Україна
18 травня 2010 р. справа № 2а-5412/10/0570
Постановлена у нарадчій кімнаті.
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі < Призвище секретаря >
при секретарі Куркині В.В.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Жар В.О.
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи №2 м. Маріуполь при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, а саме зобов'язати Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області надати висновок щодо необхідності нанесення спеціального індивідуального номеру чи дублювання первинного ідентифікаційного номеру автомобілю марки NISSAN, моделі 240SX, колір червоний, державний номер НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2, зобов'язати не перешкоджати власникові в здійсненні права власності на автомобіль марки NISSAN, моделі 240SX, колір червоний, державний номер НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги не визнав, зазначивши, що порядок дублювання первинних ідентифікаційних номерів здійснюється відповідно до п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. N 1371, відповідно до якої на самостійно сконструйовані транспортні засоби та на зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції транспортні засоби із знищеними ідентифікаційними номерами їх складових частин (кузова, шасі, рами, двигуна) або на транспортні засоби, ідентифікаційні номери складових частин яких пошкоджені під впливом корозії, знищені (пошкоджені) чи підроблені внаслідок незаконного заволодіння або в разі, коли проведена заміна таких складових частин після дорожньо-транспортної пригоди, наносяться спеціальні індивідуальні номери чи здійснюється дублювання первинних ідентифікаційних номерів складових частин (у разі встановлення відповідності ідентифікаційного номера таким засобам) згідно з вимогами міжнародних і державних стандартів, а тому, на думку відповідача, висновок про необхідність дублювання не може бути наданий.
Просив відмовити в задоволені позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що висновком начальника Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 03.11.2008 року реєстрація автомобіля марки NISSAN, моделі 240SX, колір червоний, державний номер НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3, анульована.
Як вбачається зі змісту зазначеного висновку, підставою анулювання реєстрації став факт того, що при проведенні огляду автомобіля, експертного дослідження номерів його вузлів та агрегатів встановлено, що клеймо номера кузова вварено не заводським засобом, дублююча табличка з номером кузова прикріплена не заводським способом.
Аналогічні висновки містить висновок спеціаліста № 312/БО від 19.06.2008 року, що міститься у матеріалах справи.
Позивач предметом позову визначив бездіяльність Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, що полягає у не вчиненні останнім відповідних дій, передбачених п.14 Постанови Кабінету Міністрів України 07.09.1998 року № 1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» в частині надання висновку щодо необхідності нанесення спеціального індивідуального номеру чи дублювання первинного ідентифікаційного номеру автомобілю.
Суд вважає таке твердження позивача обґрунтованим з огляду на наступне.
Перш за все суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із зазначеним вище правилом дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.
Відповідач під час судового розгляду зазначав, що порядок реєстрації (перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року № 1371, положення якої не передбачають надання висновку про необхідність дублювання.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року № 1371 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесені зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» та назву постанови викладено у такій редакції: «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».
Таким чином, оскільки висновок про анулювання реєстрації складений 03.11.2008 року, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок».
Зазначеними вище Правилами встановлюється єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Преамбула також містить посилання на те, що правила є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права цих власників у межах наданих їм повноважень.
Так, пункт 14 Правил встановлює, що під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків вибракування їх у цілому) підлягають огляду (обстеженню та дослідженню) з метою звірення ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу з номерами, зазначеними в наданих документах, визначення їх справжності та перевірки за наявними автоматизованими базами даних зареєстрованих та розшукуваних транспортних засобів, а також відповідності конструкції і технічного стану транспортного засобу обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні. Обстеження проводиться уповноваженими працівниками підрозділів ДАІ, а дослідження - фахівцями експертної служби МВС або іншими спеціалістами, які мають свідоцтво про право проведення відповідного виду експертних досліджень і внесені до єдиного державного реєстру. За результатами огляду в документах, які подаються на реєстрацію, уповноваженим працівником ДАІ робиться відповідна відмітка або складається акт технічного огляду та додається відповідний висновок фахівця.
У разі виявлення під час перереєстрації, зняття з обліку, проведення державного технічного огляду транспортного засобу факту відсутності (пошкодження) ідентифікаційного номера транспортного засобу або знищення чи підроблення ідентифікаційного номера його складової частини (кузова, шасі, рами, двигуна) проводиться спеціальне або експертне дослідження ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу з метою встановлення їх справжніх ідентифікаційних номерів. Якщо за результатами дослідження ідентифікаційні номери складових частин установити неможливо або після їх встановлення перевіркою за наявними автоматизованими базами даних не підтверджується факт перебування у розшуку транспортного засобу чи його складових частин, підрозділ ДАІ, який проводив державну реєстрацію зазначеного транспортного засобу, надає у десятиденний термін після проведення дослідження департаменту Державтоінспекції МВС висновок (з доданням відповідних фотознімків місць знаходження ідентифікаційних номерів транспортного засобу чи його складових частин, а також результатів спеціального або експертного дослідження), на підставі якого відповідним підрозділом департаменту Державтоінспекції МВС надається висновок, у якому визначається необхідність (можливість) заміни зазначених складових частин у встановленому порядку або нанесення спеціальних індивідуальних номерів чи дублювання первинних ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу.
З наведеного виходить, що обов'язок надання висновку про необхідність (можливість) заміни складових частин або нанесення спеціальних індивідуальних номерів чи дублювання первинних ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу прямо встановлений положеннями законодавства та не виконаний відповідачем.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд вважає, що дії відповідача щодо ненадання висновку щодо необхідності нанесення спеціального індивідуального номеру чи дублювання первинного ідентифікаційного номеру автомобілю є протиправними, оскільки не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок».
В частині позовних вимог про зобов'язання не перешкоджати власникові в здійсненні права власності на автомобіль марки NISSAN, моделі 240SX, колір червоний, державний номер НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2, то суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вимоги позивача стосуються спонукання відповідача вчинити певні дії з перерахування та виплати пенсії позивачу у майбутньому, то у суду на теперішній час відсутній предмет розгляду по справі (рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень), який б можливо було перевірити на предмет відповідності вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.
Так, у відповідача на момент розгляду справи відсутні підстави для прийняття будь-якого рішення, вчинення дії або бездіяльності стосовно перешкоджання в здійсненні права власності на автомобіль. Отже у суду відсутні і підстави для визнання таких дій (бездіяльності) законними або навпаки або для спонукання до вчинення цих дій у майбутньому. Отже, захисту в судовому порядку підлягають порушені права, а не можливість їх порушення у подальшому. До того ж, немає потреби спонукати суб'єкта владних повноважень до виконання законних дій, обов'язок вчинення яких буде встановлений державою у майбутньому.
Таким чином, вимоги позивача в цій частині підлягають відмові в задоволенні.
Враховуючи вищенаведене та з урахуванням п. 3 ст. 2, ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ч. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на суб'єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення.
З огляду на це, суд вважає, що відповідачі не виконали вимог, встановлених ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування та обґрунтування правомірності прийнятих рішень та вчинених дій.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи №2 м. Маріуполь при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області надати висновок щодо необхідності нанесення спеціального індивідуального номеру чи дублювання первинного ідентифікаційного номеру автомобілю марки NISSAN, моделі 240SX, колір червоний, державний номер НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2.
В частині позову щодо зобов'язання не перешкоджати власникові в здійсненні права власності на автомобіль марки NISSAN, моделі 240SX, колір червоний, державний номер НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2 - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір, сплачений при подачі позову в сумі 1 (одна) грн. 70 коп.
У судовому засіданні 18 травня 2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 21 травня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Крилова М.М.