Справа № 357/10242/19
1-кс/357/736/21
Категорія
про відвід слідчого судді
12 квітня 2021 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Біла Церква заяву слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 , про самовідвід у кримінальному провадженні № 12018110030000588, яке внесене до ЄРДР 22 січня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, установив таке.
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Заява подана з таких мотивів.
Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05 квітня 2021 року, до слідчого судді ОСОБА_3 надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12018110030000588, яке внесене до ЄРДР 22 січня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
До цього, ОСОБА_4 неодноразово направляв дисциплінарні скарги до Вищої ради правосуддя на дії слідчого судді ОСОБА_3 ..
В свою чергу, суддею ОСОБА_3 направлено повідомлення про втручання в діяльність судді, адресоване Генеральному прокурору та Вищій раді правосуддя, оскільки 06 серпня 2020 року, після проведення розгляду скарги ОСОБА_4 , в присутності працівників Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та ТУ ССО у м. Києві та Київській області, ОСОБА_4 в грубій формі почав погрожувати зверненням до Вищої ради правосуддя.
За таких обставин, слідчий суддя ОСОБА_3 вважав, що у сторін, в ході розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12018110030000588, яке внесене до ЄРДР 22 січня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, можуть виникнути сумніви у його неупередженості та об'єктивності.
В зв'язку із чим, на підставі ст. 75 КПК України, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та Верховного суду, слідчий суддя ОСОБА_3 , просив: відвести його, як слідчого суддю, від розгляду кримінального провадження № 12018110030000588, яке внесене до ЄРДР 22 січня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України (ЄУН 357/10242/19).
Встановлені суддею обставини із посиланням на докази.
04 квітня 2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12018110030000588, яке внесене до ЄРДР 22 січня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
Вона передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_3 , згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05 квітня 2021 року.
Мотиви з яких виходить суд та положення закону, якими керувався при постановленні ухвали.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, принципи незалежності і безсторонності тісно взаємопов'язані і, відповідно до обставин, можуть потребувати загальної перевірки (п. 107, рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09 жовтня 2013 року, за заявою № 21722/11).
Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року за заявою № 33949/02).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року за заявою № 33949/02).
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки самої судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року за заявою № 33949/02).
Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству, і насамперед сторонам у процесі (п. 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року за заявою № 4785/05).
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого З'їздом суддів України від 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Суддя зазначає, що відсутні будь-які докази, які свідчать, що слідчий суддя ОСОБА_3 , розглядаючи скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12018110030000588, яке внесене до ЄРДР 22 січня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, вчиняв дії, які свідчать про його упередженість щодо ОСОБА_4 або висловлювання, які свідчать про наявність у нього заздалегідь сформованої думки про наявність чи відсутність підстав для задоволення чи відмови у вимогах ОСОБА_4 .
Однак, суддя вважає, що за викладених у заяві слідчого судді ОСОБА_3 обставин, подальша його участь у кримінальному провадженні № 12018110030000588, яке внесене до ЄРДР 22 січня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, не забезпечить формування думки в суспільстві, що він відбувся неупереджено та безсторонньо.
Отже, вважаю, що заяву слідчого судді ОСОБА_3 належить задовольнити.
Керуючись ст. 82 КПК України, суддя
заяву слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 , про самовідвід у кримінальному провадженні № 12018110030000588, яке внесене до ЄРДР 22 січня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, - задовольнити.
Відвести слідчого суддю Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження № 12018110030000588, яке внесене до ЄРДР 22 січня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України (ЄУН 357/10242/19)
Передати скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12018110030000588, яке внесене до ЄРДР 22 січня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України (ЄУН 357/10242/19, номер провадження 1-кс/357/732/21), іншому слідчому судді, визначеному в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 КПК України.
Виконання ухвали доручити канцелярії Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіОСОБА_1