12 травня 2010 р. м. Вінниця Справа № 2-а-311/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю представників сторін:
прокуратури: не з'явився
позивача : Швець Оксани Павлівни
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
до: Відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод"
про: стягнення штрафної санкції
02 лютого 2010 року прокурор м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Бродецький цукровий завод» (ВАТ «Бродецький цукровий завод», Товариство) про стягнення штрафної санкції в розмірі 17000 грн.
Зазначив, що згідно з статтею 41 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та пунктом 1 глави 2 розділу ІІ Положення «Про розкриття інформації емітентами цінних паперів» до особливої інформації про емітента відносяться відомості про порушення справи про банкрутство. Емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати цю інформацію у повному обсязі відповідно до вимог вказаного Положення.
В порушення наведених положень, ВАТ «Бродецький цукровий завод» не розкрило особливу інформацію про порушення справи про банкрутство шляхом оприлюднення у стрічці новин, опублікування в офіційному друкованому виданні та подання до комісії з цінних паперів та фондового ринку, у зв'язку з чим, уповноваженою особою Комісії складено акт №278-ВІ 16 жовтня 2009 року.
За результатами розгляду цього акта 26 жовтня 2009 року начальником позивача винесено постанову №248-ВІ про застосування до ВАТ «Бродецький цукровий завод» санкцій у вигляді накладення штрафу у розмірі 17000 грн.
Посилаючись на те, що по даний час штрафна санкція в дохід Державного бюджету України добровільно не сплачена, постанова про її застосування відповідачем в установленому законом порядку не оскаржена, тобто, фактично наявні підстави ухилення від відповідальності та порушення при цьому економічних інтересів держави, - прокурор просив стягнути з ВАТ «Бродецький цукровий завод» 17000 грн в судовому порядку.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
Відповідач в судові засідання, призначені на 16 лютого 2010 року, 22 березня 2010 року та 12 травня 2010 року не з'являвся, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить реєстр згрупованих поштових відправлень Вінницького окружного адміністративного суду (а.с. 16а) та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 31).
22 березня 2010 року та 11 травня 2010 року через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду за вхідним №5529 й №9582 відповідно від ВАТ «Бродецький цукровий завод» надходили клопотання з проханням перенести розгляд справи на іншу дату у зв'язку із хворобою керівника та зайнятістю повноважного представника (Капустянчик Є.Ю. копія довіреності на а.с. 39) в іншому суді, однак будь-яких доказів у підтвердження вказаних причин ними не надано (а.с. 22, 38).
За таких обставин, суд враховує, що частиною сьомою статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Тому, відповідно до частини першої статті 58 КАС України керівник ВАТ «Бродецький цукровий завод» наділений правом самостійно представляти інтереси товариства або правом надавати доручення будь-якому працівнику для представлення інтересів відповідача в суді, але даним правом не скористався.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Враховуючи, що провадження у справі відкрито 03 лютого 2010 року, копія позовної заяви та додані до неї матеріали відповідачем отримані, розгляд справи у зв'язку з неявкою Товариства переносився, то суд вважає, що надав можливість для реалізації ними права на судовий захист, але відповідач даним правом не скористався.
Більше того, письмових заперечень на позовну заяву, відповідно до цієї ухвали суду, інших доказів по справі, будь-яких заяв чи клопотань ВАТ «Бродецький цукровий завод» не надсилав, що свідчить про відсутність у них інтересу до розгляду справи, а за викладених вище обставин, і про затягування розгляду справи.
Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв'язку з чим судом ухвалено розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Представник прокуратури в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчить розписка про вручення судової повістки від 30 квітня 2010 року (а.с. 30).
В судовому засіданні представник Вінницького ТУ ДКЦПФР - головний спеціаліст юрисконсульт відділу правозастосування та контрольно-ревізійної роботи О.П.Швець (доручення на а.с. 38) позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Суд заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно й об'єктивно дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.
Зокрема, суд встановив, що згідно з відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ВАТ «Бродецький цукровий завод» станом на 22 квітня 2010 року зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 00371570, юридична адреса: вул. Робітнича, 44, смт. Бродецьке, Козятинський район, Вінницька область, 22115 (а.с. 33).
Відповідач є емітентом цінних паперів, який має обов'язки, визначені статтею 41 Закону України «Про цінні папери та фондового ринку» від 23 лютого 2006 року №3480-IV (Закон №3480) та пунктом 1 глави 3 розділу ІІ Положення «Про розкриття інформації емітента цінних паперів» затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року №1591, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2007 року за №97/13364 (Положення №1591).
Станом на час звернення до суду в порушення вказаних правових вимог, ВАТ «Бродецький цукровий завод» особливу інформацію про порушення провадження у справі про банкрутство в загальнодоступній інформаційній базі даних комісії не розміщено, у офіційному друкованому виданні не опубліковано та до Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не подано.
У зв'язку з цим Вінницьким ТУ ДКЦПФР 16 жовтня 2009 року проведена перевірка.
За результатами перевірки провідним спеціалістом відділу корпоративних фінансів та звітності учасників ринку цінних паперів О.М.Пилип'юком складено акт №278-ВІ, яким встановлено порушення ВАТ «Бродецький цукровий завод» Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та Положення «Про розкриття інформації емітента цінних паперів» (а.с. 9).
Один примірник акта отриманий відповідачем 16 жовтня 2009 року, про що свідчить підпис головного економіста ВАТ «Бродецький цукровий завод» на акті (а.с. 9 на звороті).
26 жовтня 2009 року начальник Вінницького ТУ ДКЦПФР Л.Р.Іванов розглянув справу про правопорушення на ринку цінних паперів і на підставі акта від 16 жовтня 2009 року №278-ВІ виніс постанову №248-ВІ про застосування до ВАТ «Бродецький цукровий завод» санкцій (а.с. 7), яку 26 жовтня 2009 року згідно з реєстром рекомендованих листів Вінницького ТУ ДКЦПФР від 26 жовтня 2009 року та фіскального чеку відділення зв'язку направлено відповідачу (а.с. 8).
Оскільки станом на час звернення до суду сума фінансової санкції ВАТ «Бродецький цукровий завод» так і не сплачена, то про примусове її стягнення прокурор м. Вінниці звернувся до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що згідно із абзацом 2 статті 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Відповідно до статті 3 цього Закону, державне регулювання здійснюється у таких формах:
- прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;
- регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів;
- видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;
- заборона та зупинення на певний термін (до одного року);
- професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;
- реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;
- контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;
- створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;
- контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;
- встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;
- контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;
- контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;
- проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.
Згідно із статтею 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (Комісія). Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять Комісія, її центральний апарат і територіальні органи. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.
Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку затверджується Президентом України. Територіальні органи Комісії діють на основі положення, що затверджується Комісією, і координують свою діяльність з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування (ст. 6 Закону №448).
Для реалізації завдань, покладених статтею 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, відповідно до пунктів 8, 10, 14 статті 8 цього Закону, має право: 1) здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам; 2) надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; 3) накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
В свою чергу, розглядувана у даній справі особлива інформація про емітента, відповідно до статті 41 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», це інформація про будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів.
До особливої інформації належать відомості про: 1) прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків статутного капіталу; 2) прийняття рішення про викуп власних акцій; 3) факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі; 4) отримання позики або кредиту на суму, що перевищує 25 відсотків активів емітента; 5) зміну складу посадових осіб емітента; 6) зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій; 7) рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв; 8) рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу; 9) порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію; 10) рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента.
Особлива інформація про емітента є відкритою і оприлюднюється шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів. Комісія встановлює додаткові вимоги до розкриття особливої інформації про емітента та вживає заходів щодо її розкриття.
Так, затверджене нею Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, регулює склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери емітентами цінних паперів та подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Дія цього Положення поширюється на всіх емітентів цінних паперів, крім емітентів державних цінних паперів, інвестиційних сертифікатів.
Відповідно до Положення, обов'язок здійснювати розкриття особливої інформації, передбаченої ним, поширюється на емітентів цінних паперів з дати, наступної за датою реєстрації Комісією першого випуску цінних паперів. Обов'язок здійснювати розкриття особливої інформації, передбаченої цим Положенням, припиняється з дати опублікування інформації про скасування реєстрації випуску цінних паперів та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів в порядку, встановленому Комісією.
Емітенти цінних паперів розкривають особливу інформацію відповідно до переліку, який визначено у пункті 1 глави 2 розділу ІІ Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів. Обов'язок емітента цінних паперів щодо розкриття особливої інформації виникає з дати вчинення будь-якої дії, що може вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів.
Емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати особливу інформацію у формі повідомлення про виникнення особливої інформації про емітента. Щодо кожного виду особливої інформації складається окреме повідомлення. При розкритті особливої інформації емітентом в повідомленні наводиться додаткова інформація, яка необхідна для повного і всебічного розкриття інформації про дію, виходячи з конкретних умов фінансово-господарської діяльності емітента.
До особливої інформації про емітента цінних паперів належать відомості, в тому числі, порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію. Датою вчинення дії вважається дата прийняття рішення органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення.
Розкриття особливої інформації здійснюється у такі строки: у стрічці новин - протягом двох робочих днів з дати вчинення дії, але не пізніше 10 години третього робочого дня, після вчинення дії; в офіційному друкованому виданні - протягом п'яти робочих днів з дати вчинення дії; подання до комісії - протягом десяти робочих днів з дати вчинення дії.
