ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6605/21
провадження № 3/753/3418/21
"14" квітня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 25.03.2021 року о 14 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 забезпечував роботу хостелу, чим порушив пп. 15 п. 2 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 ..
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Так, стаття 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за «порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами».
Вказана норма носить бланкетний характер, тобто серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до вимог Закону, крім посилання на конкретну норму - зміст протоколу повинен давати чітку змогу встановити, який зовнішній прояв (об'єктивну сторону) мало відповідне адміністративного правопорушення - тобто, які конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення, у ньому має бути коректно визначено суб'єкта правопорушення - тобто особу, яка в силу закону несе відповідальність за відповідні дії.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема дані про свідків події.
Відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 р. до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі « Авшар проти Туреччини » (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, матеріали даної справи містять протокол серії ГР № 183409, рапорт оперативного чергового та письмові пояснення ОСОБА_1 .. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні дані суб'єкта господарювання закладу хостелу, відомості про його посадових осіб та їх службові обов'язки. Також, у протоколі та доданих до нього матеріалах відсутні дані про свідків події та їх пояснення та інші доказі, які могли б підтвердити викладені у протоколі обставини.
Таким чином, у матеріалах справи, всупереч вимогам вищезазначених нормативних актів відсутні належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Аналіз наведених обставин дозволяє зробити висновок, що протокол відносно ОСОБА_1 не ґрунтується на встановлених обставинах та не підтверджений доказами. При цьому, суд вважає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 44-3, п.1 ст.247, ст. 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: