вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" квітня 2021 р. Справа№ 910/22710/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Отрюха Б.В.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,
представника АТ "Сбербанк" адвоката Ягодки О.О., арбітражного керуючого Приходька Д.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 18.11.2020 (суддя Чеберяк П.П.)
у справі №910/22710/17
за заявою Акціонерного товариства "Сбербанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія" (код 36888723)
про банкрутство,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/22710/17 задоволено клопотання арбітражного керуючого Приходька Д.В. про стягнення з ініціюючого кредитора витрат на виплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія"; стягнуто з Акціонерного товариства "Сбербанк" на користь арбітражного керуючого Приходька Д.В. основну грошову винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних із виконанням повноважень розпорядника майна у справі №910/22710/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія" за період з вересня 2018 року по 19.01.2020 в розмірі 111 703 (сто одинадцять тисяч сімсот три) грн. 29 коп.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, заявник звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.11.2020 по справі №910/22710/17; заяву арбітражного керуючого Приходька Д.В. про стягнення з ініціюючого кредитора грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з вересня 2018 по жовтень 2019 залишити без розгляду; заяву арбітражного керуючого Приходька Д.В. про стягнення з ініціюючого кредитора грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з листопада 2019 по 19 січня 2020 залишити без задоволення; судові витрати покласти на арбітражного керуючого Приходька Д.В.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги обставини, що були встановлені Північний апеляційним господарським судом у постанові від 18.03.2020, про неподання звіту розпорядника майна на розгляд комітету кредиторів. При цьому, питання про стягнення з кредитора грошової винагороди за період з травня 2018 року по жовтень 2019 року вже були предметом розгляду суду та прийнято рішення з цього питання, яке набрало законної сили. У зв'язку з чим кредитор вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із залишенням без розгляду заяви арбітражного керуючого. Щодо вимог про сплату винагороди за листопад 2019 року по 19 січня 2020 року, то такі вимоги належить залишити без задоволення у зв'язку з тим, що арбітражний керуючий не подав на розгляд та затвердження комітету кредиторів звіту про нарахування винагороди. Разом з тим, на переконання скаржника, оскільки триває ліквідаційна процедура, а норми Кодексу України з процедур банкрутства визначені джерела оплати винагороди арбітражного керуючого, то така винагорода підлягає сплаті за рахунок майна боржника за результатами його продажу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/22710/17; розгляд справи призначено на 16.03.2021.
Арбітражний керуючий Приходько Д.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу від 18.11.2020 без змін. За доводами арбітражного керуючого безпідставним є посилання кредитора про неподання звіту на розгляд комітету кредиторів, оскільки такий звіт був поданий та розглянутий комітетом кредиторів 02.07.2019 із прийняттям рішення про відмову схвалити такий звіт. При цьому, комітет кредиторів не висував заперечень щодо належності виконання розпорядником майна боржника своїх обов'язків. За відсутності у боржника активів для сплати арбітражному керуючому винагороди судова практика передбачає можливість стягнення винагороди з кредиторів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 відкладено розгляд справи на 13.04.2021; зобов'язано Господарський суд міста Києва невідкладно надіслати до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/22710/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія" (код 36888723).
24.03.2021 матеріали справи № 910/22710/17 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
29.03.2021 арбітражний керуючий Приходько Д.В. надіслав письмові пояснення, у яких зазначив про відсутність у боржника грошових коштів на оплату послуг арбітражного керуючого та інших джерел, за рахунок яких можливо сплатити винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна, які б не перебували під дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим такі витрати належить покласти на кредитора, що узгоджується із судовою практикою із зазначеного питання.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представника кредитора та арбітражного керуючого, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство до 21.10.2019 регулювалось Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), а з 21.10.2019 - Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/22710/17 за заявою Акціонерного товариства "Сбербанк" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія", провадження в якій відкрито ухвалою від 30.05.2018.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/22710/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія"; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Акціонерного товариства "Сбербанк" в розмірі 579297850,54 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича, якому встановлено оплату послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 визнано конкурсним кредитором боржника Акціонерне товариство "Сбербанк" на загальну суму 787 670 786,41 грн, з яких: на суму 19 524,00 грн - перша черга, на суму 779894462,41 грн - четверта черга та на суму 7756800,00 грн окремо, як забезпечені заставою майна боржника; затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія" на загальну суму 787670786,41 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія" та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Зубка А.М.
06.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт розпорядника майна арбітражного керуючого Приходька Д.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у даній справі із клопотанням про стягнення з єдиного кредитора основної грошової винагороди та відшкодувати витрати арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія" за період з вересня 2018 року по 19.01.2020 в розмірі 111703,29 грн.
