Постанова від 14.04.2021 по справі 127/24882/16-ц

Справа № 127/24882/16-ц

Провадження № 22-ц/801/828/2021

Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 рокуСправа № 127/24882/16-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Сопруна В. В., Стадника І. М.

Секретар: Кузьменко Б. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2021 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),

Ухвалу постановив суддя Федчишен С. А.

Ухвалу постановлено об 11.35 год в м. Вінниці

Повний текст ухвали складено 03 березня 2021 року,

встановив:

01 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на рішення та бездіяльність державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Совика В. П., у якій просив визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Совика В. П. від 13 січня 2021 року про повернення виконавчого документа ВП № 62924053 стягувачу та визнати бездіяльність Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) неправомірною і зобов'язати виконати судове рішення у цивільній справі № 127/24882/16-ц за рахунок майна та грошових коштів боржника, що перебуває в інших осіб.

Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2017 року у цивільній справі № 127/24882 /16-ц стягнуто з Кредитної спілки «Злагода» на його користь грошові кошти в сумі 620 776,64 грн., з яких: 300 515,32 грн. основного боргу по вкладах, 270 861,32 грн. - проценти по внесках, 49 400 грн. - пайові внески.

На виконання рішення суду Вінницьким міським судом 07 лютого 2017 року видано виконавчий лист, на підставі якого 03 вересня 2020 року Замостянським відділом Державної виконавчої служби у м. Вінниці відкрито виконавче провадження ВП № 62924053 про стягнення з Кредитної спілки «Злагода» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 620 776,64 грн.

Вінницьким відділом поліції ГУНП у Вінницькій області 06 травня 2015 року зареєстровано кримінальне провадження № 12015020010002901 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України щодо заволодіння шляхом зловживання службовим становищем посадовими особами кредитної спілки «Злагода». Під час досудового розслідування встановлено, що фізичні особи за домовленістю із посадовими особами Кредитної спілки «Злагода» безпідставно отримали кошти в кредитній спілці, які до цього часу не повернули, тобто володіють грошовими коштами, які належали боржнику, що унеможливлює стягнення з Кредитної спілки «Злагода» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 620 776,64 грн.

Частиною 5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржнику або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи, незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику (ч. 1 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів (ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»).

Заявник-стягувач вважає, що головний державний виконавець Совик В. П. не вживши всіх можливих заходів щодо розшуку майна боржника, не з'ясувавши обставин розслідування кримінального провадження з метою встановлення наявності майна та грошових коштів боржника у користуванні інших осіб-боржників кредитної спілки, 13 січня 2021 року безпідставно та незаконно виніс постанову про повернення виконавчого документу ВП № 62924053 стягувачу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2021 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду як безпідставну та необґрунтовану у зв'язку із невідповідністю висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу в повному обсязі.

Зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що державний виконавець вчинив достатньо заходів з примусового виконання рішення суду, а заявник не навів доводів бездіяльності державного виконавця. Проте, він у своїй скарзі вказав, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12015020010002901 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України щодо заволодіння шляхом зловживання службовим становищем посадовими особами Кредитної спілки «Злагода» встановлено, що фізичні особи за домовленістю із посадовими особами Кредитної спілки «Злагода» безпідставно отримали кошти у вказаній кредитній спілці, які до цього часу не повернули, тобто володіють грошовими коштами, які належать стягувачу ОСОБА_1 . Проте, головний державний виконавець Совик В. П. не вживши всіх можливих заходів щодо розшуку майна боржника, не з'ясувавши обставин розслідування кримінального провадження з метою встановлення наявності майна та грошових коштів боржника у користуванні інших осіб-боржників кредитної спілки, 13 січня 2021 року безпідставно та незаконно виніс постанову про повернення виконавчого документу ВП № 62924053 стягувачу.

Державний виконавець і боржник не надіслали відзив на апеляційну скаргу заявника-стягувача.

Заявник-стягувач, державний виконавець Совик В. П., представник боржника, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із необґрунтованості скарги стягувача, оскільки у судовому засіданні встановлено, що державним виконавцем Совик В. П. вчинено достатньо заходів з примусового виконання рішення суду, разом з тим, отримана в ході таких виконавчих дій інформація свідчила про відсутність у боржника ліквідного майна, на яке може бути звернено стягнення. Таким чином державний виконавець Совик В. П. діяв в межах своїх повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», оскаржувана стягувачем постанова винесена державним виконавцем в межах його повноважень і винесення такої постанови не призвело до порушення прав стягувача.

