17 травня 2010 р. м. Вінниця Справа № 2-а-1031/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю представників сторін:
позивача : Павлова Вадима Георгійовича
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод"
про: стягнення простроченої заборгованості
15 березня 2010 року виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Фонд) звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський цегельний завод» (ТОВ «Ямпільський цегельний завод», Товариство) про стягнення простроченої заборгованості в розмірі 7044 грн 47 коп.
Зазначали, що ТОВ «Ямпільський цегельний завод» зареєстроване як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Товариство повинно своєчасно сплачувати страхові внески до Фонду. Проте відповідач свої зобов'язання не виконало, внаслідок чого виникла заборгованість перед належним Фондом в сумі 7044 грн 47 коп., яка добровільно не сплачена до теперішнього часу.
Посилаючись на те, що для належного виконання обов'язків вони мають право на захист інтересів щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути з відповідача вказану суму в судовому порядку.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
13 травня 2010 року через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду за вхідним №9723 повноважним представником Фонду подано заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з поданням відповідачем звіту за І квартал 2010 року заборгованість якого зменшилась на 186 грн 48 коп. (а.с. 28).
Зважаючи на те, що в силу частини першої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято судом, оскільки ці дії не суперечать закону.
Таким чином, на момент розгляду справи сума позову становить 6857 грн 99 коп.
Відповідач в судові засідання, призначені на 31 березня 2010 року, 13 травня 2010 року та 17 травня 2010 року не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать реєстр вихідної кореспонденції Вінницького окружного адміністративного суду та розписка про вручення судової повістки від 15 квітня 2010 року за підписом керівника Товариства В.М.Алєксєєва (а.с. 12, 24).
За таких обставин, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ТОВ «Ямпільський цегельний завод» належним чином про час, дату і місце розгляду справи для участі повноважного представника та надав можливість для реалізації ними права на судовий захист, але відповідач ним не скористався.
В судове засідання 15 квітня 2010 року з'явився представник ТОВ «Ямпільський цегельний завод» - керівник В.М.Алєксєєв (наказ від 18.07.2008 про затвердження його на посаді директора на а.с. 19) та надав свої пояснення по суті заявленого позову (а.с. 17).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача в судове засідання для розгляду справи по суті після оголошення перерви, без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв'язку з чим судом ухвалено розглянути її за наявними матеріалами.
В судовому засіданні представник позивача - головний спеціаліст юрист юридичного відділу Фонду В.Г.Павлов (довіреність на а.с. 26) зменшені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та докази, надані в матеріали справи.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.
Так, суд встановив, що ТОВ «Ямпільський цегельний завод» зареєстроване Ямпільською районною державною адміністрацією Вінницької області 19 листопада 1998 року.
Згідно з довідкою Вінницького обласного управління статистики від 04 грудня 1998 року №3693 Товариство включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за видами діяльності: виробництво будівельної цегли і керамічної черепиці (а.с. 7).
Відповідно до звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2009 рік, поданим до робочого органу Фонду 18 січня 2010 року, ТОВ «Ямпільський цегельний завод» самостійно визначило прострочену заборгованість в сумі 7044 грн 47 коп. за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року (а.с. 6).
Відповідно до платіжного доручення №53 від 26 березня 2010 року відповідачем часткового погашена заборгованість в сумі 400 грн (а.с. 18).
Крім того, відповідно до звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за І квартал 2010 рік, поданим до робочого органу Фонду, ТОВ «Ямпільський цегельний завод» самостійно визначило прострочену заборгованість в сумі 6857 грн 99 коп. за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 року (а.с. 29), що в подальшому призвело до зменшення позовних вимог.
Отже, загальна сума простроченої заборгованості ТОВ «Ямпільський цегельний завод» перед Фондом складає 6857 грн 99 коп.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що дані відносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом.
Відповідно до статті 9 Закону №2240, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.
Статтею 19 Закону №2240 передбачено, що джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є: страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом; суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до Закону та інших актів законодавства.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 27 Закону №2240 страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески і згідно статті 30 цього Закону несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.
Пунктами 1.2, 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-111 визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. А податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
А згідно пункту 5.1 статті 5 цього ж Закону самостійне узгодження податкового зобов'язання: податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Таким чином, Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності по формі Ф4-ФССзТВП, який подається відповідно до пункту 4 частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», пункту 1 Порядку подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 4 березня 2004 року №21 та пункту 3.3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року №16, - і є документом в якому страхувальник самостійно узгоджує суму заборгованості по страховим внескам до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючими органами є органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом.
Так, відповідно до статті 10 Закону №2240, правління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. А в Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.
Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.
Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду.
Виконавчі дирекції відділень Фонду вирішують покладені на них завдання у тісній взаємодії з профспілковими органами, роботодавцями та місцевими органами виконавчої влади.
Згідно з довідкою Вінницького обласного управління статистики від 27 червня 2006 року №1108 виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності включена до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 8), а відтак має статус юридичної особи.
Статтею 13 Закону №2240 визначені повноваження виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема, здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечувати цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
В таких адміністративних справах за зверненням суб'єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань суб'єкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
В силу частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що вимоги відділення виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, оскільки заборгованість відповідачем частково погашалась, прострочена сума заборгованості страхувальником визначена самостійно, а відтак, зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку, тобто є узгодженим, а також враховуючи те, що Фонд має право звернутися до суду про стягнення визначеної страхувальником заборгованості, а суд наділений такими повноваженнями, суд вважає за доцільне позов задовольнити.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статями 11, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ТОВ «Ямпільський цегельний завод» (с. Клембівка, Ямпільський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03575669, р/р 260033312, р/р 2600114531, р/р 2600114977 в ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 302247) на користь відділення виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21037, р/р37178500300001 в УДК у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПО 26076756) прострочену заборгованість в розмірі 6857 грн 99 коп. (шість тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривень дев'яносто дев'ять копійок).
Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 18.05.10
Суддя Чудак Олеся Миколаївна
17.05.2010