Справа № 554/5916/19 Номер провадження 22-ц/814/706/21Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
13 квітня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Кривчун Т.О.
Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.
Секретар Ряднина І.В.
За участю представника позивачів - адв. Петренко Ю.О.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника відповідача - адвоката Косточки Сергія Олеговича
на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 19 вересня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача
У червні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до місцевого суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що вони, проживають в квартирі АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 . Відповідач по справі ОСОБА_3 з 2016 року до весни 2018 року проживав у сусідній квартирі АДРЕСА_2 . При цьому, у під'їзді будинку де проживали сторони ще до вселення ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_2 та за погодженням із іншими власниками квартир, у тому числі власником на той час квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , на замовлення та за кошти ОСОБА_1 , з метою забезпечення безпеки, були встановлені три камери відеоспостереження.
Вказують, що 20.10.2017 року відповідач, використовуючи рушницю та вила поламав три камери відеоспостереження, які були встановлені в під'їзді. Із рушниці він здійснив декілька пострілів у відеокамеру, яка встановлена між першим та другим поверхами, вилами ламав камери на першому та другому поверхах. Також, вилами намагався проткнути вхідні двері квартири АДРЕСА_3 , в якій проживають позивачі. За даним фактом ОСОБА_2 звернувся до поліції, та правоохоронці приїхали на місце події через 30 хвилин, проте ОСОБА_3 зачинився у своїй квартирі і не відчинив двері працівникам поліції. З приводу неправомірних дій відповідача, в тому числі пошкодження камер, 01.11.2017 року жителі с. Соколова Балка звертались до поліції із заявою від 30.10.17 року, але належних заходів не було вжито.
Зазначають, що після вказаних подій, внаслідок пережитого стресу, в ніч з 20 на 21 жовтня 2017 року у ОСОБА_2 різко погіршився стан здоров'я, а особливо загострилась хронічна хвороба ока та 21 та 22 жовтня 2017 року позивач вимушена була звертатись за медичною допомогою до амбулаторії. При цьому, у ОСОБА_2 було зафіксовано підвищення артеріального тиску та ознаки артеріальної гіпертензії, поставлено діагноз «Судинний криз», їй було надано першу медичну допомогу та рекомендовано звернутися до офтальмолога і сімейного лікаря. ОСОБА_2 було призначеного лікування ока і рекомендовано контролювати артеріальний тиск. Витрати на лікування склали 1140,61 грн., що і є сумою матеріальної шкоди.
Разом із тим, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заподіяно моральної шкоди, яка полягає у перенесених душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з перенесеним стресом, пов'язаним із протиправною поведінкою відповідача та у фізичному болю і стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із погіршенням стану здоров'я. Моральна шкода також виражається в порушенні нормальної життєдіяльності та внутрішніх переживаннях, які пов'язані із пережитим.
Зауважують, що, згідно акту технічного обстеження системи відеоспостереження від 01.11.2017 року, складеного ПП «Свером», зроблено висновок про те, що, зважаючи на серйозність пошкоджень елементів системи, відновлення працездатності існуючої системи відео спостереження неможливе, рекомендовано відновити роботу системи відеоспостере ження шляхом заміни відеокамер, мережевого відео реєстратора, жорсткого диску, комутатора, кабелю. 08.11.2017 року ПП « ОСОБА_5 » були виконані роботи по відновленню системи відеоспостереження на загальну суму 25660,00 грн. ОСОБА_1 проведена оплата за обладнання, матеріали і роботи згідно квитанції до прибуткового касового ордеру.
В подальшому, 21 грудня 2017 року відповідач, використовуючи рушницю, вила, молоток, ніж та інші підручні засоби, знову зламав три відеокамери та вивів з ладу решту обладнання. Під час подій позивачів не було вдома, а про це їх повідомили сусіди, одразу було викликано поліцію. 28.12.2017 року було проведено обстеження системи відеоспостереження та складено акт, яким встановлені пошкодження та визначена попередня вартість відновлювального ремонту системи у розмірі 15710,00 грн. 06.02.2018 року ПП «Свером» були виконані роботи по відновленню системи відеоспостереження. Загальна кінцева вартість робіт і матеріалів склала 17535,02 грн. ОСОБА_1 проведена оплата за обладнання, матеріали і роботи згідно квитанції до прибуткового касового ордеру.
