СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua
03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08
Справа № 369/3217/20
Провадження №2/760/5733/20
І . Вступна частина
20 листопада 2020 року в місті Києві
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Семененко А.Д.
представника Позивача - адвоката Кухаренко О.В.
розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа - Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області.
ІІ. Описова частина
В березні 2020 року Позивачка звернулася до суду із позовом про визначення місця проживання дитини, свої вимоги обґрунтувала тим, що з 2013 року вони з Відповідачем проживали разом без реєстрації шлюбу. Від стосунків у них народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи із 2019 року, як стверджує Позивачка, Сторони припинили спільне проживання, проживають окремо.
Після народження доньки поведінка Відповідача значно змінилася, а після прийняття рішення про проживання окремо, Відповідач почав погрожувати, що забере дитину, вкраде її та буде всіляко перешкоджати з нею бачитися. Також посилалася на те, що Відповідач неодноразово оголошував, а також вчиняв дії щодо протиправної зміни місця проживання дитини, а тому вирішення питання визначення місця проживання дитини надасть можливість зростати дитині у спокійному та стійкому середовищі та буде відповідати забезпеченню якнайкращих інтересів дитини.
Також, ОСОБА_1 вказує, що веде здоровий спосіб життя, схильностей до негативних звичок не має, антисоціальними проявами не вирізняється, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалася, у психоневрологічному диспансері та у нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, у взаємовідносинах із малолітньою донькою має тісний фізичний та емоційний контакт, зважаючи на її вік не може бути відірвана від матері, мати має можливість у повному обсязі забезпечити оптимальні умови для проживання та задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові, підтримки, моральної та матеріальної забезпеченості.
Зазначає, що проживає у квартирі з сучасним ремонтом та обладнанням, де створені всі умови для проживання, виховання та утримання дитини. Зокрема, для доньки є диван, стіл для занять, спортивний куточок, місце для ігор та відпочинку, а також є іграшки, книжки, особисті речі, що сприяє здоровому та комфортному відпочинку та організованому дозвіллю дитини.
Вказує, що слідкує за розпорядком дня, харчуванням, у разі необхідності надає рекомендоване лікарем лікування, організовує відпочинок, відвідування дитячого садочку, дозвілля, відвідування гуртків тощо.
Не зважаючи на те, що їх спільна донька на сьогодні проживає разом з нею, Позивачка стверджує, що у питанні про визначення місця проживання між сторонами не досягнуто згоди, а тому вона просить ухвалити судове рішення, яким вирішити питання це питання, визначивши місце проживання дитини разом з нею.
У судовому засіданні Позивачка та її представник підтримали заявлені позовні вимоги. Пояснили, що наразі є об'єктивно нагальним визначення місця проживання дитини, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини на гармонійний розвиток в спокійному та стійкому середовищі та якнайкраще захистить права позивача та дитини від насильницької моделі поведінки батька з використанням психологічного насилля до матері, які полягають в погрозах змінити місце проживання дитини в будь-який день, за примхами батька, що може завдати дитині психологічної незворотної травми, а також вчинення фактичних дій по протиправній зміні місця знаходження дитини. Саме в інтересах малолітньої дитини, Позивачка і звернулась за захистом до суду, діючи виключно на захист прав дитини та піклуючись про здоров'я дитини, з метою її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі. А тому просили суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю за фактичним місцем її проживання. В той же час, поважаючи право батька та право доньки на підтримання регулярних особистих стосунків і прямих контактів з батьком, Позивачка зобов'язалася не чинити перешкод у їх спілкуванні.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що ним створені більш сприятливіші умови для проживання та виховання дитини, Позивачка не здатна забезпечити всім необхідним дитину, на відміну від нього, а тому просив відмовити у задоволені позову.
Від третьої особи до суду разом з висновком про доцільність визначення місця проживання дитини з матір'ю надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника Києво-Святошинська районної державної адміністрації Київської області, як органу опіки та піклування.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.
З пояснень Позивачки та Відповідача судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом певного періоду проживали разом без реєстрації шлюбу, і від цих відносин у них народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьки не можуть досягти згоди щодо визначення місця проживання дитини одним із батьків.
Після припинення близьких стосунків між сторонами, як вбачається зі змісту позову, спільна донька Сторін - ОСОБА_3 - залишилася проживати разом з матір'ю та перебуває на її утриманні.
Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї, складеного 06 березня 2020 року Службою у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської райдержадміністрації вбачається, що ОСОБА_1 створені належні побутові умови для проживання дитини. Так, сім'я проживає в орендованій квартирі, у якій зроблений сучасний ремонт, для дитини є окреме ліжко, багато іграшок, книг, є місце для навчання, у квартирі чисто, охайно, є всі необхідні речі. Мама нелажним чином виконує свої батьківські обов'язки у квартирі панує злагода і добро.
На підставі договору оренди житлового примішення №2019/01 від 21.08.2019 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до характеристики від 26 лютого 2020 року, виданої приватним нотаріусом Грисюк О.В., вбачається, що під час роботи Позивачка себе зарекомендувала позитивно.
Відповідно до характеристики ДНЗ « Мася » від 10.02.2020, дитина ОСОБА_3 відвідує заклад з 10.06.2019 року. Дитина розвинена відповідно до віку, навчальну програму засвоює добре, уважна та відкрита, бере участь у дитячих виступах на всі свята. Завжди охайно одягнена та причесана, із ознаками хвороби до садка її не приводять. Мати бере активну участь у житті ДНЗ, натомість батько приходив до садка лише декілька разів.
Згідно з частинами 2, 8, 9, 10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У пункті 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції).
Відповідно до частини 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Статтею 2 Протоколу № 4 Конвенції ООН «Про захист прав і основних свобод людини» передбачено, що кожна людина, що законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які запроваджуються згідно з законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою підтримання громадського порядку, запобігання злочинам, для захисту здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Статтею 161 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.
Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому йдеться визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Відповідно до висновку Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області №А137769.845.2 доцільним є визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю - ОСОБА_1 .
З огляду на досліджені вище матеріали суд вважає, що Позивачкою створені усі необхідні умови для належного розвитку своєї доньки, вона забезпечує задоволення її матеріальних потреб, бере активну участь у вихованні, а тому суд погоджується з тим, що доцільним є визначення місця проживання дитини разом з Позивачкою.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України Відповідача підлягає стягненню на користь Позивачки сплачений нею судовий збір.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст. 161 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 гривень.
3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Третя особа: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, адреса: м.Київ, пр. Перемоги, 126, код ЄДРПОУ: 23570148.
Суддя: