Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/852/21
Провадження №4-с/711/39/21
31 березня 2021 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Осадчій А.Ю.,
скаржника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зобов'язання вчинити певні дії, -
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії. Зазначено, що через реєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, він дізнався, що постановою №23672074 від 24.12.2010р. Придніпровським відділом ДВС накладено арешт на нерухоме майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (номер обтяження 10800362).
10.03.2020р. він звернувся до органів ДВС із заявою про зняття арешту з майна, але листом від 29.12.2020р. №83711 йому повідомлено, що 25.05.2012р. виконавче провадження АСВП №23672074 з примусового виконання виконавчого листа №2-5162/2010 від 22.11.2010р., що виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Черкаський консервний комбінат» боргу у сумі 81грн., завершене на підставі п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавче провадження знищене у зв'язку з закінченням терміну зберігання в архіві відділу. Фактична відсутність ВП унеможливлює відновленню виконавчого провадження та проведенню по ньому будь-яких виконавчих дій, у зв'язку з чим, рекомендовано звернутися до суду.
Вказує, що постанов про відкриття виконавчих проваджень, про арешт майна, він не отримував.
Отже, на даний час виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 немає, а тому арешт майна підлягає до скасування.
Таким чином, просить суд, - визнати незаконною відмову Придніпровського ВДВС про зняття обтяження, зареєстрованого за №10800362; зобов'язати Придніпровський відділ ДВС зняти арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , на підставі постанови №23672074 від 24.12.2010р.
Ухвалою суду від 09.03.2021р. прийнято до провадження скаргу та призначено її до розгляду.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 підтримав скаргу та просив її задовольнити, враховуючи обгрунтування, що наведене у скарзі.
В судове засідання стягувач ДП «Черкаський консервний комбінат» не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено. Відзив на скаргу не подано.
В судове засідання Придніпровський відділ ДВС не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення за таких підстав:
як передбачено Законом України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Враховуючи обов?язки, які повинен виконувати державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, він зобов?язаний дотримуватись Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» тощо.
Наказом МЮУ від 02.04.2012 № 512/5 (зареєстровано в МЮУ 02.04.2012 р. за №489/20802) затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка діє із змінами та доповненнями, в т.ч. відповідно до наказу МЮУ № 2522/5 від 02.08.2018.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 452 ЦПК України).
Під час розгляду скарги судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 06.02.2020р., що постановою №23672074 від 24.12.2010р. Придніпровським відділом ДВС накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження (номер обтяження 10800362).
10.03.2020р. ОСОБА_1 звернувся до органів ДВС із заявою про зняття арешту з майна, але листом від 29.12.2020р. №83711 йому повідомлено, що 25.05.2012р. виконавче провадження АСВП №23672074 з примусового виконання виконавчого листа №2-5162/2010 від 22.11.2010р., що виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Черкаський консервний комбінат» боргу у сумі 81грн., завершене на підставі п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавче провадження знищене у зв'язку з закінченням терміну зберігання в архіві відділу.
Крім того, ухвалою Придніпровського райсуду м. Черкаси від 21.01.2021р. (справа №711/251/21) відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського ВДВС про знятя арешту з майна, на підставі того, що справа повинна розглядатися судом в порядку ст. 447 ЦПК України, а не в позовному провадженні.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 25.05.2012р., тобто на час виниклих правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як передбачено ст. 50 згаданого Закону (в редакції, чинній на час виниклих правовідносин) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.
Таким чином, судом встановлено, що при завершенні виконавчого провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням боржником судового рішення за виконавчим документом, державним виконавцем не було принйято рішення про зняття арешту з майна, що не відповідає вимогам чинного на той час законодавства.
Судом з'ясовано, що не знятий державним виконавцем арешт з нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , створює для нього негативні наслідки, оскільки він не може розпорядитися своїм нерухомим майном на власний розсуд.
На думку суду, підстав визнавати незаконною відмову відділу ДВС зняти обтяження, немає, оскільки на даний час виконавче провадження знищене і державний виконавець позбавлений можливості проводити будь-які виконавчі дії за відсутнім виконавчим провадженням. Крім того, і відсутня можливість для поновлення вже знищеного виконавчого провадження.
Отже, встановлені обставини та норми чинного законодавства дають підстави для задоволення скарги і слід зобов'язати Придніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця від 24.12.2010р. за №23672074. При цьому, слід звернути увагу, що виконання судового рішення, відповідно до ст. 18 ЦПК України є обов'язковим.
Крім того, необхідно на виконання вимог ч.2 ст. 453 ЦПК України, про виконання даної ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги, Придніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) повідомити суду і ОСОБА_1 не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 447, 448, 449, 453 ЦПК України, суд, -
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати Придніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця від 24.12.2010р. за №23672074.
На виконання вимог ч.2 ст. 453 ЦПК України, про виконання даної ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги, Придніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) необхідно повідомити суду і ОСОБА_1 не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст ухвали складено 08.04.2021р.
Головуючий: С. М. Позарецька