У звіті арбітражний керуючий повідомив, що за період з вересня 2018 року по липень 2019 року залишилась несплаченою основна винагорода у розмірі 80536,91 грн з врахуванням сплаченої відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020. Арбітражний керуючий нарахував основну винагороду за період з 01.07.2019 по 20.10.2019 в сумі 30422,52 грн згідно з Законом про банкрутство та за період з 21.10.2019 по 19.01.2020 в сумі 46241,23 грн згідно з КУзПБ. З огляду на відомості звіту розпорядника майна, звіту щодо фінансово-господарського стану боржника від 01.07.2019 щодо відсутності джерел для оплати винагороди арбітражного керуючого просив стягнути з єдиного кредитора основну винагороду та витрати розпорядника майна в сумі 111703,29 грн.
Місцевий господарський суд, задовольняючи клопотання арбітражного керуючого встановив, що праця арбітражного керуючого залишається неоплаченою у зв'язку відсутністю джерел для оплати основної винагороди розпорядника майна, визначені положеннями Кодексу України з процедур банкрутства. У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку про стягнення з кредитора на користь арбітражного керуючого Приходька Д.В. 111703,29 грн основної грошової винагороди та витрат.
Тобто, предметом спору при апеляційному розгляді даної справи є звіт арбітражного керуючого Приходька Д.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ним розпорядника майна у даній справі з 01.07.2019 по 19.01.2020, а також наявність чи відсутність підстав для стягнення винагороди з кредитора за період з вересня 2018 року по липень 2019 року в сумі 80536,91 грн, за період з липня 2019 року по 20.10.2019 в сумі 30422,52 грн та за період з 21.10.2019 по 19.01.2020 в сумі 46241,23 грн.
Згідно частини 1 статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Відповідно до ч. 4 ст. 30 КУзПБ витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, за правилами частини 2 статті 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абзац 1).
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (абзац 5).
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6).
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (абзац 7).
Таким чином, частиною 2 статті 30 КУзПБ унормовано джерела сплати основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника, а саме:
за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду (за три місяці згідно з ч. 2 ст. 34 КУзПБ);
а після закінчення авансованих заявником коштів - за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
За нормою абз. 2 ч. 6 ст. 30 КУзПБ звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів.
Згідно з абз. 3 ч. 6 ст. 30 КУзПБ звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
За частиною 2 ст. 115 Закону про банкрутство грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.
Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
Частиною 5 статті 115 Закону про банкрутство встановлено, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
За нормами ч. 7 ст. 115 Закону про банкрутство розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Отже як за нормами Закону про банкрутство так і за нормами КУзПБ, винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна сплачується за рахунок авансованих грошових коштів ініціюючим кредитором та за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Розпорядник майна звітує про нарахування винагороди перед комітетом кредиторів та такий звіт затверджується ухвалою господарського суду, яка в свою чергу є підставою для виплати винагороди арбітражному керуючому.
Як вбачається з матеріалів справи, основна грошова винагорода обрахована арбітражним керуючим із розрахунку дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна згідно з Законом про банкрутство та три мінімальні заробітні плати за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна згідно з КУзПБ у періоди чинності вказаних законодавчих актів.
Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 було затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича за період виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія" з травня 2018 року по жовтень 2019 року в розмірі 136 258,91 грн; стягнуто з Акціонерного товариства "Сбербанк" на користь арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича витрати на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія" з травня 2018 року по жовтень 2019 року в розмірі 136 258,91 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 змінено пункт 3 ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/22710/17 та викладено у такій редакції: "стягнути з Акціонерного товариства "Сбербанк" на користь арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича витрати на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія" в розмірі 22 338 грн"; в решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/22710/17 залишено без змін.
На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 Акціонерне товариство "Сбербанк" сплатив на користь арбітражного керуючого Приходька Д.В. 22338 грн основної винагороди арбітражного керуючого, що визнається сторонами.
Таким чином, господарський суд вже затвердив звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Приходька Д.В. за період виконання повноважень розпорядника майна боржника з травня 2018 року по жовтень 2019 року. При цьому, частина основної винагороди за три місяці виконання повноважень була виплачена арбітражному керуючому за рахунок ініціюючого кредитора.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Згідно з ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Оскільки звіт розпорядника майна з травня 2018 року по жовтень 2019 року був предметом розгляду господарського суду у даній справі і за результатами його розгляду було прийнято рішення по суті - ухвала Господарського суду міста Києва від 09.12.2019, якою такий звіт затверджено, то провадження у справі за такими самими вимогами належить закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Разом з тим, арбітражний керуючий Приходько Д.В. прозвітував про нарахування грошової винагороди також і за період з 21.10.2019 по 19.01.2020, тобто за період до закінчення процедури розпорядження майном та запровадження до боржника ліквідаційної процедури згідно з постановою від 20.01.2020.
