донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.07.2006 р. справа №17/117
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Шевкової Т.А.
суддів
Гези Т.Д., Діброви Г.І.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Чуєнко О.О. дов. № 01-10/06 від 03.01.2006р.,
від відповідача:
Лебедєва М.А. дов. від 17.07.2006р.
Лебедєв В.В. дов. від 17.07.2006р.
,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» м. Маріуполь Донецької області
на постанову (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
18.05.2006 року
по справі
№17/117
за позовом
Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» м. Маріуполь Донецької області
до
Закритого акціонерного товариства “Лема» м. Маріуполь Донецької області
про
стягнення 3348грн.75коп.
Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Лема» 3348грн. 75коп. суми заборгованості, яка виникла в зв'язку з неоплатою сум податку на додану вартість за рахунком № 7976 від 31.10.2003р.
Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 17/117 від 18.05.2006р. Державному підприємству «Маріупольський морський торговельний порт» у задоволенні позовних вимог про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Лема» заборгованості в сумі 3348грн. 75коп. відмовлено, посилаючись на те, що факт вивезення вантажу за межі митної території України є доведеним матеріалами справи, тому податок на додану вартість за транспортні послуги підлягають обчислюванню відповідно п.п. 6.2.1., 6.2.2., 6.2.4. Закону України “Про податок на додану вартість» за нульовою ставкою.
Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт», не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. по справі № 17/117 скасувати, прийняти нове рішення, позовні вимоги про стягнення боргу задовольнити в повному обсязі.
Заявник скарги вважає, що господарський суд необґрунтовано визнав послуги, пов'язані з перевалкою вантажів на митній території України, транспортними послугами з перевезення вантажів за межі митної території України, за якими податок на додану вартість мав обчислюватись за нульовою ставкою.
Представник відповідача просить рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. у справі № 17/117 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Згідно зі статтями 28, 29 Закону України “Про судоустрій України» розпорядженням заступника голови суду Донецького апеляційного господарського суду призначена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Представниками сторін було подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами. Дане клопотання судовою колегією задоволено.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» та Закритим акціонерним товариством “Лема» 03.04.2003р. укладений договір № 25-6/97 про надання послуг (з додатками), предметом якого сторони визначили надання послуг по організації та обслуговуванню портом операцій з перевалки експортно-імпортних вантажів вантажовласників.
За умовами додатку № 1 до договору позивач зобов'язувався виконувати транспортні послуги, пов'язані з відправкою вантажів вантажовласників на експорт, а відповідач -виконувати в інтересах вантажовласників певні дії по сприянню, належному переміщенню вантажів від одного виду транспорту через порт до іншого виду транспорту, а також -розраховуватись з портом за надані ним послуги та виконані роботи.
11.01.2002р. між фірмою “Cihan Maden Ve Metal» (Туреччина) та Закритим акціонерним товариством “Лема» укладений договір доручення № 103, згідно якого ЗАТ “Лема» доручено від імені, за дорученням та за рахунок фірми здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних вантажів, а також інспектиційні роботи та маркетингові послуги, здійснювати інші юридичні дії, в тому числі від імені довірителя укладати договір на перевантаження з Маріупольським ДМТП та ДП “Азовський судоремонтний завод», здійснювати платежі у доларах США за послуги надані фірмі, зокрема за послуги з перевантаження у Маріупольському ДМТП та ДП “Азовський судоремонтний завод».
На виконання договору доручення № 103 від 11.01.02р. з турецькою фірмою “Cihan Maden Ve Metal» відповідач видав доручення № 1348 від 03.10.2003р., яке було прийнято портом до виконання, останній виконав перевантаження вантажу. У дорученнях було вказано, що оплату здійснює ЗАТ “Лема» за дорученням фірми “CIHAN» (Швейцарія).
Відповідно п.3.4 Додатку № 1 до договору № 25-6/97 від 03.04.2003р. порт виконав доручення відповідача, пред'явив до оплати рахунок № 7976 від 31.10.2003р. у валюті України, який був оплачений 24.11.2003р. за винятком суми 3348грн. 75коп., що є сумою нарахованого податку на додану вартість за ставкою 20 %.
Згідно Державного класифікатора України ДК 009-96 “Класифікатор видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держстандарту України № 441 від 22.10.96р., діяльність, пов'язана з послугами морських та річкових портів, відноситься до транспортних послуг.
В дорученні № 1348 є відмітка Маріупольської митниці про декларацію вантажу.
Факт вивезення вантажу за межі митної території України підтверджений коносаментом № 1/LМ від 03.10.2003р., відмітками митниці на дорученні та наданою до матеріалів справи вантажною митною декларацією.
Згідно п.п. 6.2.1. та 6.2.2. Закону України “Про податок на додану вартість», відносно операції з продажу товарів, що були експортовані, а також з продажу робіт (послуг) призначених для використання та споживання за межами митної території України, оподатковуються податком за нульовою ставкою.
Відповідно до підпункту 6.2.4. пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість» податок за нульовою ставкою обчислюється, щодо операцій з надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту поза межами державного кордону України; між пунктами поза межами митного кордону України.
Таким чином, викладені в рішенні господарського суду висновки про неправомірність дій позивача по застосуванню при спірних розрахунках з Закритим акціонерним товариством “Лема» ставки податку на додану вартість 20%, відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, підстав для задоволення апеляційної скарги про скасування рішення господарського суду, яким відмовлено у стягненні суми 3348грн. 75коп., не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача по справі -Державне підприємство «Маріупольський морський торгівельний порт».
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. у справі № 17/117 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. у справі № 17/117 залишити без змін.
Головуючий Шевкова Т.А.
Судді: Геза Т.Д.
Діброва Г.І.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС