за вих. № М-2020-3669, в якому останній зазначив про те, що за договорами: № 29А611-7216-19 від 25.07.2019, № 29А611-7217-19 від 25.07.2019; № 29А611-8899-19 від 11.09.2019; № 29А611-8900-19 від 11.09.2019; 29А611-8897-19 від 11.09.2019 роботи не виконані. Також, у вказаному листі позивач зазначив суми сплачених відповідачу грошових коштів по кожному договору окремо, зокрема за договором № 29А611-8899-19 від 11.09.2019 сплачено суму у розмірі 39 502,76 грн. Позивач вимагав від відповідача повернення перерахованих за вказаними договорами грошових коштів у розмірі 273671,55 грн, в тому числі сплачену за договором № 29А611-8899-19 від 11.09.2019 суму у розмірі 39 502,76 грн в 10-ти денний строк на реквізити підприємства позивача. Вказаний лист вручено відповідачу 28.07.2020, що підтверджується відміткою та підписом представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
25.08.2020 позивачем було направлено відповідачу повторно лист-вимогу за вих. № М-2020-4089 із аналогічним змістом та позивач вимагав від відповідача повернення грошових коштів у розмірі 273671,55 грн у триденний строк на реквізити підприємства позивача. Вказаний лист вручено відповідачу 26.08.2020, що підтверджується відміткою та підписом представника Відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
13.11.2020 позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу за вих. № М-2020-5434 із аналогічним змістом, який відповідачу вручено 16.11.2020, що підтверджується відміткою та підписом представника Відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, зокрема про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором у розмірі 39 502,76 грн, пені у розмірі 714,99 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 382,60 грн та 3% річних у розмірі 612,33 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, права та обов'язки сторін у даній справи виникли на підставі договору підряду №29А611-8899-19 від 11.09.2019.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
У відповідності до означеного договору підряду сторонами погоджено, що позивач сплачує відповідачу авансовий платіж в розмірі 100% на поточний рахунок Виконавця, а Виконавець приступає до виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання оплати.
Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору, перерахував на користь відповідача суму авансу у розмірі 39502,76 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 155211 від 30.09.2019.
Отже, позивач як замовник належним чином виконав свій обов'язок зі сплати на користь відповідача як підрядника авансу у розмірі 39502,76 грн.
Положеннями ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
У статті 849 ЦК України визначено права замовника під час виконання роботи. Так, згідно з частиною 1 цієї норми, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст. 849 ЦК України).
За змістом ч. 4 ст. 849 цього Кодексу, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Отже, у статті 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (ч. 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт із виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (ч. 4).
Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі ст. 849 ЦК України є різними.
Аналогічний правовий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 р. у справі № 910/205/19.
Втім позивач, в якості правових підстав позову посилається на ч. 2. ст. 693 ЦК України згідно якої якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Досліджуючи правові підстави для повернення попередньої оплати з підрядника за невиконання договору підряду, що було визначено як предмет спору в даній справі, суд приходить до висновку проте, що обраний позивачем спосіб захисту його майнових прав та інтересів не відповідає способам захисту, передбаченим законодавцем за договором підряду, а умовами Договору також не передбачено можливості повернення попередньої оплати, якщо підрядником порушено строки виконання робіт.
В даному випадку законодавцем чітко визначено правові наслідки порушення сторонами зобов'язань за договором підряду відповідно до статті 849 ЦК України. У спірному випадку законодавцем відповідно до статті 849 ЦК України передбачено ефективні способи захисту прав замовника підрядних робіт, якими є зобов'язання підрядника усунути недоліки таких робіт за власний рахунок, або виконання робіт третьою особою із стягненням їх вартості за рахунок підрядника, або відмова від договору та стягнення завданих підрядником збитків.
Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Більш того, як вбачається з матеріалів справи позивач не реалізував свого права на односторонню відмову від договору підряду.
Так, згідно з ч.3 ст. 214 Цивільного кодексу України, відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.
Таким чином, оскільки договір підряду укладено в письмовій формі, то й відмова від нього має вчинятися в письмовій формі.
Крім цього, оскільки відмова від договору є одностороннім правочином, вирішальним для її вчинення є факт доведення волевиявлення сторони, що відмовляється, до відома іншій стороні договору. Тобто, про відмову від договору відповідач мав бути повідомлений, інакше відмова не може вважатися такою, що вчинена.
Листи - вимоги, про які зазначає позивач у позовній заяві, що були надіслані відповідачу, а саме: від 27.07.2020 за вих. № М-2020-3669, від 25.08.2020 за вих. № М-2020-4089 та від 13.11.2020 за вих. № М-2020-5434 містять вимогу про повернення відповідачем перерахованих коштів за договорами, зокрема за договором № 29А611-8899-19 від 11.09.2019, проте не містять повідомлення про відмову від зазначених у листах договорів.
Також, пунктом 1 розділу X договору встановлено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 11.09.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 615 ЦК України внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
За таких обставин, та приймаючи до уваги те, що у даному випадку відповідачем як підрядником за договором (зобов'язаною стороною за договором в частині виконання робіт), зобов'язання не було виконано, позивачем не було повідомлено відповідача про відмову від договору, то відповідно договір підряду не припинив свою дію після 11.09.2020 року як про це зазначає позивач.
Отож, на час вирішення спору означений договір підряду не припинив свою дію, та за наведених обставин відсутні правові підстави для повернення позивачу суми попередньої оплати, а відтак суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення передплати за договором у розмірі 39 502,76 грн.
Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 382,60 грн інфляційних втрат та 612,33 грн 3% річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання відповідача не мають характеру грошових та внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язання в частині виконання робіт за договором підряду у позивача не виникає безумовне право на повернення суми попередньої оплати з моменту прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду, а відтак нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму здійсненої попередньої оплати є безпідставним, а тому в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, нарахованої за порушення строків виконання робіт за період з 18.10.2019 по 18.04.2020 в розмірі 714,99 грн суд зазначає наступне.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 2 Розділу VII договору, у разі порушення Виконавцем строків виконання робіт, передбачених Розділом IV Договору більше ніж на тридцять робочих днів. Виконавець зобов'язується сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,01% від загальної вартості робіт за кожен день прострочення виконання робіт.
Розділом IV передбачено, що Виконавець приступає до виконання робіт протягом трьох днів з моменту отримання передплати, а строк виконання робіт передбачених пунктом 1.1 Розділу II 10 (десять) робочих днів.
Оскільки оплата була здійснена позивачем 30.09.2019, відповідач повинен був приступити до виконання робіт не пізніше 03.10.2019 і закінчити не пізніше 17.10.2019.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, починаючи з 18.10.2019 має місце прострочення відповідача, як виконавця за договором виконання робіт з реконструкції системи газопостачання об'єкта замовника, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.
Сторонами у договорі період нарахування пені не збільшено, отже й нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз'яснено, що господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Позивачем у позовній заяві наведено розрахунок пені, що заявлена до стягнення у розмірі 714,99 грн, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання по виконанню робіт за період з 18.10.2019 по 18.04.2020 та викладено наступну формулу: 39 502,76х0,01 % х184=714,99 грн
Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено позивачем арифметично вірно, відповідно до цього позовна вимога про стягнення пені у розмірі 714,99 грн є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до пункту 2 якої судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду із даною позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 2 270,00 грн згідно платіжного доручення № 471500 від 05.02.2021.
Отже, судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду розподіляються наступним чином: 38,45 грн - покладається на відповідача, а 2 231,55 грн - покладається на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 509, 525, 526, 611, 612, 623-629, 837, 849 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково у розмірі 714,99 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 57/59, ідентифікаційний код 03359552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 40, ідентифікаційний код 30487219) пеню у розмірі 714,99 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Врешті частині позовних вимог у розмірі 41 497,69 грн - у задоволенні позову відмовити.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн. покласти на покласти пропорційно на сторони, зокрема на позивача покладається судовий збір у розмірі 2 231,55 грн, а на відповідача покладається судовий збір у розмірі 38,45 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 57/59, ідентифікаційний код 03359552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 40, ідентифікаційний код 30487219) судовий збір у розмірі 38,45 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 40, ідентифікаційний код 30487219).
Відповідач: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 57/59, ідентифікаційний код 03359552).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "15" квітня 2021 р.
Суддя І.О. Чистякова