ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
02.07.2009 р. № 9/436
15:16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Людмила»
доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачаДержавне казначейство України
проскасування податкового повідомлення-рішення № 0000122306/0 від 21.03.2008
Голосуючий суддя: Кротюк О.В.
Судді: Добрянська Я.І.
Кочан В.М.
Секретар судового засідання: Гончаров В.В.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва з вимогами скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000122306/0 від 21.03.2008.
В зв'язку із збільшенням позовних вимог, на день розгляду справи позивач просить суд:
скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000122306/1 від 19.06.2008 повністю,
зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м, Києва (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23Б) надати Головному управлінню Державного казначейства України у м. Києві (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) висновок про відшкодування з бюджету Товариству з обмежено відповідальністю «Людмила»податку на додану вартість у розмірі 3198657,00 (три мільйони сто дев'яносто вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім) гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржуване рішення та не надано висновок до Головного управління Державного казначейства України в місті Києві про відшкодування з бюджету заявленої суми податку на додану вартість, оскільки вартість придбаного нежилого приміщення не перевищує встановленого відсотку рівня звичайних цін на аналогічні товари, тому сплачені суми правомірно віднесено до складу податкового кредиту.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки позивачем перевищено звичайну ціну продажу ідентичного товару (Приміщення) в співставних умовах та протягом короткого часу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
встановив:
податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0000122306/1 від 19.06.2008 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3198657,00 грн.
Адміністративний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до підпункту 1.20.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" (№ 334/94-ВР від 28.12.1994; далі -Закон про прибуток) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. У відповідності до норм вищезазначеного закону ідентичні товари (роботи, послуги) -це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.
У відповідності до підпункту 1.20.2.Закону про прибуток для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому, умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому, враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Згідно з положеннями підпункту 1.20.8. Закону про прибуток обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Суд зауважує, що податкова служба обґрунтовує прийняття оскаржуваного рішення наступним.
Так, ТОВ «Людмила»19.06.2007 уклало договір купівлі-продажу Приміщення (нежитлові приміщення підвалу, 1-ого, 2-ого поверхів загальною площею 546,2 кв.м., що знаходиться за адресою Україна, Одеська область, м. Одеса, Катерининська (вул. К.Маркса) буд. 31/33) та перераховано цього ж дня в повному обсязі грошові кошти продавцю -ТОВ «ТАР-КОМЕРЦ»у сумі ціни продажу, що становить 15991666,67 та сума ПДВ 3198333,33 гривні.
Проте, це ж саме приміщення 31.05.2007 було придбане за договором купівлі-продажу з ТОВ «АРХО ТРЕЙДІНГ ЛТД»за ціною 833333 гривень та ПДВ в розмірі 166666 гривень. Договір зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 07.06.2007.
Таким чином, фактично протягом майже місяця відбувається купівля-продаж одного й того ж самого Приміщення різними особами.
Отже, має місце купівля-продаж різними суб'єктами господарювання ідентичного товару у співставних умовах протягом короткого часового терміну. Проте, ціна кінцевого продажу суттєво відрізняється від ціни придбання його продавцем -більше ніж у 10 разів.
Жодних пояснень та доказів з приводу обґрунтованості такої різниці ціни ідентичного товару у співставних умовах позивачем суду не надано, а заявлені доводи та докази податкової служби ним не спростовано.
У відповідності до положень підпункту 7.4.1. Закону України "Про податок на додану вартість" (№ 168/97-ВР від 03.04.1997; далі -Закон про ПДВ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про обґрунтоване прийняття оскаржуваного рішення податковою службою з підстав та вимог встановлених статтею 1 Закону про прибуток та за наслідком перевищення звичайної ціни продажу ідентичного товару (Приміщення) в співставних умовах та протягом короткого часу, а позовні вимоги, з огляду на це, є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, вимога щодо зобов'язання відповідача надати Головному управлінню Державного казначейства України у м. Києві висновок про відшкодування з бюджету Товариству з обмежено відповідальністю «Людмила»податку на додану вартість у розмірі 3198657,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки судом попередньо встановлено правомірність прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3198657,00 грн., що виключає можливість надання відповідного висновку до органу Державного казначейства України. з огляду на викладене, позовні вимоги в описуваній частині також не підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Податковою службою доведено суду обгрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Головуючий суддя О.В. Кротюк
Судді Я.І.Добрянська
В.М.Кочан
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -27.07.2009.