Відтак, внаслідок неправомірних дій відповідача, ОСОБА_1 було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 43195,02 грн., в тому числі на суму 25660,00 грн. 20-21.10.2017 року, та на суму 17535,02 грн. 21.12.2017 року. Крім матеріальної шкоди, ОСОБА_1 заподіяно моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнав у зв'язку із протиправною поведінкою щодо його сім'ї та знищенням, пошкодженням майна. Неправомірні дії ОСОБА_3 щодо знищення камер відеоспостереження мають системний характер і єдиною їх причиною може бути підготовка до скоєння інших протиправних дій, чому заважали камери. Усвідомлення цього та постійне очікування подальших протиправних дій ОСОБА_3 призвели також до душевних переживань, пов'язаних із неможливістю захистити сім'ю та майно від протиправних посягань. Заподіяну моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює у 5000,00 грн.
З урахуванням наведеного прохали: - стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1140,61грн матеріальної шкоди та 10000,00грн моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 43195,02грн матеріальної шкоди та 5000,00грн моральної шкоди.
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1140,61 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 43195,02 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 144,27 гривні.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 624,13 гривні.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03 лютого 2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення суду від 19.09.2019 року по цивільній справі №554/5916/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишено без задоволення.
З вказаним заочним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_3 , представник якого в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне встановлення та дослідження обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати і направити справу для розгляду до суду першої інстанції за підсудністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що розгляд даної справи здійснено місцевим судом, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого вона не належить.
Апелянт вказує, що на момент звернення позивачів з позовом до суду, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 було - АДРЕСА_4 - до 21.08.2019 року, а 22.08.2019 року відповідач зареєстрував місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_5 . Відтак, на думку апелянта, Октябрський районний суд м. Полтави не мав права розглядати вказану справу.
Окрім того, апелянт вказує, що пошкодження належного позивачам майна сталося через те, що йому не подобалось, що за ним та його сім'єю постійно стежать. У зв'язку з чим відповідач звернувся до ОСОБА_1 з проханням зупинити неправомірні дії, проте у відповідь отримав грубу відмову. Після чого відповідач та його дружина звертались до правоохоронних органів з заявами щодо незаконного відеоспостереження, проте жодних дій щодо захисту прав відповідача та його сім'ї вчинено не було.
Вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди відповідач також вважає безпідставними у зв'язку з відсутністю в діях відповідача ознак протиправності та причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_3 та погіршенням стану здоров'я позивачів.
У судовому засіданні представник позивачів проти задоволення апеляційної скарги заперечував, прохав її відхилити, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення представника позивачів, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Як убачається з матеріалів справи, згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27148567 від 30.8.2010 року, позивачу ОСОБА_1 належить квартира, за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.12).
Згідно копії постанови про закриття кримінального провадження від 23.11.2017 року слідчого СВ Новосанжарського ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції І.І. Москаленко, 20.10.2017 року до чергової частини Нововсанжарського ВП ГУНП в Полтавській області надійшло звернення ОСОБА_2 , жительки с. Соколова Балка, Новосанжарського району, про те, що ОСОБА_3 , за місцем свого проживання в АДРЕСА_7 , проявив зневагу до існуючих правил і норм поведінки суспільстві і з застосуванням насильства у вигляді безладної стрілянини грубо порушив громадський порядок, який супроводжувався особливою зухвалістю та винятковим цинізмом. Факт про дану подію було внесено до ЄРДР за № 12017170270000583 від 21.10.2017 року за ст. 296 ч.1 КК України. При виїзді на місце події було встановлено, що у під'їзді за місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по вказаній вище адресі було виявлено під камерою відеоспостереження на підлозі між першим та другим поверхом різного розміру осколки прозорого скла та пошкодження цілісності лінзи на корпусі відеокамери. З опитування та допиту ОСОБА_1 і ОСОБА_2 останні пояснили, що до даного пошкодження встановленого ними відеоспостереження та їх вхідних дверей до квартири причетний ОСОБА_3 , що підтвердили і сусіди ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на що ОСОБА_3 при опитуванні заперечив свою участь у даному факті. В ході подальшого досудового розслідування ОСОБА_2 добровільно надала у присутності учасників огляду та понятих для огляду та перегляду різного розміру осколки прозорого скла, шість свинцевих куль до пневматичної гвинтівки та флеш пам'ять з певною інформацією про причетність ОСОБА_3 до пошкодження майна та хуліганства. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170270000583 від 20.10.2017 року закрите у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Копію матеріалів з даного кримінального провадження та копію постанови про закриття кримінального провадження направлено начальнику Новосанжарського ВП ГУНП в Полтавській області, для вирішення питання стосовно притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у встановлені строки згідно чинного законодавства (а.с.18-20).
