вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
17.05.10Справа №2а-1411/10/12/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М.,
при секретарі Суконновій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Керченського міського центру зайнятості
до Закритого акціонерного товариства «Стройкомплекс - 23»
про стягнення суми матеріального забезпечення, отриманого внаслідок невиконання своїх обов'язків, у розмірі 1288,26 грн.,
за участю представників:
від позивача - Шаганов А.О., довіреність № 05-6297 від 11.12.2009 року;
від відповідача - Іванцова Н.В., довіреність № 22 від 01.03.10р., Балла Г.І., на підставі протоколу № 1 від 12.11.98р.;
Суть спору: Керченський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Стройкомплекс - 23» про стягнення суми матеріального забезпечення, отриманого внаслідок невиконання своїх обов'язків у розмірі 1288,26 грн. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем до Центру зайнятості не були надані у встановленому законом порядку відомості про працевлаштування ОСОБА_4, який знаходився на обліку в центрі зайнятості, у зв'язку з чим йому безпідставно були виплачені кошти у розмірі 1288,26 грн.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що сума матеріального забезпечення, отриманого внаслідок невиконання своїх обов'язків, повинна бути стягнена на підставі ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” безпосередньо із застрахованої особи, тобто з ОСОБА_4.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Згідно зі ст. 25 Закону України “Про зайнятість населення” держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”(далі -Закон).
Згідно зі ст.7 Закону одним з видів забезпечення є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Відповідно до п.1 ст.22 Закону застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Згідно з п.3 ст. 22 Закону допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до даних персональної картки № НОМЕР_2 відноситься до застрахованих осіб, які мають право на матеріальне забезпечення (а.с. 8).
У витягу з наказів “Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України “Про зайнятість населення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та нормативними актами щодо їх застосування” від 30.04.2009 року зазначено, що Наказом від 29.09.2008 року № НТ080929 ОСОБА_4 надано статус безробітного з 29.09.2008 року, призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі без урахування страхового стажу, а також розпочато виплати допомоги по безробіттю з 28.12.2008 року.
Згідно з наказом № НТ090429 від 29.04.2009 року ОСОБА_4 припинено виплати по безробіттю та відповідно до наказу № НТ090429 від 24.04.2009 року його зняту з обліку на підставі п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття передбачені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Статтею 35 зазначеного Закону передбачені права та обов'язки роботодавця, зокрема, до обов'язків роботодавця віднесено надання відомостей до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на випадок безробіття в установленому порядку про прийняття на роботу працівників.
Керченським міським центром зайнятості 01.12.2009 року було складено акт № 17 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
В акті зазначено про те, що підставою проведення перевірки став обмін відомостями між Державною податковою інспекцією в м. Керчі та Керченським міським центром зайнятості щодо інформації про доходи, отримані у ІV кварталі 2008 року та у 1 кварталі 2009р. у Закритому акціонерному товаристві «Стройкомплекс - 23» ОСОБА_4 (ідент. номер НОМЕР_1) у період перебування на обліку в якості безробітного.
Перевіркою встановлено, що відповідач, який перебував на обліку в Керченському міському центрі зайнятості як безробітний з 29.09.2008 року по 29.04.2009 року та отримував за цей час матеріальну допомогу, у цей же час працював та отримував заробітну плату.
Так, відповідно до наказу з/к-102к від 11.11.2008 року ОСОБА_4 за направленням Керченського центру зайнятості був зарахований на роботу в Закритому акціонерному товаристві «Стройкомплекс - 23» на посаду підсобного працівника відповідно до стокової трудової угоди строком на 1 місяць, та після сплину терміну строкової трудової угоди продовжив працювати, та 15.01.2009 року був звільнений з посади відповідно до наказу з/к-1 від 15.01.2009 року.
Відомості про інформування позивача про продовження строку трудового договору на невизначений час до позивача відповідачем не надано.
Відповідно до статті 39\1 Кодексу законів про працю якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Отже судом встановлено, що між ОСОБА_4 та відповідачем діяла трудова угода, укладена на невизначений строк.
Таким чином, в порушення ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Закритим акціонерним товариством «Стройкомплекс - 23» Керченському міському центру зайнятості не надані відомості про працевлаштування ОСОБА_4 на невизначений термін.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” із роботодавця утримуються незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.
Відповідно до довідки - розрахунку сум надлишково виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_4 за період з 28.12.2008 року по 28.04.2009 року було отримано 1288,26 грн. матеріальної допомоги (а.с. 14).
Листом від 18.12.2009 року № 06-6433 відповідач був повідомлений про необхідність повернення суми незаконно виплаченого безробітному матеріального забезпечення в розмірі 1288,26 грн. У вищевказаному Листі зазначалось, що у випадку несплати незаконно отриманого матеріального забезпечення в період безробіття протягом 15 робочих днів це питання буде вирішуватись в судовому порядку.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що дії позивача щодо стягнення безпідставно виплаченого безробітному матеріального забезпечення, є такими, що здійснені у порядку, у спосіб та у межах компетенції, передбаченої чинним законодавством. На підставі зазначеного, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо стягнення з застрахованої особи безпідставно отриманого матеріального забезпечення.
Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи кошти в сумі 1288,26 грн. відповідачем до Керченського міського центру зайнятості не повернені.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
У судовому засіданні 17 травня 2010 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 25 травня 2010р.
На підставі зазначеного вище, керуючись ст. 160-163, 167 КАС України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Стройкомплекс - 23» (98313, АР Крим, м. Керч, вул. Льва Толстого, 2; р/р № 26001301391282 у Промінвестбанку м. Керчі, МФО 324588; ЄДРПОУ 30225709) на користь Керченського міського центру зайнятості (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова,5; р/р 37171001000358 в ГУДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 20708617) суму незаконно виплаченого безробітному матеріального забезпечення в розмірі 1288,26 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Котарева Г.М.