вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
17.05.10Справа №2а-917/10/8/0170
(13:48) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУВІ»
до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим
про визнання недійсним рішення,
за участю представників сторін:
від позивача: Звягин Микита Ігоревич, посвідчення № ПА5
від відповідача: Костіна Оксана Сергіївна, довіреність № 1 від 18.01.2010 року,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУВІ» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим про визнання рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії № 0007842303 від 30 грудня 2009 року про стягнення з ТОВ «БУВІ» штрафу в розмірі 7170,00 гривень до Державного бюджету недійсним повністю.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2010 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Суд зазначає, що в ухвалах Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2010 року про відкриття провадження в адміністративній справі, закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду відповідачем зазначено Державну податкову інспекцію у м.Феодосії АРК. При цьому, у судовому засіданні судом встановлено, що вірною назвою відповідача є Державна податкова інспекція в м. Феодосії АР Крим.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, зазначених у ньому, пояснив, що 30 грудня 2009 року відповідачем прийнято рішення № 0007842303 про стягнення з ТОВ «БУВІ» 7170,00 гривень штрафу.
Представник позивача вважає зазначене рішення недійсним, з приводу чого пояснив наступне.
24 грудня 2009 року Державною податковою інспекцією в м. Феодосії АР Крим було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, якою було встановлено непроведення позивачем розрахункової операції за послугу «УЗІ серця» на суму 105,00 гривень через РРО, складено опис готівкових коштів на місці проведення розрахунків на загальну суму непроведення в розмірі 1434,00 гривень. Встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та застосовані штрафні санкції в розмірі 7170,00 гривень на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Представник позивача зазначив, що відповідачем не прийнято до уваги, що ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Представник позивача зазначив, що оприбуткування готівки в касу підприємства здійснюється шляхом видачі прибуткового касового ордеру та відображення суми виручки в касовій книзі, що і було зроблено позивачем у день перевірки, отже, підстав для застосування до ТОВ «Буві» штрафних санкцій на суму 7170,00 гривень немає.
Представник відповідача у судовому засіданні надала письмові заперечення на адміністративний позов, пояснила, що рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосії № 0007842303 від 30 грудня 2009 року про стягнення з ТОВ «БУВІ» штрафу в розмірі 7170,00 гривень є таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
Представник відповідача зазначила, що за порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ТОВ «БУВІ» були застосовані штрафні санкції на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 7170,00 гривень.
В судовому засіданні 17.05.2010 року було допитано в якості свідка бухгалтера ТОВ «БУВІ» ОСОБА_3.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників сторін, допитавши свідка, суд
24 грудня 2009 року посадовими особами ДПІ в м.Феодосії Аністратовим А.С. та Хохловим Д.О. на підставі направлень № 1671 від 24.12.2009 року та № 1672 від 24.12.2009 року (а.с.35) здійснено перевірку господарської одиниці Медичного центру «СПЕКТР», розташованого за адресою: м.Феодосія, вул.Свиридових,1, який належить суб'єкту господарської діяльності ТОВ «БУВІ», за результатами якої було складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (а.с.20-23, надалі - Акт перевірки).
В акті перевірки зазначено про відсутність у позивача РРО.
Перевіркою встановлено проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при наданні послуг - УЗІ серця.
В акті перевірки зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (з урахуванням послуги) склала 1434,00 гривень. Зазначене підтверджується складеним 24.12.2009 року описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 1434,00 гривень (а.с.36).
В ході перевірки встановлено непроведення розрахункової операції через РРО, КОРО, РК при наданні послуги УЗІ серця вартістю 105,00 гривень; непроведення розрахункових операцій через РРО, КОРО, РК, незастосування РРО, КОРО, РК на суму грошових коштів, що зберігаються на місці проведення розрахунків, які є виручкою від реалізації послуг. Загальна сума непроведення склала 1434,00 гривень.
Під час перевірки встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що зазначено в акті перевірки.
Перевірку проведено в присутності бухгалтера ОСОБА_3, яка 24.12.2009 року з актом перевірки ознайомилася, акт підписала, один примірник акту перевірки отримала. Директор ТОВ «БУВІ» ознайомився з актом перевірки 28.12.2009 року.
Судом встановлено, що 30.12.2009 року на підставі акту перевірки № 0851/01/11/23/33373155 від 24.12.2009 року ДПІ у м.Феодосії АРК прийнято рішення № 0007842303 (а.с. 24) про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача згідно з п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у розмірі 7170,00 гривень.
Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з зазначеним позовом до суду.
При дослідженні юридичного статусу позивача та правомірності здійснення діяльності, що перевірялася, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУВІ» має статус юридичної особи з 24.05.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 440571, виданим виконавчим комітетом Феодосійської міської Ради (а.с. 7) та Статутом ТОВ «БУВІ», затвердженим Рішенням Загальних Зборів Учасників ТОВ «БУВІ» № 3 від 12 травня 2006 року (а.с. 9 -19).
Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ № 05.3-06-01/921 від 31.05.2005 року ТОВ «БУВІ» включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є юридичною особою, основними видами діяльності за КВЕД є: медична практика, стоматологічна практика (а.с.8).
ТОВ «БУВІ» є платником єдиного податку за ставкою єдиного податку 10 відсотків та має право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у 2009 році, що підтверджується Свідоцтвом про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою № 131465 від 01.01.2009 року, що підтверджується п.2.2 акту перевірки.
Судом встановлено, що ТОВ «БУВІ» здійснює свою діяльність в сфері надання медичних послуг.