Відповідно до пункту 5 І Розділу Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року №2272, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2008 року за №120/14811, уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції.
Про усунення порушень законодавства про цінні папери уповноваженою особою виноситься розпорядження.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів Комісія застосовує до юридичних осіб фінансову санкцію у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 12 цього ж Закону визначено порядок накладення штрафів за порушення юридичними особами правил діяльності на ринку цінних паперів. Зокрема встановлено, що штрафи, передбачені статтею 11 цього Закону, накладаються Головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Комісії, начальником відповідного територіального органу або за його письмовим дорученням його заступником після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.
Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 11, уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох робочих днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф.
Посадова особа Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про накладення штрафу протягом 10 робочих днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено штраф, та банківській установі, в якій відкрито поточний рахунок цієї юридичної особи.
Відповідно до розділу XVIII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, штраф має бути сплачений юридичною особою не пізніше як через 15 днів з дати отримання нею постанови. Юридичні особи сплачують штрафи шляхом перерахування коштів до Державного бюджету. Документ, який підтверджує сплату штрафу, протягом п'яти робочих днів надсилається до уповноваженого підрозділу центрального апарату Комісії (відповідного підрозділу територіального органу Комісії). У разі несплати штрафу юридичною особою в строк, установлений пунктом 2 цього розділу, штраф стягується в судовому порядку.
Частиною третьою статті 11 Закону №448 також закріплено, що штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичної особи може бути оскаржено до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дати винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути продовжено уповноваженою особою, якою винесено постанову (уповноваженими особами, якими винесено постанову), за клопотанням особи, щодо якої винесено постанову про накладення санкції.
В даному позові прокурором м. Вінниці заявлено вимогу про стягнення з відповідача за невиконання розпорядження 17000 грн штрафу. При цьому, у межах заявленого позову правомірність прийнятого рішення - постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів судом не досліджується, оскільки такі дії свідчили б про вихід за межі позовних вимог.
В силу частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Вінницьке територіальне управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 14 травня 1997 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ №11741050002004006 (а.с. 34).
Згідно з довідкою Вінницького обласного управління статистики від 21 липня 2006 року №1228 це управління включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 35).
Відповідно до пункту 3 розділу 6 Положення про Вінницьке територіальне управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Комісії від 14 жовтня 2005 року №585 (а.с. 36-37), управління має право відповідно до наданих повноважень, звертатись до суду з позовами у зв'язку з порушенням законодавства України про цінні папери.
Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
В таких адміністративних справах за зверненням суб'єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань суб'єкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову суб'єкта владних повноважень.
Слід також зазначити, що несплата фінансової санкції тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та ставить під загрозу своєчасне виконання державною економічних, соціальних, політичних й інших функцій та суттєво порушує інтереси держави, що покладає на прокуратуру обов'язок представництва, як це передбачено статтею 121 Конституції України.
Згідно із статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, підставою представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до статті 60 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Крім того, до позовної заяви прокурором м. Вінниці додано лист Вінницького ТУ ДКЦПФР від 14 грудня 2009 року №1118/03 з проханням звернутися в інтересах держави в їх особі до Вінницького окружного адміністративного суду про стягнення з ВАТ «Бродецький цукровий завод» суми штрафної санкції, оскільки на даний час на законодавчому рівні не врегульовано порядок стягнення органами ДКЦПФР штрафів в судовому порядку та Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» їх не звільнено від сплати судового збору (а.с. 9). На підтвердження вказаних обставин, надано розрахунок видатків на 2009 рік (а.с. 11)
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що ВАТ «Бродецький цукровий завод» постанову Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 26 жовтня 2009 року №248-ВІ у встановленому порядку не оскаржило, внаслідок чого вона на момент розгляду справи вона є чинною, нескасованною та такою, що підлягає виконанню, а також те, що в порушення вимог розділу XVIII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, штраф протягом 15 днів з дати отримання постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів не сплатило, то позовні вимоги прокурора м. Вінниці та Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідають дійсним обставинам, знайшли підтвердження у матеріалах справи, а відтак, є обґрунтованими.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Бродецький цукровий завод» (вул. Робітнича, 44, смт. Бродецьке, Козятинський район, Вінницька область, 22115, код ЄДРПОУ 00371570, р/р 260065209 у ВОД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 302247) на користь Державного бюджету України (державний бюджет -Козятинський район, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, банк одержувач ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 31111106700187, код ЄДРПОУ 34701036) 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) штрафної санкції.
Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 13.05.10
Суддя Чудак Олеся Миколаївна
12.05.2010