ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
місто Київ
15 год. 19 хв.
23.06.2009 р. № 2а-550/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва
до
Третя особаФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація
проприпинення державної реєстрації
У судовому засіданні 23 червня 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (надалі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -Відповідач) за участю Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про припинення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, з починаючи з ІІ кварталу 2003 року фізична особа-підприємць ОСОБА_1 не подає документи податкової та фінансової звітності, пов'язаної з обчисленням податків і зборів (обов'язкових платежів) до державних податкових органів, чим порушує вимоги статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», що є підставою, на думку Позивача, для припинення державної реєстрації Відповідача.
Відповідач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому вказав про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Спірні правовідносини регулюються Цвілим кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 4 грудня 1990 року, Законом України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»№ 755-ІV від 15 травня 2003 року.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців -засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 4 грудня 1990 року органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідач зареєстрований Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією 29 травня 2000 року і йому присвоєно ідентифікаційний № НОМЕР_1.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно із Довідкою Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва № 584/С/17-403 від 31 грудня 2008 року Відповідач не подає до органів державної податкової служби документи податкової та фінансової звітності з ІІ кварталу 2003 року.
Враховуючи вищезазначені обставини, Судом встановлено те, що Відповідач більше одного року не подає органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності.
Відповідно до вимог статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»№ 755-ІV від 15 травня 2003 року державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи - підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є: визнання фізичної особи - підприємця банкрутом; провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно із статтею 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, однією з яких є скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
Частинами 1 та 6 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи визнання адміністративного позову Відповідачем та те, що дії сторін не суперечать закону, не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 6 статті 38 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 17, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
3. Постанову надіслати сторонам у справі та державному реєстратору.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н. Є. Блажівська