ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
11:50
10.06.2009 р. № 2а-1648/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок»
до Контрольно-ревізійного управління в м. Києві
про визнання вимоги Контрольно-ревізійного управління в м. Києві від 29.01.2009 р. № 26-11-14-14/460 неправомірною.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з вимогою від 29.01.2009 р. № 26-11-14-14/460 Відповідача щодо повернення в бюджет коштів, використаних не за цільовим призначенням,а саме за придбання легкового автомобілю "Шевроле Лачетті" марки Х4ХК55СК у сумі 84 710,00 грн. за рахунок коштів, передбачених на закупівлю вантажно-пасажирського автомобіля.
Вважає, що мета придбання автомобіля ніяким чином не порушена, а кошти державного бюджету використані відповідно до цільового призначення.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України. При цьому посилається, зокрема, на п.8 ст. 7 бюджетного кодексу України та п.п.8, 9, 47 Плану розвитку виробничих потужностей державних науково-дослідних, проектних інститутів та інших підприємств дорожньої галузі у 2007 році за рахунок коштів державного бюджету від 23.11.2007 року Позивачем отримав дозвіл на закупівлю, зокрема, вантажно-пасажирського автомобілю. Одна в порушення даного плану за рахунок коштів, передбачених на закупівлю вантажно-пасажирського автомобіля було придбано легковий автомобіль "Шевроле Лачетті" марки Х4ХК55СК вартістю 84710,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши подані докази, суддя -
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі -підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Куючись вище вказаною нормою Закону Відповідачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Позивача за період з 01.01.2006 по 01.10.2008 р.
26.12.08 р. за результатами ревізії складено акт №11-30/1338, на підставі якого пред'явлено та направлено позивачу вимогу від 29.01.2009 р. №26-11-14-14/460. Зазначеної вимога зобов'язує державне підприємство дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок»в 10 денний термін перерахувати кошти у сумі 84710,00 грн., використані не за цільовим призначенням в дохід Державного бюджету України.
Суд бере до уваги, те що відповідно до скоригованого Плану розвитку виробничих потужностей державних науково-дослідних, проектних інститутів та інших підприємств дорожньої галузі у 2007 році за рахунок коштів державного бюджету, від 23.11.2007, затвердженого заступником Голови Державної служби автомобільних доріг України Є.Д. Прусенком (додається), Позивач отримав дозвіл на закупівлю вантажно-пасажирського автомобілю (кількість місць - 4, вантажопідйомність - 0,5 т) (1), на суму 84,7 тис. грн.
Відповідно до п. 2 Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2006 № 492 (далі - Порядок), нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, затвердженим законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, встановленим бюджетним асигнуванням, кошторису або плану використання бюджетних коштів.
Пунктами 8, 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, передбачено, що одержувачі бюджетних коштів - це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг. Одержувачі витрачають бюджетні кошти відповідно до плану використання бюджетних коштів.
Пунктом 47 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, передбачено, що зміни до планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів вносяться в порядку, встановленому для їх затвердження, за формою, що відповідає плану використання бюджетних коштів і помісячному плану використання бюджетних коштів. При цьому плани використання бюджетних коштів і помісячні плани використання бюджетних коштів не перезатверджуються.
Суд звертає увагу на те, що Позивач отримав погодження в Державній службі автомобільних доріг України на закупівлю легкового автомобіля замість вантажно-пасажирського 06.12.2007 року, а автомобіль було придбано 03.12.2007 року.
Отже Відповідачем правомірно пред'явлено вимогу від 29.01.2009 р. №26-11-14-14/460 про повернення в бюджет коштів, використаних не за цільовим призначенням, а саме за придбання легкового автомобілю "Шевроле Лачетті" марки Х4ХК55СК у сумі 84710,00 грн. за рахунок коштів, передбачених на закупівлю вантажно-пасажирського автомобіля.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 24, 71, 86, ст. 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 26.06.2009 р.