Відповідно до акту технічного обстеження відеоспостереження від 01 листопада 2017 року, складеного директором приватного підприємства «СВЕРОМ» Бухтовим Р.В. встановлено, що під час технічного огляду системи відеоспостереження, що змонтована в с. Соколова Балка Новосанжарського району Полтавської області за адресою: вул. Перемоги 9-а, перший під'їзд, камера 1 встановлена на першому поверсі зламана фізично (зламаний кронштейн) та зігнуте кріплення ІЧ прожектору, на моніторі, під'єднаному до відео реєстратора зображення відсутнє; Камера №2 встановлена на сходинковому марші між першим та другим поверхами, на кожусі розбито скло та вибита лінза об'єктиву, на моніторі, під'єднаному до відеореєстратора зображення «світла пам'ять»; Камера №3, встановлена на другому поверсі, зламана фізично (зламаний кронштейн) та зігнуте кріплення ІЧ прожектору, на моніторі, під'єднаному до відеореєстратора, зображення не чітке з явними перешкодами; Камера №4, встановлена на вулиці, не працює (пошкоджено кабель); Реєстратор, встановлений в квартирі АДРЕСА_3 за вказаною раніше адресою, працює в штатному режимі, але не працює мережевий інтерфейс, що унеможливлює здійснювати віддалений доступ до системи. Висновок: зважаючи на серйозність пошкодження елементів системи, відновлення працездатності існуючої системи відео спостереження - неможливе. Рекомендація: відновити роботу системи відео спостереження шляхом заміни відеокамер, мережевого відеореєстратора, жорсткого диску, комутатора, кабелю (а.с.21).
Згідно копії акту виконаних робіт 0000007 від 08.11.2017 року ПП «Свером» в особі директора ОСОБА_9 , який діє на підставі статуту, надалі Виконавець, з одного боку та приватна особа ОСОБА_1 , склали цей акт про таке, що виконавцем були надані послуги по відновленню роботи системи відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_6 , всього на суму 25660,00грн (а. с.22). Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 08.11.2017 року ОСОБА_1 було сплачено ПП «Свером» 25660,00грн (а.с.23).
Окрім того, згідно акту технічного обстеження системи відеоспостереження від 28.12.2017 року, складеного директором ПП «СВЕРОМ» ОСОБА_9 , встановлено, що під час технічного огляду системи відеоспостереження, що змонтована в с. Соколова Балка Новосанжарського району Полтавської області за адресою: вул. Перемоги 9-а, перший під'їзд, камера 1 встановлена на першому поверсі. Наявні механічні пошкодження, розбите скло ІЧ прожектора та об'єкту. Зображення не чітке. Камера №2 встановлена на сходинковому марші між першим та другим поверхами. Наявні механічні пошкодження, розбите скло ІЧ прожектора та об'єктиву, перерізаний кабель. Камера не працює. Камера № 4 встановлена на вулиці. Наявних пошкоджень немає, камера працює у штатному режимі. Реєстратор, встановлений в квартирі АДРЕСА_3 за вказаною раніше адресою, працює в штатному режимі. Висновки: система відеоспостереження вийшла з ладу внаслідок заподіяння зовнішніх механічних пошкоджень. Рекомендація: для відновлення роботи системи відео спостереження необхідна заміна обладнання (а. с.24).
