Справа № 758/2249/20
18 березня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О.Є., позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивачів ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , про відшкодування понесених збитків та заподіяної моральної шкоди, -
У лютому 2020 року до суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі за текстом - співпозивачі) до ОСОБА_4 (надалі за текстом - відповідач), про відшкодування понесених збитків та заподіяної моральної шкоди.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.03.2020 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
28 квітня 2020 року від співпозивачів надійшла заява про усунення недоліків, уточнена позовна заява, квитанція про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 12.05.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
18.03.2021 року до суду відповідачем подано клопотання про передачу справи за підсудністю до іншого суду. В обґрунтування якого зазначив, що ч.1 ст. 27 ЦК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. З 11.09.2019 року він має постійне місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, просив передати дану справу до Вишгородського районного суду Київської області.
У судовому засіданні співпозивачі та представник співпозивачів заперечували щодо задоволення клопотання про передачу справи до іншого суду.
Натомість, відповідач підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити, крім того, просив поновити строк звернення з даним клопотанням до суду, мотивуючи свою позицію тим, що несвоєчасне подання клопотання про передачу справи за підсудністю відбулось через неналежне виконання його адвокатом своїх обов'язків.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Під «судом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Фраза «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Цей орган має бути встановлений законом - суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «суд» має завжди бути «встановленим законом». Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів, адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений леґітимності, яка вимагається в демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб.
Отже, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Тобто, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно зі ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Як передбачено ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, 20.02.2020 року судом було сформовано запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи відповідача у справі.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Києва, відповідач вибув з проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 11.09.2019 року.
В свою чергу, із долученої до матеріалів справи копії паспорта відповідача, судом встановлено, що останній з 11.09.2019 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що при прийнятті даної справи до провадження не було додержано правил підсудності.
Правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. У разі, якщо судом не буде вжито заходів щодо передачі цивільної справи за підсудністю, як наслідок, справа буде розглядатись неповноважним судом.
Відповідно до ч.9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомуст. 31 цьогоКодексу.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин, відповідно до ст. 31 ЦПК України, дану справу необхідно передати за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.
Крім того, суд зазначає, що згідно ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Згідно ч. 3 ст.127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Так, суд погоджується з доводами відповідача про те, що його представник пасивно ставилась до своїх професійних обов'язків та вчасно не повідомила суду про дійсне місце реєстрації та проживання відповідача.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та поновити йому процесуальні строки на подання клопотання про передачу справи за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.
При цьому, суд також враховує, що пояснення по суті спору сторони ще не надавали.
Керуючись ст. ст. 259 - 261 ЦПК України, суд, -
Поновити строк для подання клопотання відповідача ОСОБА_4 про передачу справи за підсудністю;
Клопотання відповідача ОСОБА_4 про передачу справи за підсудністю - задовольнити;
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , про відшкодування понесених збитків та заподіяної моральної шкоди - передати за підсудністю на розгляд Вишгородського районного суду Київської області;
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення;
Копію ухвали надіслати позивачу;
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (враховуючи положення п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України). У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали;
Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В.Гребенюк