ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
10:40
11.06.2009 р. № 13/613
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В. розглянувши справу
за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва
до приватного підприємства «Юридична компанія Кириченко і партнери»
про стягнення 14702,96 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, заборгованість Відповідача у сумі 34 501,97 грн., виникла через несплату останнім внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У письмових запереченнях на позов Відповідач просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у запереченні на позов. При цьому зазначає, що він не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому вимоги позивача вважає необґрунтованими.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, оцінивши письмові заперечення відповідача, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Згідно ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Об'єктом оподаткування для вказаного кола суб'єктів є фактичні витрати на оплату праці працівників.
Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, Позивачем було встановлено, що Відповідач згідно звітності за вересень 2006р. нарахував 31,8%, згідно звітності за жовтень-грудень 2006р. не нараховував та не сплатив 31,8%, згідно звітності за січень-грудень 2007р. не нараховував та не сплатив 33,2%.
27.03.2008 року Позивачем була проведена перевірка правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 21.08.2006 року по 31.12.2007 рік відповідно до Законів України "Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативних актів, які регулюють діяльність Пенсійного фонду України.
У ході перевірки Позивачем було з'ясовано, що станом на 21.01.2008р. Відповідач повинен перерахувати до Пенсійного фонду суму заборгованості із сплати страхових внесків (зборів) в розмірі 14702,96 грн., про що Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва складено акт № 129/03 перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління від 19.12.2003 року № 21-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року № 64/8663 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України», основними завданнями Пенсійного фонду України, який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах є: забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку.
Відповідно до ч. 1 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ (далі-Закон) страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Згідно із пунктом 1 статті 14 вказаного Закону юридичні та фізичні особи, які обрали особливий спосіб оподаткування, є страхувальниками (роботодавцями) для осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Статтею 18 Закону встановлено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, які складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Згідно з частиною 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Приписом п.6 ст. 20 Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, -календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до п. 8 Постанови Пенсійного фонду України "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.2003 р. № 21-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. № 64/8663 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосування фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
На підставі вищезазначеного Відповідача була направлена вимога № 223 від 27.03.2008 року на суму 14702,96 грн. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення зазначена вимога отримана Відповідачем 14.10.2008р.
У матеріалах справи відсутні відомості про оскарження даної вимоги Відповідачем, а тому сума недоїмки є узгодженою.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті недоїмки із страхових внесків у сумі 14 702,96 грн.
Відповідно ч. 15 ст. 106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «Юридична компанія Кириченко і партнери»(м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 38 Б, офіс 16, код ЄДРПОУ 34475872) на користь Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (м. Київ, вул. Краківська, 18, р/р 2560830126 в Головному управління Ощадбанку у м. Києві та Київській обл. МФО 322669, ЄДРПОУ 22869069) 14 702,96 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот дві гривні 96 коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 07.07.09 р.