20 травня 2010 рокуСправа № 2а-1283/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Кузику Р.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Захарчук М.Б.,
представника третьої особи Кінаха Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинської райдержадміністрації Волинської області про визнання розпорядження нечинним,
ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Володимир-Волинської райдержадміністрації Волинської області про визнання розпорядження № 129 від 07.04.2010 року незаконним та нечинним.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 07.04.2010 року головою Володимир-Волинської райдержадміністрації Волинської області прийнято розпорядження про викуп у неї земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб. Вважає дане розпорядження незаконним і нечинним, оскільки голова адміністрації вийшов за межі наданих йому повноважень та особисто прийняв дане рішення. Рішення про викуп мали прийняти інші органи. Крім того вказує, що дане розпорядження прийнято без згоди власника, викуп земельної ділянки з нею не погоджувався, чим порушено вимоги ЗК України. Також вважає, що рішення про викуп приймається в місячний строк з моменту такої пропозиції, оскільки рішення Устилузької міської ради про викуп у неї земельних ділянок для суспільних потреб прийнято 11.04.2003 року, і розпочати заново процедуру викупу не можна, бо строк відповідачем втрачений і обчислюється уже роками.
Ухвалою суду від 12.05.2010 року залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Службу автомобільних доріг у Волинській області.
В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, просить суд визнати нечинним оскаржуване розпорядження. Заявлені позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні, позов не визнала в наданих суду письмових запереченнях та усних поясненнях посилається на те, що оскаржуване розпорядження прийнято на підставі діючого законодавства відповідно до проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок для реконструкції автомобільної дороги та наданих висновків. Просить суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Представник третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні не погодився з позовними вимогами позивачки, оскільки вважає спірне розпорядження законним, та прийнятим відповідно до Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб». Просить суд відмовити позивачу у задоволенні її позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, та третьої особи, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають, із наступних підстав.
Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичною особою та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.
Абзацом 7 ч. 1 ст. 13 Закону України № 586-XIV 09.04.1999 року «Про місцеві державні адміністрації» (надалі Закон України № 586-XIV) встановлено, що до компетенції місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо використання землі на їх території.
Згідно ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом.
Судом встановлено, що Володимир-Волинською райдержадміністрацією Волинської області 07.04.2010 року прийнято розпорядження № 129 про викуп у ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1955 м.кв., площею 1000 м.кв., які розміщена на території Устилузької міської ради, житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, багаторічних насаджень, які знаходяться на земельних ділянках. Обмежено право на вище вказані земельні ділянки позивачу, шляхом заборони на розпорядження земельними ділянками у тому числі їх відчуження.
Викуп земельних ділянок для суспільних потреб з мотивів суспільної необхідності проводиться відповідно до Закону України від 17.11.2009 року № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (надалі Закон України № 1559-VI) у порядку, передбаченому відповідними процесуальними кодексами.
Судом також встановлено, що вище вказане розпорядження прийнято у зв'язку із реконструкцією автомобільної дороги державного значення Н-22 Устилуг - Луцьк - Рівне на ділянці від км 0 + 420 до км 3 + 600, та на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Службі автомобільних доріг у Волинській області № 2/14 від 20.04.2006 року, протоколу № 1 від 17.03.2010 року державної комісії по відчуженню земель при будівництві та реконструкції вище вказаної автомобільної дороги та клопотання служби автомобільних доріг у Волинській області від 11.03.2010 року.
Статтею ст. 146 Земельного кодексу України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право викупу земельних ділянок для суспільних потреб, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у випадках та в порядку, встановлених законом.
Згідно п.1 ст. 9 Закону України № 1559-VI сільські, селищні, міські ради, Київська і Севастопольська міські ради в межах території здійснення їх повноважень приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, у порядку, визначеному цим Законом, для таких суспільних потреб: будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури, пов'язаних з обслуговуванням відповідно територіальної громади села, селища, міста (доріг, мостів, естакад, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій), та об'єктів, необхідних для їх експлуатації.
З протоколу Володимир-Волинської районної державної адміністрації № 1 від 17.03.2010 року «Засідання державної комісії по відчуженню земель пр. и будівництві та реконструкції автомобільної дороги Устилуг -Луцьк - Рівне км 0 + 420 до км 3 + 600» вбачається, що вирішено рекомендувати голові райдержадміністрації прийняти розпорядження про викуп у позивача для суспільних потреб належні їй земельні ділянки, житлового будинку та споруд з багаторічними насадженнями.
Суд не погоджується з думкою позивача про те, що голова райдержадміністрації приймаючи розпорядження про викуп земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна вийшов за межі своїх владних повноважень, оскільки ст. 7 Закону України № 1559-VI органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб: будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто -, газо - та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів необхідних для їх експлуатації.
