ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
22.09.2009 р. № 7/710
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., при секретарі судового засідання Поліщук О.А., розглянувши позовну заяву
за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
до Кредитної спілки "ПРЕСТИЖ"
про припинення юридичної особи
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про припинення юридичної особи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не знаходиться за адресою, вказаною у статутних документах, про що свідчть запис Державного реєстратора Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надіслані судом на адресу відповідача документи повернулися з відміткою пошти "будинок на капітальному ремонті".
Справа розглядалася за наявними у справі доказами, відповідно до ст.ст.71, 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив
Відповідач зареєстрований Шевченківською районною державною адміністрацією у м. Києві 06.04.1994 (запис № 05465) за адресою м. Київ, вул. Артема, 66 та знаходиться на обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.
Відповідно до наданого позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 15.12.2008 у графі статус відомостей про юридичну особу значиться "не підтверджено - відсутність за місцезнаходженням".
Зазначену обставину позивач покладає в обгрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно зі ст.239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців»наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.
Таким чином, суд вважає, що припинення юридичної особи через наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням належить до інших видів адміністративно-господарських санкцій, які передбачені законом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Відповідно до п.17 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби наділені правом звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Суд на підставі системного аналізу норм Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»вважає, що реалізація п.17 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»можлива шляхом звернення державної податкової інспекції з позовом про припинення юридичної особи не пов'язаного з банкрутством, з метою виконання функцій податкової служби, визначених у ст.10 цього Закону.
Однак, суд звертає увагу на положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно з яким податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.
Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.
Таким чином, права щодо перевірки знаходження суб'єктів господарювання за місцем реєстрації податковим органам не надано.
Натомість, згідно з Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, найменування органу державної податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення.
У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Слід зазначити також, що Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" прийнятий пізніше, ніж Закон України "Про державну податкову службу в Україні", а тому в частині встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за місцем реєстрації приіоритетно мають застосовуватись саме положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Ні Господарським кодексом України, ні зазначеними вище законами податковим органам не надано право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи з підстави, встановленої абзацом 5 ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Відповідно до ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Таким чином, в даному випадку Кредитна спілка "Престиж" не може виступати відповідачем по справі, оскільки податковому органу не надано повноважень на звернення до адміністративного суду з таким позовом.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 7/710.
2. Попередити Позивача, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.
3. Ухвалу направити сторонам.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Арсірій Р.О.