Згідно копії акту виконаних робіт 0000001 від 06.02.2018 року ПП «Свером» в особі директора ОСОБА_9 ,. який діє на підставі статуту, надалі Виконавець з одного боку та приватна особа ОСОБА_1 склали цей акт про таке, що виконавцем були надані послуги по відновленню роботи системи відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_6 , всього на суму 17535,02грн (а. с.25). Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 06.02.2018 року ОСОБА_1 було сплачено ПП «Свером» 17535,02грн (а.с.26).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази, виходив з обґрунтованості таких.
Проте, колегія суддів вважає такі висновки передчасними з огляду на порушення судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) при розгляді даної справи, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду за визначеною законом підсудністю.
Відповідно до п.5. ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Відповідно до вимог ч.1 ст.378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
Так, матеріалами справи встановлено, що апелянт - ОСОБА_3 був визначений відповідачем по даній справі.
Проте відомостей про отримання ним повісток про розгляд даної справи матеріали справи не містять, внаслідок чого місцевим судом було постановлено заочне рішення.
Так, оскаржуване судове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19.09.2019 року було постановлено без участі апелянта чи його представника, копію даного рішення ОСОБА_3 у передбачені законом строки також не отримав (а.с.63).
В подальшому, 09.12.2020 року представник ОСОБА_3 - адвокат Косточка С.О. звернувся до місцевого суду з заявою про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 19.09.2019 року, в якій порушувалось питання непідсудності даної справи визначеному суду.
З наведеного вбачається, що апелянт, при розгляді даної справи судом першої інстанції, з об'єктивних причин не мав реальної можливості заявити про її непідсудність Октябрському районному суду м. Полтава, при цьому він порушує дане питання в апеляційній скарзі.
При відкритті провадження по даній справі та розглядаючи даний спір, місцевий суд не звернув увагу на вимоги ч.1 ст.114 ЦПК України, а саме порушення правил територіальної підсудності.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч.1 ст.8 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі та постановлення оскаржуваного рішення).
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Так, підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26-30 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За змістом положень ч.6-10 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Так, місцевим судом 16.07.2019 року було зроблено запит до Відділу реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб управління держаної реєстрації Полтавської міської ради №01.210/10511 щодо отримання відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , відповідача у даній справі (а.с.37).
Згідно отриманої 19.07.2019 року відповіді №16.1-09/12386, така інформація не була надана (а.с.38).
Проте, місцевим судом, в порушення норм ч.10 ст. 187 ЦПК України, не було здійснено виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, а направлено судову кореспонденцію за останньою відомою адресою проживання ОСОБА_3 , при цьому не встановивши реального місця проживання останнього, зокрема, з даних Єдиного державного демографічного реєстру (ч.8 ст. 187 ЦПК України).
При цьому, як убачається з даних копії паспорту ОСОБА_3 (доданої до апеляційної скарги), останній з 23.09.2016 року по 22.08.2019 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , а з 22.08.2019 року відповідач зареєстрував місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.115).
Відтак, відповідач у даній справі ні станом на момент подачі даного позову до суду (24.06.2019 року), ні станом на зараз не зареєстрований у Шевченківському районі м. Полтави, відтак, Октябрський районний суд м. Полтава не є належним судом для розгляду даного спору, з урахуванням правил територіальної підсудності.
Як установлено вище, на даний час зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_3 є: АДРЕСА_5 , а тому даний позов, пред'явлений до нього, підлягає розгляду саме Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Згідно ч.4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухваленого судом першої інстанції рішення, у зв'язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) та направлення справи на розгляд за встановленою законом підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст.368, 374, 378, 381,382,383,384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача - адвоката Косточки Сергія Олеговича, -задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 вересня 2019 року, - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди., - направити на розгляд за встановленою законом підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун
СУДДІ Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак
Повний текст постанови виготовлено 15.04.2021 року.