Згідно статей 6 та 41 Закону України № 586-XIV на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Отже, суд приходить до висновку, що голова Володимир-Волинської райдержадміністрації Волинської області приймаючи спірне розпорядження мав повноваження на його видачу.
Судом також встановлено, що рішенням Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області № 7/2 від 11.04.2003 року затверджено проект відведення, вилучення, викуп та надання земельних ділянок в користування службі автомобільних доріг у Волинській області. Дане рішення 24.01.2006 року було відмінено Устилузькою міською радою за № 27/2.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України 1559-VI органи місцевого самоврядування також наділені повноваженнями приймати рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури доріг, та об'єктів, необхідних для їх експлуатації, але виключно таких, що пов'язані з обслуговуванням відповідно територіальної громади села, селища, міста.
Пунктом «ґ» ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
Реконструкцію автомобільної дороги Н-22 Устилуг -Луцьк - Рівне на ділянці від км 0 + 420 до км 3 + 600 в обхід м. Устилуга до 2011 року передбачено Державною програмою розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 роки, затвердженою постановою КМ України № 710 від 03.08.2005 року. Дана автомобільна дорога є національною дорогою загального користування державного значення.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про автомобільні дороги» до національних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що суміщені з національними транспортними коридорами і не належать до міжнародних автомобільних доріг, та автомобільні дороги, що з'єднують столицю України - місто Київ, адміністративний центр Автономної Республіки Крим, адміністративні центри областей, місто Севастополь між собою, великі промислові і культурні центри з міжнародними автомобільними дорогами.
З аналізу вище зазначених норм вбачається, що об'єкт, для якого проводиться викуп земельних ділянок та іншого нерухомого майна, що на них розміщене, здійснюється для потреб держави, а не для потреб територіальної громади Устилузької міської ради, на території якої розташоване це майно, в межах території Володимир-Волинського району, а отже Володимир-Волинська районна державна адміністрація є органом, уповноваженим здійснювати викуп для суспільних потреб земельних ділянок, житлового будинку з надвірним будівлями, спорудами та насадженнями, що перебувають у приватній власності позивача.
Що стосується згоди позивача на викуп для суспільних потреб земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщенні, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1. ч.3 ст. 151 ЗК України юридичні особи, зацікавлені у вилученні земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, для суспільних потреб та у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і землекористувачами, органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля. Погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) земельних ділянок, крім тих, що передбачені частиною другою цієї статті, провадиться відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, міськими, селищними, сільськими радами згідно з їх повноваженнями щодо вилучення (викупу) цих ділянок.
Згідно п.1 ст.10 Закону України № 1559-VI ініціатива щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб може належати лише органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування, спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами, і підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце розташування таких об'єктів у випадках та в порядку, визначених статтею 151 Земельного кодексу України. За наслідками розгляду пропозицій суб'єктів, зазначених в абзаці першому частини першої цієї статті, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня надходження такої пропозиції приймає рішення про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб.
З листа Служби автомобільних доріг у Волинській області від 11.03.2010 року вбачається, що вони зацікавлені у викупі у позивача належного їй майна у зв'язку із реконструкцію автомобільної дороги Устилуг - Луцьк - Рівне, і якій в установленому законодавством порядку погоджено місце розташування цього об'єкта. На підставі звернення Служби доріг у Волинській області від 11.03.2010 року № 411/1.18 головою райдержадміністрації 07.04.2010 року прийнято розпорядження про викуп, тобто рішення про викуп у позивача належного їй майна прийнято в межах місячного терміну з дня отримання такої пропозиції від Служби доріг.
Суд звертає увагу позивача на той факт, що після прийняття розпорядження про викуп, відповідач листом від 13.04.2010 року № 630/21/2-10 відповідно до вимог Закону України № 1559-VI, повідомив позивача про проведення викупу у неї для суспільних потреб земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний рекомендований лист позивач отримала 20.04.2010 року.
Отже, позивач має право протягом одного місяця з дня отримання інформації (письмового повідомлення) згідно із статтею 10 цього Закону до 20.05.2010 року письмово повідомити відповідний орган виконавчої влади про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, суд вважає, що розпорядження голови Володимир-Волинської райдержадміністрації про викуп земельних ділянок для суспільних потреб прийняте на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією, Земельним та Цивільним Кодексами України, Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб», з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття вище вказаного розпорядження, а отже відсутні підстави для визнання його нечинним.
Керуючись ст.ст. 3,11,17,71,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 17,146,151 Земельного Кодексу України, Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб», суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Володимир-Волинської райдержадміністрації Волинської області про визнання нечинним розпорядження голови Володимир-Волинської райдержадміністрації Волинської області № 129 від 07.04.2010 року, відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 25 травня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський