проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"14" квітня 2021 р. Справа № 913/686/20
Суддя Геза Т.Д.
розглянувши апеляційну скаргу Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку (вх. №1080 Л/2)
на рішення господарського суду Луганської області від 09.03.2020 року (суддя Голенко І.П., ухвалене в м. Харків 09.03.2021 об 11:11 год., повний текст складено 16.03.2021)
у справі № 913/686/20
за позовом: Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку, м. Сєвєродонецьк Луганської області,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м. Київ,
про стягнення 10990 грн 59 коп.
Луганський зональний відділ Військової служби правопорядку звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 10990,59 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 09.03.2020 у справі № 913/686/20 позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку, витрати на проведення експертизи в розмірі 1800,00 грн, судовий збір у розмірі 344,26 грн.
02.04.2021 Луганський зональний відділ Військової служби правопорядку звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 09.03.2020 у справі № 913/686/20, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2021 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України з наступних підстав.
За змістом частин першої, третьої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Суд звертає увагу на те, що з урахуванням положень статті 56 ГПК України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Аналогічні висновки викладені в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02.07.2020 (пункти 26-28) у справі №9901/39/20 та в ухвалі від 08.09.2020 у справі №925/756/19.
Суд зазначає, що апеляційну скаргу підписано начальником Луганського зонального відділу Війскової служби правопорядку полковником - Львовом Романом, однак в матеріалах справи та апеляційної скарги відсутні докази на підтвердження наявності повноважень у Львова Романа представляти інтереси учасника даної справи Луганський зональний відділ Військової служби правопорядку у даній справі в порядку самопредставництва.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір”.
Розмір ставок судового збору встановлений статтею 4 Закону України “Про судовий збір”.
Згідно з положеннями статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 зазначеного Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 09.03.2021 у даній справі, апелянтом мали бути надані докази сплати судового збору у розмірі 3153,00 грн.
Натомість, при поданні апеляційної скарги скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши , що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог статті 258 ГПК України.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення господарського суду Луганської області від 09.03.2021 у справі № 913/686/20 - залишити без руху.
Луганському зональному відділу Військової служби правопорядку усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліки, встановлені при поданні апеляційної скарги.
При не усуненні недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Т.Д. Геза