Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"08" квітня 2021 р. м. Рівне Справа №918/1129/20
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні матеріали справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
у судовому засіданні примайли участь:
представник боржника - Матвєєв Сергій Олександрович;
керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Сокотун Віталій Аполлінарійович
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою б/№ від 01.12.2020 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 11.12.2020 прийнято заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Призначено підготовче засідання у справі на 29.12.2020.
Ухвалою суду від 29.12.2020 розгляд заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у підготовчому засіданні відкладено на 18.01.2021, витребувано у боржника додаткові докази.
Ухвалою суду від 18.01.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризацію боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно. Оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича. Визначено дату проведення попереднього судового засідання 04.03.2021.
19 січня 2021 року на офіційному веб-сайті оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
16 лютого 2021 року на адресу суду надійшла заява б/н від 16.02.2021 Головного управління ДПС у Рівненській області з вимогами до боржника, відповідно до якої останній просив суд визнати грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 у розмірі 3 028, 31 грн та включити до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 22.02.2021 заяву б/н від 16.02.2021 Головного управління ДПС у Рівненській області з вимогами до боржника залишено без руху. Головному управлінню ДПС у Рівненській області надано 10-денний строк для усунення недоліків заяви.
Ухвалою суду від 24.02.2021 прийнято заяву б/н від 16.02.2021 Головного управління ДПС у Рівненській області з вимогами до боржника та призначено її до розгляду у попередньому засіданні на 04.03.2021.
04 березня 2021 року на електронну адресу суду від керуючого реструктуризацією Сокотуна В.А. надійшов відзив на заяву Головного управління ДПС у Рівненській області з грошовими вимогами до боржника у якому керуючий реструктуризацією зазначив, що він та боржник визнають заявлені грошові вимоги в повному обсязі та відповідно до ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги відносяться: у сумі 2 200,00 грн - до першої черги задоволення, а у сумі 828,31 грн - до другої черги задоволення.
Ухвалою суду від 04.03.2021 попереднє судове засідання відкладено на 18.03.2021. Керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Сокотуна В.А. зобов'язано подати суду, до наступного судового засідання, письмові пояснення щодо наявності чи відсутності звернень ПАТ Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "Депт Фінанс" із заявами про визнання кредиторських вимог.
18 березня 2021 року на адресу суду від керуючого реструктуризацією Сокотуна В.А. надійшли письмові пояснення №01-20/918/1129/20/120.
У судовому засіданні 18.03.2021 судом оголошено перерву до 25.03.2021.
24 березня 2021 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшла заява б/н від 22.03.2021 з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою суду від 25.03.2021 попереднє судове засідання відкладено на 08.04.2021.
Ухвалою суду від 26.03.2021 прийнято до розгляду заяву б/н від 22.03.2021 ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника. Призначено розгляд заяви у попередньому судовому засіданні на 08.04.2021.
08 квітня 2021 року на адресу суду від керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Сокотуна В.А. надійшов відзив на заяву б/н від 22.03.2021 ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника у якому арбітражний керуючий вказав, що ним та боржником заявлені вимоги визнаються у повному обсязі та у відповідності до ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства відносяться: у сумі 4 540,00 грн до першої черги задоволення, а у сумі 190 000,00 грн до другої черги задоволення, але оскільки заява надійшла після закінчення встановленого строку - кредитор не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
У попереднє судове засідання 08.04.2021 з'явилися представник боржника - Матвєєв С.О та керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Сокотун В.А. Інші учасники справи у попереднє засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце даного судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується навними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відтак, суд визнав за можливе провести попереднє засідання без їх участі.
Розглянувши подані кредиторами заяви із грошовими вимогами до боржника, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі Кодекс) подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Так, згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як зазначалось вище, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було здійснено 19.01.2021, тобто, строк на пред'явлення грошових вимог закінчився 18.02.2021.
Отже, кредитор Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду у строк встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу, а кредитор ОСОБА_2 - після закінчення встановленого Кодексом строку.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, розглянувши письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, суд зазначає наступне.
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 3 028,31 грн.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що ОСОБА_1 має зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 2 200,00 грн та 828,31 грн зі сплати єдиного податку.