За розрахунком арбітражного керуючого за вказаний період підлягає нарахуванню винагорода арбітражного керуючого в сумі 46241,23 грн із розрахунку 3 мінімальні заробітні плати за кожен місяць виконання повноважень, тобто у розмірі встановленій ч. 2 ст. 30 КУзПБ.
Місцевий господарський суд в порушення ст. 30 КУзПБ та ст. 236 ГПК України не розглянув звіт розпорядника майна по суті нарахованої грошової винагороди та не зазначив в оскаржуваній ухвалі свої висновки з цього питання щодо обґрунтованості вимог арбітражного керуючого. Не містить оскаржувана ухвала також і висновків про затвердження або відхилення звіту розпорядника майна про нараховану винагороду арбітражного керуючого.
Апеляційний суд, розглянувши звіт про нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 21.10.2019 по 19.01.2020 в сумі 46241,23 грн, доходить висновку про його відповідність вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 30 КУзПБ, а відтак підлягає затвердженню у вказаній сумі.
Щодо вимоги арбітражного керуючого Приходька Д.В. про стягнення грошової винагороди з кредитора, то колегія суддів вважає їх передчасними з огляду на наступне.
З 20.01.2020 до боржника застосовано судову процедуру ліквідацію банкрута, яка станом на дату розгляду справи не завершена та триває.
До основних повноважень ліквідатора банкрута згідно зі ст. 61 КУзПБ належать, зокрема, такі:
проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;
аналізує фінансовий стан банкрута;
формує ліквідаційну масу;
заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 63 КУзПБ продаж майна боржника здійснюється в ліквідаційній процедурі.
Враховуючи, що основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, то висновок суду першої інстанції про покладення таких витрат на ініціюючого кредитора є помилковим, оскільки саме під час ліквідаційної процедури, яка не завершена, буде проаналізований дійсний фінансовий стан банкрута, сформовано ліквідаційну масу та акумульовані грошові кошти на ліквідаційному рахунку, в тому числі і від продажу майна боржника, а відтак встановлені обставини, які підтвердять або спростують наявність джерел для виплати винагороди арбітражному керуючому, що передбачені ст. 30 КУзПБ.
І лише за відсутності відповідних джерел, про що має бути достовірно встановлено ліквідатором та перевірено господарським судом під час ліквідаційної процедури, сплату винагороди арбітражному керуючому можливо покласти на кредиторів.
За таких обставин, у стягненні основної винагороди, а також витрат розпорядника майна належить відмовити, оскільки їх сплата має бути здійснена у відповідності із абз. 7 ч. 2 ст. 30 КУзПБ за рахунок коштів, одержаних боржником у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника.
Тобто, клопотання арбітражного керуючого про виплату йому основної винагороди та витрат за рахунок ініціюючого кредитора належить відхилити, оскільки його заявлення під час або відразу після завершення процедури розпорядження майном боржника, на переконання колегії суддів, є передчасним.
При цьому арбітражний керуючий не позбавлений права звернутись до суду із відповідним клопотанням про сплату винагороди за рахунок інших джерел (в т.ч. і за рахунок кредиторів) в разі якщо визначених у абз. 7 ч. 2 ст. 30 КУзПБ виявиться недостатньо для виплати винагороди у ліквідаційній процедурі, поза як витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство, до яких слід віднести і винагороду арбітражного керуючого, мають бути задоволені у першу чергу згідно з ч. 1 ст. 64 КУзПБ.
Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 2 статті 277 ГПК України визначено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на неправильне застосування судом першої інстанції норм статті 30 КУзПБ, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 із прийняттям нового рішення з розглянутого питання та частковим закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 269, 270, 271, п. 2, 4 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити частково.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/22710/17.
3. Закрити провадження у справі № 910/22710/17 за заявою арбітражного керуючого Приходька Д.В. про затвердження звіту розпорядника майна про нарахування і виплату грошової винагороди за період з липня 2019 року по жовтень 2019 року.
4. Звіт арбітражного керуючого Приходька Д.В. про нарахування грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна у справі № 910/22710/17 за період з 21 жовтня 2019 року по 19 січня 2020 року в сумі 46241,23 грн затвердити.
5. В задоволенні клопотання арбітражного керуючого Приходька Д.В. про стягнення з Акціонерного товариства "Сбербанк" 111703,29 грн основної винагороди за виконання повноважень розпорядника майна у справі № 910/22710/17 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та з врахуванням ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 15.04.2021.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді Б.В. Отрюх
О.М. Остапенко