Справа № 210/518/21
Провадження № 2/210/810/21
іменем України
"05" квітня 2021 р. м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступак С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки при звільненні, -
29 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки при звільненні та просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 8649,47 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.12.2019 року по 29.01.2021 року в розмірі 93 458,40 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Наказом №223-к від 01.06.2018 року він був прийнятий на роботу за професією муляр четвертого розрядку в ТОВ «Укрмонтажспецбуд», Наказом №666-к від 23.12.2019 року на підставі п.1 ст.36 КЗпП України він був звільнений за угодою сторін. За час роботи у відповідача виникла заборгованість по виплаті заробітної плати та станом на 13 серпня 2020 року вона складає 22749,47 грн. Згідно виписки з карткового рахунку, відповідач частково виплатив йому заборгованість по заробітній платі на загальну суму 13100,00 грн. і 27 січня 2021 року ще виплатив 1000 грн. Однак, у відповідача перед ним залишилась заборгованість по виплаті заробітної плати на загальну суму 8649,47 грн. Окрім того, позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки після звільнення за період з 24 грудня 2019 року по 29 січня 2021 року, у розмірі 93 458,40 гривень.
Ухвалою суду від 01 лютого 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін.
В ухвалі про відкриття провадження від 01 лютого 2021 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.03.2021 року, відзиву на позовну заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» до суду не надійшло. Відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, - не подав.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
З трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої на ім'я ОСОБА_1 встановлено, що з 01 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 знаходиться у трудових відносинах з ТОВ «Укрмонтажспецбуд» код ЄДРПОУ 40376547, (далі - Відповідач), за професією: муляр четвертого розрядку. Зазначене підтверджується записом номер 10 у трудовій книжці. (а.с. 4)
Згідно зі ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.43Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР№ 2148-VIIIвід 19.10.1973 р., держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Як вбачається з виписки за карооким рахунком клієнта за період з 01.08.2020 по 25.01.2021 року ОСОБА_1 , на картковий рахунок позивача була зарахована заробітна плата та виплати прирівняних до неї, зокрема: 21.09.2020 року у розмірі 7900,00 грн., 28.10.2020 року у розмірі 3700,00 грн., 28.12.2020 року у розмірі 1500,00 грн. (а.с. 8).
Відповідно до Довідки №125 від 13 серпня 2020 року виданої ОСОБА_1 за підписом директора ТОВ «Укрмонтажспецбуд» Луценко Т.Є. та головного бухгалтера Страшко М.Г., заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складає 22749,47 грн. (а.с. 7).
Вказані відомості стороною відповідача не спростовано.
Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
У статті 30 Закону України «Про оплату праці» міститься аналогічна норма, доповнена зобов'язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Отже, виходячи з положень КЗпП України, Закону України "Про оплату праці", заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов'язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.
Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, а виплати за трудовим договором та інші виплати.
У суду відсутні будь-які відомості щодо погашення заборгованості перед позивачем із заробітної плати на момент винесення рішення, тому позовні вимоги в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 8649,47 грн., без урахування прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів підлягають до задоволення.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.12.2019 року по 29.01.2021 року в розмірі 93 458,40 грн., суд зазначає.
При розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Формула для визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передбачена у п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, і є наступною: розмір середньоденної заробітної плати помножений на кількість робочих днів затримки розрахунку. Середньоденна заробітна плата визначається так: сума зарплати за 2 місяці, що передують події, з якою пов'язана виплата, поділена на кількість відпрацьованих робочих днів за 2 місяці, що передують події, з якою пов'язана виплата.
Абз. 1 п. 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. (Абзац перший пункту 8 Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №1398 від 30.07.1999 року).
Сума нарахованої заробітної плати позивача за два місяці що передують звільненню становить: жовтень 2019 року - 7245 грн.; листопад 2019 року - 6440 грн. Разом - 13685 грн.
Відповідачем вказана обставина не спростована.
Кількість робочих днів (за жовтень, листопада 2019 року): жовтень 2019 року - 21 дн.; листопада 2019 року - 20 дн. Разом - 41 дні.
Середньоденна зарплата: 13685 грн./41 = 333,78 грн. Кількість робочих днів за час затримки виплати - 280 робочий день.
Середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за вказаний період: 333,78 грн. х 280 робочий день = 93458,40 грн.
Вказаний розрахунок відповідачем не спростований, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для виникнення сумнівів щодо його достовірності.
Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст.115КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Нормами ст.47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.
Згідно до ст.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
П. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства по оплату праці» передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальність.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду України міститься у постановах від 24.10.2011 р. у справі № 6-39 цс 11, від 21.11.2011 р. у справі № 6-60 цс 11, від 03.07.2013 р. у справі № 6-60 цс 13, від 20.11.2013 р. у справі № 6-114 цс 13, від 05.10.2016 р. у справі № 6-2405 цс15, від 13.03.2017 р. у справі № 6-259цс17.
Приймаючи до уваги вказані положення законодавства та факт нездійснення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні на момент ухвалення даного рішення, позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за вказаний позивачем період.
В розумінні статті 141 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору слід компенсувати з відповідача в дохід держави.
Згідно ч.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру до суду фізичної особи складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає, що позовна вимога про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки при звільненні, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
При зверненні до суду позивача звільнено від сплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави слід стягнути 1809,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Керуючись ст.ст. 47, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, ст. ст. 4, 12, 13, 6, 81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», код ЄДРПОУ 40376547, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 8649,47 грн. (вісім тисяч шістсот сорок дев'ять гривень сорок сім копійок), без урахування прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», код ЄДРПОУ 40376547, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.12.2019 року по 29.01.2021 року в розмірі 93 458,40 грн. (дев'яносто три тисячі чотириста п'ятдесят всім гривень сорок копійок)
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», код ЄДРПОУ 40376547 на користь держави судовий збір у розмірі 1809,60 грн. (одна тисяча вісімсот дев'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», код ЄДРПОУ 40376547, юридична адреса: 50006, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Ландау, будинок 2Г.
Суддя: С. В. Ступак