Право позивача на зайняття медичною практикою підтверджується Ліцензією Міністерства охорони здоров'я України НОМЕР_2 (а.с.44), відповідно до якої строк дії переоформленої ліцензії від 20.07.2005 року НОМЕР_1 - з 16.04.2009 року по 20.07.2010 року.
Судом встановлено, що згідно з наказом ТОВ «БУВІ» №5 від 16.08.2005 року ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється в електроному вигляді (а.с.50), в програмі «1 С Бухгалтерія», що підтверджується договором постачання програмного продукту «1С Бухгалтерія» № 12/2005 від 15.08.2005 року (а.с.49).
Суд зазначає, що проведення розрахунків у касі підприємства здійснюється з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів. Відображення надходження готівки здійснюється у касовій книзі підприємства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що ДПІ в м.Феодосії АРК є територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.
Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон України №265).
Судом встановлено, що проведеною 24.12.2009 року перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За вищенаведене порушення Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, що передбачені п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
Відповідно до п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Як встановлено вище, податковим органом до позивача за порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яке виразилося в непроведенні розрахункових операцій через РРО, КОРО, РК на загальну суму 1434,00 гривень, на підставі п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовані штрафні санкції в розмірі 7170,00 гривень.
Оцінюючи правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 7170,00 гривень суд прийшов до висновку про необґрунтованість їх застосування, з приводу чого зазначає наступне.
Суд підкреслює, що відповідно до п.1 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Судом встановлено, що ТОВ «БУВІ» не є підприємством торгівлі та громадського харчування, а здійснює діяльність у сфері надання медичних послуг, отже, на позивача розповсюджуються вимоги п.1 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо незастосування РРО та РК, тому правомірним є проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Суд зазначає, що порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 (надалі - Положення №637).
В п.1.2. Положення №637 надано визначення наступних термінів:
готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами;
каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів;
касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;
касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси;
касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;
оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2.6 Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
При цьому, абз.4 п.2.6 Положення №637 передбачено, що підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Враховуючи, що абзацом 4 п.2.6 Положення №637 перелік видів діяльності підприємств, яким дозволено оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовим документом не є вичерпним, суд вважає, що вимоги даного припису можуть бути розповсюджені на позивача, який здійснює діяльність у сфері медичних послуг.
Відповідно до п.3.1 Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Згідно з п.3.3 Положення №637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
Проаналізувавши вищевикладене, суд зазначає, що підприємства, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, мають право здійснювати оприбуткування готівки наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням прибутковим касовим ордером і відображенням у відповідній книзі обліку (касовій книзі).
З пояснень бухгалтера ТОВ «БУВІ» ОСОБА_3, допитаної у судовому засіданні у якості свідка, судом встановлено, що оприбуткування готівки у касу підприємства здійснюється у наступному порядку.
Після надання медичної послуги лікар надає пацієнту талон на здійснення оплати в розмірі вартості наданої послуги. Пацієнт здійснює оплату отриманої ним послуги в касі підприємства. На вимогу пацієнта йому видається квитанція до прибуткового касового ордеру. Після здійснення оплати отриманої послуги пацієнт повертає лікарю відповідний талон з відміткою про здійснення оплати. В кінці кожного робочого дня лікар повертає талони з відміткою про здійснення оплати до бухгалтерії. Касир в кінці дня складає касовий звіт по касовій книзі.
Бухгалтер ТОВ «БУВІ» у судовому засіданні 17.05.2010 року пояснила, що у зв'язку з тим, що 24.12.2009 року пацієнтами надання квитанцій до прибуткових касових ордерів за надані ним медичні послуги не вимагалося, позивачем було оформлено один прибутковий касовий ордер на загальну суму 1582,00 гривень, яка була відображена в касовій книзі підприємства.
У судовому засіданні судом оглянуто та до долучено до матеріалів справи талони медичного центру «СПЕКТР» на отримання медичних послуг за 24.12.2009 року (а.с.57-59), прибутковий касовий ордер № 326 від 24.12.2009 року на загальну суму 1582,00 гривень (а.с.53), вибірково до матеріалів справи долучені перший та останній аркуші касової книги позивача за грудень 2009 року, а також аркуш касової книги, в якому відображено надходження готівки до каси ТОВ «БУВІ» 24.12.2009 року (а.с.54-56).
З матеріалів справи, пояснень представника позивача та бухгалтера ТОВ «БУВІ», допитаного у судовому засіданні у якості свідка, судом встановлено, що у зв'язку з тим, що 24.12.2009 року пацієнтами медичного центру «СПЕКТР» надання квитанцій до прибуткових касових ордерів за надання позивачем медичних послуг не вимагалося, позивачем наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день було оформлено прибутковий касовий ордер № 326 від 24.12.2009 року на загальну суму 1582,00 гривень (а.с.53) та здійснено облік готівки, що надішла до каси підприємства у касовій книзі (а.с.55).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про дотримання ТОВ «БУВІ» вимог п.1 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Проаналізувавши вищезазначене, суд встановив, що застосування ДПІ в м.Феодосії АРК до позивача штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 7170,00 гривень на підставі п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за встановлене перевіркою порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є необґрунтованим.
Приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, враховуючи, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання рішення недійсним повністю, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача по справі та визнати рішення Державної податкової інспекції у м.Феодосії АРК № 0007842303 від 30 грудня 2009 року про застосування до ТОВ «БУВІ» штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 7170,00 гривень протиправним та скасувати.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.
У зв'язку зі складністю справи судом 17.05.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 25.05.2010 року постанова складена у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Феодосії АРК № 0007842303 від 30 грудня 2009 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУВІ» штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 7170,00 гривень.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «БУВІ» 3,40 грн. судового збору.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кушнова А.О.