пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
06 квітня 2021 року Справа № 903/919/20
Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроспав-Україна"
2) ОСОБА_1
про солідарне стягнення 213765,61 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: н/з;
від відповідача-1: н/з;
від відповідача-2: н/з.
У зв'язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Позивач ставить вимогу стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроспав-Україна" та ОСОБА_1 213765,61 грн, з них 208349,86 грн заборгованості за кредитом, 3125,23 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 1051,24 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1239,28 грн заборгованості по комісії за користування кредитом.
При обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на заяву про відкриття поточного рахунку від 30.12.2012 згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Центроспав-Україна" приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг, щодо відповідача-2 посилається на договір поруки від 26.09.2019 між банком та ОСОБА_1 , відповідно до якого остання поручилась за виконання зобов'язань боржником - відповідачем-1, що випливають з кредитного договору; при визначені суми заборгованості за процентами, пені, комісії посилається на відповідні пункти Умов та правил надання банківських послуг.
Ухвалою суду від 12.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.02.2021, запропоновано відповідачам надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзиви.
Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 09.02.2021 судове засідання по справі № 903/919/20, призначене на 09.02.2021 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Костюк С. В. у відпустці.
Ухвалою суду від 15.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 12.04.2021 та повідомлено сторін про проведення підготовчого засідання 16.03.2021.
Ухвалою суду від 16.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.2021; ухвалою суду від 30.03.2021 відкладено розгляд справи по суті на 06.04.2021.
Відповідач-2 - ОСОБА_1 у відзиві на позов від 05.03.2021 вимогу позивача заперечує, вказуючи, що з договору поруки від 26.09.2019 № Р1569486692589748040 неможливо встановити, а ні правочин, яким забезпечено основне зобов'язання, а ні поточний рахунок на який надається послуга - кредитний ліміт, а оскільки позивачем не надано доказів факту забезпечення на підставі договору поруки зобов'язань ТзОВ "Центроспав-Україна" саме за договором банківського обслуговування від 30.10.2012, вважає, що у позивача відсутні підстави стягнення з ОСОБА_1 заборгованості товариства за вказаним договором, як з солідарного боржника (постанова Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 922/2313/18), з врахуванням зазначеного у відзиві просить в позові відмовити.
Позивач 16.03.2021 подав пояснення в якому вказує, що відповідачем-2 подано відзив на позов з пропуском строку, а тому не може братись судом до уваги; вважає, що ОСОБА_1 , як поручитель, була обізнана з умовами та порядком виконання кредитного договору ТзОВ "Центроспав-Україна", тому підписавши договір поруки (п.1.1.1) дала згоду на збільшення відповідальності; до жовтня 2020 року відповідачем-1 здійснювалось погашення заборгованості за кредитним договором та нараховувались проценти, які вказані в договорі поруки, що свідчить про визнання боргу та правильність проведених банком нарахувань.
Відповідач - ТзОВ "Центроспав-Україна" відзиву на позов не надав, ухвали направлені на його адресу, яка зазначена в позовній заяві та відповідає адресі згідно витягів з ЄДРПОУ, повернулись на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно висновку викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.03.2021 у справі № 911/3142/19 направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивач в судове засідання 06.04.2021 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищенаведене та те, що сторони в судовому процесі належно повідомлені про розгляд справи, суд розглядає справу за наявними в ній доказами із-за відсутності представників сторін.
Дослідивши наявні у справі докази, господарський суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви від 30.10.2012 ТзОВ "Центроспав-Україна" (Клієнт) було відкрито поточний рахунок та карту зі зразками підписів і відбитки печатки (а.с.19).
Підписом в заяві Клієнт погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг та погодився їх виконувати; заява про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів зі сторони товариства підписана директором товариства ОСОБА_2 .
Відповідно до 3.18.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт- банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Пунктом 3.18.1.1. Умов визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.181.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Згідно з п. 3.18.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк і інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).
Пунктом 3.18.1.6. Умов визначено, що Ліміт може бути змінений Банком в одностороннему порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).
Згідно довідки Банку кредитний ліміт на момент укладення договору становив 50000,00 грн, постійно змінювався в сторону збільшення і станом на 28.02.2020 становив 250000,00 грн (а.с.91).
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За приписами ст. 526 ЦК України, з якими кореспондуються положення ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу-1 кредитні кошти в розмірі встановленого ліміту, котрі не були відповідачем-1 повернуті.
За таких обставин, беручи до уваги, що відповідачами не надано доказів виконання своїх зобов'язань в частині оплати кредитних коштів в сумі 208389,86 грн, суд дійшов висновку про задоволення вимог в даній частині.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом, заборгованості по комісії та пені, слід зазначити наступне.
Відповідно до розділу 3.18.4. "Умов і правил надання банківських послуг", яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
За період користування кредитом, з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1 Умов).
При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2 Умов).
У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3 Умов).
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Відповідно до п. 3.18.4.4 Умов розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4, 3.18,4,5, 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Пунктом 3.18.5.4. Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві, підписаній позивачем та відповідачем-1 30.10.2012, відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом, комісії та пені, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилався на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, розміщеними на сайті:://privatbank.ua/terms/ як невід'ємну частину спірного договору (а.с.20).
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про відкриття рахунку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Суд зауважує, що витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, який містить в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 30.10.2012 шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі № 342/180/17.
Враховуючи вищевикладені висновки та обставини справи, суд зазначає про необґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з ТзОВ "Центроспав-Україна" заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії та пені.
Щодо позовних вимог до ОСОБА_1 , як солідарного боржника, суд зазначає наступне.
За приписами ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема порукою.
26.09.2019 між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №Р1569486692589748040 (а. с.67-68), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов'язань відповідача-1, за договорами приєднання до розділу 3.2.1 «Кредитний ліміт» (Угода-1) та р.3.2.2 «Кредит за послугою «Гарантовані платежі» (Угода 2) Умов та правил надання банківських послуг
Як слідує з матеріалів справи на момент підписання заяви про відкриття поточного рахунку - 30.10.2012 послуга «Кредитний ліміт» містилась в розділі 3.18 Умов та правил надання банківських послуг, а вже на момент підписання договору поруки 26.09.2019 містились в розділі 3.2.1 Умов та правил надання банківських послуг.
Тобто, враховуючи умови договору поруки неможливо стверджувати, що він укладений саме в забезпечення виконання Умов договору від 30.10.2012, а тому відмовляє в солідарному стягненні з відповідача-2 заборгованості в сумі 208349,86 грн.
А оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача-1 заборгованості по процентах, комісії та пені, то і вимога про солідарне стягнення даних нарахувань з поручителя - відповідача-2 задоволенню не підлягає.
В силу ст.129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору, слід покласти на відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроспав-Україна" (вул.Балківська,120/1, м.Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 34261611) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) - 208349,86 грн заборгованості за кредитом, а також 3125,25 грн витрат по судовому збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного
судового рішення
15.04.2021.
Суддя С. В. Костюк