вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2021 р. Справа№ 920/1090/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Козир Т.П.
Кравчука Г.А.
розглянувши у письмовому провадженні
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємець Шеховцової Валентини Миколаївни
на рішення Господарського суду Сумської області від 11.01.2021 (повний текст рішення складено 13.01.2021)
у справі №920/1090/20 (суддя Заєць С.В.)
за позовом фізичної особи - підприємця Шеховцової Валентини Миколаївни
до Державного навчального закладу "Охтирський центр професійно-технічної освіти"
про стягнення 158014 грн 17 коп.,
Фізична особа-підприємець Шеховцова Валентина Миколаївна звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Державного навчального закладу "Охтирський центр професійно-технічної освіти" про стягнення 158014 грн 17 коп. основного боргу (безпідставно утримуваної передплати) за договором підряду № 3 від 12.06.2017, що припинився.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання умов договору підряду № 3 від 12.06.2017 перераховано відповідачу 158014 грн 17 коп., проте відповідач в порушення умов договору не виконав свої зобов'язання щодо виконання робіт, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про повернення суми попередньої оплати (авансового платежу).
Рішенням Господарського суду Сумської області від 11.01.2021 у справі №920/1090/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного навчального закладу "Охтирський центр професійно-технічної освіти" на користь фізичної особи-підприємця Шеховцової Валентини Миколаївни 5 (п'ять) гривень 83 коп. зайво сплачених коштів, та 0 (нуль) гривень 07 коп. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване встановленням обставин щодо виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 3 від 12.06.2017 щодо виконання робіт в 2017, 2018 роках на загальну суму 158008,34 грн.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, фізична особа-підприємець Шеховцова Валентина Миколаївна подала до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 11.01.2021 у справі №920/1090/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що надані акти здачі-приймання виконаних робіт, на які посилався суд в оскаржуваному рішенні суду, не є належними доказами виконання відповідачем робіт за договором підряду на виконання навчально-технічних робіт з розробки навчально-технічної продукції №3 від 12.06.2017, оскільки не відповідають вимогам встановленим чинним законодавством до первинних документів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємець Шеховцової Валентини Миколаївни на рішення Господарського суду Сумської області від 11.01.2021 у справі №920/1090/20. Постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини десятої статті 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.
12 червня 2017 року між фізичною особою-підприємцем Шеховцовою В.М., як замовником, та Державним навчальним закладом "Охтирський центр професійно-технічної освіти", як підрядником, було укладено договір підряду № 3 на виконання навчально-технічних робіт з розробки навчально-технічної продукції, відповідно до п.1.1. якого підрядник зобов'язується на власних землях державної власності на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області, на площі 43,8121 га розробити та передати за завданням замовника навчально-технічну продукцію (НТП) на тему " модернізація технології вирощування зернової кукурудзи, озимої пшениці, соняшника, сої, ярового ячменю, озимого ріпаку, цукрового буряку та гороху для умов Сумської області.
Згідно з п. 1.4. Договору сторони узгодили, що навчальні, технічні та інші вимоги до НТП викладені в "Замовленні-завданні" (додаток № 1).
Пунктом 2.1. Договору визначено, що підрядник зобов'язується провести роботи згідно умов виконання НТП (додаток № 1) протягом наступного терміну: червень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року, січень-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року.
Відповідно до п. 3.2. Договору, замовник здійснює оплату підряднику згідно Договору та Протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 3) шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок.
Протоколом узгодження договірної ціни, що є Додатком № 3 до Договору, передбачено, що сторонами узгоджено розмір договірної ціни за розробку та передачу науково-технічної продукції (НТП) у сумі 474025,02 із розрахунку 1803,25 грн за 1 га за кожен рік вирощування.
Сторони визначили та погодили, що кінцева оплата вартості даного Договору буде проведена у строк до 25 листопада 2017 року, до 25 листопада 2018 року, до 25 листопада 2019 року, до 25 листопада 2020 року, до 25 листопада 2021 року та до 25 грудня 2022 року (п. 3.4. Договору).
Згідно з пп. 3.5, 3.6. Договору замовник зобов'язаний протягом вирощування НТП проводити оновлення навчально-матеріальної бази навчального закладу та проводити стажування майстрів виробничого навчання та учнів підрядника на сучасній сільськогосподарській техніці, надавати робочі місця учням для проходження виробничої практики та проведення уроків виробничого навчання протягом всього терміну дії Договору.
Відповідно до п. 4.1. Договору, замовник залишає у своїй власності урожай, отриманий при розробці НТП, та вирощений на площі розміром 43,8121 га, яка є предметом даного Договору.
Виходячи зі змісту п. 8. Замовлення - завдання, що є додатком 1 до договору № 3 від 12.06.2017, виконання робіт оформлюється відповідними актами здачі-приймання робіт.
24.11.2017 та 26.12.2018 позивачем на виконання умов договору перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 79010,00 грн та 79004,17 грн відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією квитанції Виликописарівського відділення Сумської філії ПриватБанк від 24.11.2017 та копією платіжного доручення №1513190594 від 26.12.2018.
28.12.2018 сторонами укладено додаткову угоду до Договору про розірвання договору підряду №3 на виконання навчально-технічних робіт з розробки навчально-технічної продукції.
Предметом позову є стягнення з відповідача суми попередньої оплати (авансового платежу).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2017 та 20.11.2018 між сторонами складено акти здачі-приймання виконаних робіт до договору підряду на виконання навчально-технічних робіт з розробки навчально-технічної продукції №3 від 12.06.2017. Зазначені акти підписані представниками та скріплені печатками обох сторін. В актах зазначено, що роботи виконані якісно у повному обсязі та в строк, згідно з умовами договору; у замовника претензій до якості виконаних робіт немає.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
При цьому, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13.09.2017 у справі № 922/4783/16, від 23.02.2015 у справі № 910/7686/13, від 11.05.2012 у справі № 21/5005/14068/2011.
Отже, підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт від 17.11.2017 та 20.11.2018 є належними доказами на підтвердження виконання відповідачем робіт в 2017, 2018 роках, обумовлених у п. 2.1. Договору та п. 5 Замовлення - завдання, та прийняття цих робіт позивачем.
З огляду на погоджену сторонами в протоколі узгодження договірної ціни (додаток 3 до договору), суму договірної ціни, у відповідності до якого сума, яка належить до сплати за спірним Договором за один рік (один період) становить 79004 грн 17 коп., вартість підрядних робіт за два роки (два періоди) 2017, 2018 рр. становить 158008 грн 34 коп. (79004,17 грн х 2 = 158008,34 грн).
Вищевикладені обставини вказують на те, що позивачем здійснено переплату за договором підряду №3 на виконання навчально-технічних робіт з розробки навчально-технічної продукції від 12.06.2017 в сумі 5 грн 83 коп. (158014,17 - 158008,34 = 5,83грн).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 5 грн 83 коп. попередньої оплати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 158008 грн 34 коп. позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на скаржника у відповідності до статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємець Шеховцової Валентини Миколаївни залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Сумської області від 11.01.2021 у справі №920/1090/20 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на фізичну особу-підприємця Шеховцову Валентину Миколаївну.
Матеріали справи №920/1090/20 повернути Господарському суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Т.П. Козир
Г.А. Кравчук