Відповідно до п.п. 2, 3-1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та не регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи
Відповідно п. 10 ст.1 Закону № 2464- VI страхувальниками є - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно п.2 ч.1 ст.4 вищевказаного Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців)
Згідно з п. 2 ст.6 Закону № 2464- VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
На підставі ч.12 ст.9 Закону 2464- VI, встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Так, заявлена Головним управлінням ДПС у Рівненській області сума заборгованості у розмірі 3 028,31 грн., яка складається з: єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у розмірі 2 200,00 грн та 828,31 грн зі сплати єдиного податку, підтверджується розрахунками, податковою декларацією, інтегрованою карткою платника податків та іншими доказами долученими заявником до заяви про визнання кредиторських вимог.
Докази сплати боржником вищевказаних сум у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання вимог Головного управління ДПС у Рівненській області на суму 2 200,00 грн з віднесенням до першої черги задоволення та на суму 828,31 грн з віднесенням до другої черги задоволення на підставі статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, підлягають включенню до витрат пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність боржника судові витрати кредитора - Головного управління ДПС у Рівненській області у розмірі 4540,00 грн.
ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) у своїй заяві просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 190 000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог заявник покликається на те, що 21.01.2016 між нею та ОСОБА_1 (боржник) було укладено договір позики, відповідно до якого останній від заявника отримав грошові кошти у сумі 190 000,00 грн, які зобов'язався повернути у строк до 21.01.2020, однак ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів за договором позики перед ОСОБА_2 не виконав. За наведених обставин ОСОБА_2 просить суд визнати грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 в сумі 190 000,00 грн, як вимоги другої черги задоволення.
Дослідивши наведені вище обставини, судом встановлено наступне.
21 січня 2016 року між ОСОБА_2 (Позикодавець) та Боржником - ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір позики (далі Договір).
У Пункті 1 Договору визначено, що Позичальник отримав від Позикодавця, а Позикодавець передав у власність Позичальника грошові кошти в сумі 190 000,00 грн. Підписанням договору, Сторони засвідчили фактичну передачу грошових коштів, яка здійснена до підписання цього Договору в національній валюті - гривнях.
Відповідно до п. 2 Договору Сторони за цим договором домовилися про те, що договір позики є безпроцентним; остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 21.01.2020; виконання зобов'язання за договором має бути здійснено готівкою у межах міста Новоград-Волинська за місцем проживання Позикодавця або за іншою адресою, вказаною Позикодавцем; Позичальник зобов'язаний повернути повну суму позики, а Позикодавець зобов'язується прийняти повернуті грошові кошти, не пізніше визначеного у пункті 2 цього договору кінцевого терміну; при неповерненні суми позики своєчасно (тобто до 21.01.2020) Позикодавець вправі пред'явити цей Договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення йому частини позики, що залишилася несплаченою, а також сплати трьох відсотків річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи розписки, ОСОБА_1 21.01.2016 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 190 000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ( ст. 1046 ЦК УКраїни).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань за Договором позики, у боржника виникла перед ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 190 000,00 грн.
Зазначена заборгованість визнана керуючим реструктуризацією та боржником.
Разом з тим, як вже зазначалося, ОСОБА_2 звернулася до господарського суду з вимогами до Боржника після закінчення строку, встановленого для їх подання.
Відповідно до ч.4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про визнання грошових вимог кредитора ОСОБА_2 на суму 190 000,00 грн з віднесенням до другої черги задоволення відповідно до статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, однак без права вирішального голосу на зборах кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, підлягають включенню до витрат пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність боржника судові витрати кредитора ОСОБА_2 у розмірі 4 540,00 грн.
Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Керуючись ст. ст. 47, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати вимоги кредиторів у загальній сумі 193 100 грн 31 коп., яка складається з вимог:
першої черги
- Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166) у розмірі 2 200 грн 00 коп.
другої черги:
- Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166) у розмірі 828 грн 31 коп;
- ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) в розмірі 190 000 грн 00 коп.
2. Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору: Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166) у розмірі 4 540 грн 00 коп та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) у розмірі 4 540 грн 00 коп.
3. Вимоги кредиторів, заявлені після спливу строку, встановлено ч. 1 ст. 45 Кодексу, розглядаються судом у порядку черговості їх отримання та задовольняються в порядку черговості, встановленої ст. 133 Кодексу.
4. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.
5. Зобов'язати керуючого реструктуризацією надати суду до 03.05.2021 (включно): реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів.
6. Призначити судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "25" травня 2021 р. на 13:20 год.
7. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26-А, в залі судових засідань № 10.
8. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала згідно частини 8 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства набирає законної сили 08.04.2021 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.04.2021.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя І.О. Пашкевич І.О