Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1956/18
номер провадження 1-кс/695/1/21
Номер рядка у звіті
14 квітня 2021 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5
скаржника ОСОБА_6
розглянувши скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність Золотоніської місцевої прокуратури, -
Засуджений ОСОБА_6 звернувся зі скаргою на бездіяльність Золотоніської місцевої прокуратури, в якій просить ухвалити судове рішення, яким визнати рішення Золотоніської місцевої прокуратури від 15.10.2020 року таким, що не ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального законодавства та зобов'язати Золотоніську місцеву прокуратуру розглянути по суті його клопотання в порядку ст.. 220 КПК України про перекваліфікацію кримінального правопорушення та про прийняте рішення повідомити скаржника належним чином у формі постанови, копію якої вручити йому за місцем його перебування.
Скарга обґрунтована тим, що 01.10.2020 р. скаржник, як потерпілий у кримінальному провадженні №42018250000000071, звертався до Золотоніської місцевої прокуратури з клопотанням про перекваліфікацію кримінального правопорушення по вказаному кримінальному провадженню з ч.1 ст.364 на ч.5 ст.27 ч.2 ст.374 КК України та у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності дане кримінальне провадження просив закрити.
Однак Золотоніська місцева прокуратура не розглянула дане клопотання належним чином, а надала лист від 15.10.2020 року, в якому зазначено, що він не є суб'єктом, наділеним правом подавати клопотання, визначені ст.220 КПК України.
Такі дії Золотоніської місцевої прокуратури скаржник вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального законодавства, тому звернувся до суду з даною скаргою.
У судовому засіданні скаржник підтримав скаргу повністю та надав суду пояснення аналогічні поясненням, які викладені в його скарзі.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги та вказав, що в скарзі зазначено про зобов'язання Золотоніської місцевої прокуратури перекваліфікувати злочин, однак ст.303 КПК України не передбачає оскарження рішень про перекваліфікацію.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення скаржника, прокурора, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження в режимі таємниці досудового розслідування, встановив наступні обставини.
Дослідивши матеріали справи слідчий суддя приходить до переконання, що доводи прокурора є безпідставними, виходячи із наступного.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові по справі №439/397/17 від 16.01.2019 року вказала, що процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.
У частині 2 ст. 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
У рамках кримінального провадження №42018250000000071 ОСОБА_6 звертався до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області зі скаргою на постанови слідчого Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області, якими були відмовлено в задоволенні його клопотань, серед яких було його клопотання про допит в якості потерпілого, при цьому скаржник зазначав, що постанови про відмову у визнанні його потерпілим слідчим не приймалися.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.07.2019 року скарга ОСОБА_6 по вказаному кримінальному провадженню була задоволена частково, а постанова слідчого Золотоніського ВП ГУНП у Черкаській ОСОБА_7 від 03.10.2018 року, по кримінальному провадженню № 42018250000000071 від 23.04.2018 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_6 від 05.06.2018 року про його допит в якості потерпілого скасована.
При цьому, у вказаній ухвалі слідчого судді зазначено, що ОСОБА_6 не відмовлено у визнанні його потерпілим.
Частиною 5 статті 55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
З огляду на вказані вище положення КПК України слід дійти висновку про те, що органом досудового розслідування повинно бути вмотивовано рішення щодо відмови у визнанні потерпілим особи, яка звернулась з заявою про вчинення кримінального правопорушення, оскільки на це вказують положення ст.55 КПК України.
Разом із тим жодних належних доказів такої відмови матеріали справи не містять, а враховуючи висновки, які викладені в ухвалі суду від 25.07.2019 року про безпідставність відмови допиту ОСОБА_6 в якості потерпілого, слідчий суддя приходить до переконання про безпідставність висновків Золотоніської місцевої прокуратури, які викладені в її листі від 15.10.2020 року.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1,2 ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Проте, при розгляді даної скарги встановлено, що прокурором Золотоніської місцевої прокуратури клопотання ОСОБА_6 в порядку, визначеному ст.220 КПК України не розглянуто, оскільки суду не надано вмотивованої постанови про відмову в його задоволенні чи відомостей про задоволення вищевказаного клопотання заявника, а посилання про причини такого нерозгляду є безпідставними, чим допущено бездіяльність.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Разом із тим скаржник просить суд зобов'язати Золотоніську місцеву прокуратуру повідомити його належним чином про результати розгляду його клопотання у формі постанови, копію якої направити йому за місцем його перебування.
Однак, така вимога не може бути задоволена, оскільки ст.. 220 КПК України передбачає обов'язок винесення вмотивованої постанови у випадку повної або часткової відмови у задоволенні клопотання.
Отже, такі вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а вимоги про вчинення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування віднесено до повноважень дізнавача, слідчого чи прокурора, та не є компетенцією слідчого судді.
Відповідно до ч,2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути винесена ухвала слідчого судді про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на зазначені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_6 слід задовольнити частково в частині зобов'язання Золотоніської місцевої прокуратури розглянути клопотання скаржника від 01.10.2020 року в порядку, визначеному ст.220 КПК України в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42018250000000071 про перекваліфікацію кримінального провадження та належним чином повідомити скаржника про результати такого розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303-307,309,376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити частково.
У рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42018250000000071 зобов'язати Золотоніську місцеву прокуратуру розглянути клопотання ОСОБА_6 від 01.10.2020 року про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 364 на ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 374 КК України та належним чином повідомити скаржника про результати такого розгляду.
У решті вимог відмовити.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Золотоніського міськрайонного суду ОСОБА_1