ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
06.07.2009 р. № 2а-4450/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кочана В.М., суддів Арсірія Р.О. Винокурова К.С. ,
секретаря судового засідання Стріхи В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_1
до Державного департаменту України з питань виконання покарань
провизнання незаконним наказу №201 від 18.10.2006р. та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного департаменту з питань виконання покарань, в якому просив: визнати незаконним наказ ДДУПВП від 18.10.2006 року № 201 "Про затвердження Переліку посад та порядку встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України" у частині невнесення посади відповідального по установі від керівництва у складі яких функціонують заклади охорони здоров'я для лікування осіб, засуджених до позбавлення волі, які хворіють на активну форму туберкульозу в перелік посад, яким зараховується час проходження служби до вислуги років на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за два місяці; зобов'язати Державний департамент України з питань виконання покарань внести відповідні зміни до наказу від 18.10.2006 року №201 "Про затвердження Переліку посад та порядку встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України" стосовно внесення посади відповідального по установі від керівництва у складі яких функціонують заклади охорони здоров'я для лікування осіб, засуджених до позбавлення волі, які хворіють на активну форму туберкульозу в перелік посад, яким зараховується час проходження служби до вислуги років на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за два місяці з моменту вступу в закону силу, тобто з 18.10.2006 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і пояснив, що він проходив службу на посаді помічника начальника Кременчуцької виправної колонії управління ДДУПВП у Полтавській області по роботі з особовим складом з 18 листопада 2000 року по 30 квітня 2008 року і був звільнений зі служби у запас через хворобу.
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2006 року №201 "Про затвердження Переліку посад та порядку встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України" визначено перелік посад, посадових осіб, яким може здійснюватись пільговий залік вислуги років на умовах один місяць служби за два місяці, в установах виконання покарань, у складі яких функціонують туберкульозні лікарні.
На думку позивача, оскаржуваний наказ був розроблений спеціалістами Держдепартаменту на свій розсуд, опираючись тільки на власні міркування з порушеннями прав і норм, які передбачені Конституцією України та чинним законодавством, без належного опрацювання та проведення будь якого дослідження і співпраці з установами виконання покарань, у складі яких функціонують туберкульозні лікарні.
Так, на території установи та при установі, функціонує міжобласна туберкульозна лікарня (три відділення) для лікування засуджених хворих на активну форму туберкульозу, загальною кількістю 350 чоловік.
Протягом всього періоду проходження служби на зазначеній посаді він, крім основних своїх функціональних обов'язків помічника начальника по роботі з особовим складом установи, виконував обов'язки відповідального по установі від керівництва, а саме 4-6 разів на місяць згідно наказу начальника установи призначався на чергування, на добу або по 12 годин, так названі нічні чергування.
Відповідно до вимог наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 22.04.2004 року № 205/ДСК, яким затверджено Інструкцію з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах, відповідальні по установі призначаються наказом про забезпечення охорони та нагляду з урахуванням графіка, що затверджується начальником кримінально-виконавчої установи ( далі по тексту КВУ).
До функціональних обов'язків відповідального по установі згідно вищезазначеного наказу належить виконання таких обов'язків:
- особисто перевіряти несення служби молодшими інспекторами відділу нагляду і безпеки, відділу охорони, в тому числі і тих, які несуть службу в туберкульозній лікарні, дисциплінарному ізоляторі, де також тримаються засуджені хворі на активну форму туберкульозу;
- здійснювати особистий прийом засуджених, в тому числі і засуджених хворих на активну форму туберкульозу, які тримаються, як в лікарні так і дисциплінарному ізоляторі;
- особисто контролювати та надавати допомогу черговому помічнику начальника установи, щодо організації та проведення на об'єктах установи заходів, передбачених внутрішнім розпорядком дня (вивід і зняття засуджених з роботи, проведення поіменних та контрольних перевірок, приймання їжі тощо), за участю значної кількості спецконтингенту, в тому числі і засуджених хворих на активну форму туберкульозу;
- особисто приймати участь у зустрічі та відправлені засуджених на етапування, в тому числі і засуджених хворих на активну форму туберкульозу, які прибувають на лікування з інших установ виконання покарань, проводити їх опитування, огляд зовнішнього вигляду;
- особисто проводити обходи території установи, в тому числі туберкульозної лікарні де тримаються засуджені хворі на активну форму туберкульозу;
- особисто контролювати здійснення якісної обшукової роботи в установі, в тому числі і в туберкульозній лікарні де тримаються засуджені хворі на активну форму туберкульозу; - брати участь у проведенні контрольних та технічних оглядів, забезпечувати своєчасне проведення технічних оглядів камер, обшуків приміщень в тому числі приміщень, де тримаються засуджені хворі на активну форму туберкульозу, особистих обшуків засуджених, в тому числі і засуджених хворих на активну форму туберкульозу.
Позивач зазначив, що він особисто звертався до управління ДДУПВП у Полтавській області щодо зарахування періоду служби у Кременчуцькій виправній колонії УДДУПВП у Полтавській області (№ 69) на пільгових умовах один місяць служби за два місяці служби, але йому було відмовлено з посиланням на відсутність його посади в переліку посад зазначених у наказі Державного департаменту України з питань виконання покарань № 201-2006 року.
При виконанні своїх функціональних обов'язків, під час чергування відповідальним від керівництва, він не менше чотирьох разів на місяць ніс службу при прямому контактуванні з засудженими хворими на активну форму туберкульозу, що підтверджується наказами та відомостями про призначення позивача на чергування.
Незважаючи на те, що ним виконувалися посадові обов'язки, за які він ніс відповідальність згідно чинного законодавства, та які передбачені і включені в характеристики, виходячи з яких був визначений перелік посад осіб, яким може здійснюватись пільговий залік вислуги років для призначення пенсії на умовах один місяць служби за два місяці в установах виконання покарань, так звана посада відповідального по установі від керівництва, не була внесена у зазначений перелік наказу № 201-2006р., тому зарахування вислуги років йому здійснюється на загальних умовах.
Виходячи з наведеного, позивач вважає, що наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань № 201 від 18.10.2006 року є таким, який не відповідає Конституції України у частині не внесення посади відповідального по установах виконання покарань у складі яких функціонують туберкульозні лікарні до переліку осіб, яким здійснюється пільговий залік років для призначення пенсії один місяць служби за два місяці та прямо порушує його права та соціальний захист.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, оскільки вважає, що оскаржуваний наказ законним і прав позивача не порушує. Крім того, просив в задоволенні позову відмовити з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач проходив службу на посаді помічника начальника Кременчуцької виправної колонії управління ДДУПВП у Полтавській області по роботі з особовим складом з 18 листопада 2000 року по 30 квітня 2008 року і був звільнений зі служби у запас через хворобу.
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2006 року №201 "Про затвердження Переліку посад та порядку встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України" визначено перелік посад, посадових осіб, яким може здійснюватись пільговий залік вислуги років на умовах один місяць служби за два місяці, в установах виконання покарань, у складі яких функціонують туберкульозні лікарні.
Як зазначив позивач, оскаржуваний наказ було доведено особовому складу установи, де він проходив службу, в листопаді 2006 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки відповідачі наполягають на відмові у задоволенні позову з причин пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, а суд прийшов до переконання, що такий строк позивачем пропущено, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Головуючий - суддя Кочан В.М.
судді Арсірій Р.О.
Винокуров К.С.
Дата складення постанови у повному обсязі 15.07.2009 р.