Також заявником-стягувачем не наведено доводів бездіяльності державного виконавця та не представлено суду в підтвердження своєї позиції будь-яких доказів, у тому числі і тих, що вказують на протиправність рішення державного виконавця, а суть скарги зводиться виключно до незгоди із невиконанням у примусовому порядку рішення суду.

При цьому судом роз'яснено заявнику його право на пред'явлення даного виконавчого листа до виконання повторно, оскільки виконавчий документ був повернутий йому у зв'язку із відсутністю у боржника майна.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2017 року у цивільній справі № 127/24882/16-ц, яке набрало законної сили 31 січня 2017 року, стягнуто з Кредитної спілки «Злагода» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 620 776,64 грн., з яких: 300 515,32 грн. основного боргу по вкладах, 270 861,32 грн. - проценти по внесках, 49 400 грн. - пайові внески (а. с. 8-9).

На виконання рішення суду Вінницьким міським судом Вінницької області 07 лютого 2017 року видано виконавчий лист (а. с. 10), на підставі якого 03 вересня 2020 року Замостянським відділом Державної виконавчої служби у м. Вінниці відкрито виконавче провадження ВП № 62924053 про стягнення з Кредитної спілки «Злагода» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 620 776,64 грн. (а. с. 11, 12).

Вінницьким відділом поліції ГУНП у Вінницькій області 06 травня 2015 року зареєстровано кримінальне провадження № 12015020010002901 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яким стягувача ОСОБА_1 визнано потерпілим (а. с. 18).

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Совиком В. П. винесеною 13 січня 2021 року по виконавчому провадженню ВП № 62924053 виконавчий лист № 127/24882/16-ц, виданий 07 лютого 2017 року про стягнення з Кредитної спілки «Злагода» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 620 776,64 грн., повернуто стягувачу та роз'яснено право на повторне пред'явлення виконавчого листа до виконання в строк до 13 січня 2024 року. При винесенні такої постанови державний виконавець керувався пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», за наслідками встановлення того, що за боржником будь-яке майно, на яке може бути звернено стягнення не зареєстроване, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна, виявилися безрезультатними; згідно відповіді банківських установ кошти на рахунках боржника у банках відсутні; згідно відповіді МВС України - транспортні засоби не зареєстровані; за адресою: АДРЕСА_1 боржник як і його майно відсутні (а. с .14).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно вимог частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1).

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (ч. 3).

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних (ч. 5).

За правилами частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2); у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника) (пункт 5).

Наявність обставин, зазначених у пункті 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та які стали підставою для повернення виконавчого документа, підтверджено: постановою державного виконавця по виконавчому провадженню ВП № 62924053 від 03 вересня 2020 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника - Кредитної спілки «Злагода» (а. с. 34); постановою державного виконавця по виконавчому провадженню ВП № 62924053 від 12 жовтня 2020 року про арешт коштів боржника - Кредитної спілки «Злагода», що містяться на рахунках у ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» та АТ «Ощадбанк» та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті на час винесення постанови про арешт коштів боржника (а. с. 36-37); викликом державного виконавця, яким зобов'язано керівника Кредитної спілки «Злагода» з'явитися до виконавця (а. с. 37 зворот-38); актом державного виконавця від 26 жовтня 2020 року, яким встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , боржник - КС «Злагода» відсутні і майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявлено (а. с. 39); відповіддю АТ «Міжнародний інвестиційний банк» про те, що на рахунках боржника відсутні кошти для виконання постанови від 12 жовтня 2020 року (а. с. 39 зворот); відповіддю АТ «Ощадбанк» про те, що на кошти на рахунку боржника за № НОМЕР_1 (UAH) звернення стягнення заборонено на підставі пункту 2 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а інші рахунки клієнта в установах банку відсутні (а. с. 40); актом державного виконавця від 12 січня 2021 року, яким встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 боржник КС «Злагода» як і майно їй належне, відсутні (а. с. 58).

Відповідно до частин 1 і 3 статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, залишаючи скаргу стягувача ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця без задоволення, суд першої інстанції, встановивши, що державним виконавцем здійснені всі необхідні заходи, спрямовані на виконання рішення суду в межах своїх повноважень та прийнято постанову про повернення виконавчого документа з дотриманням вимог чинного законодавства, прийняв правильне рішення.

Доводи апеляційної скарги є ідентичними обставинам, якими заявник-стягувач обґрунтовував вимоги своєї скарги, які були розглянуті судом першої інстанції в повному обсязі, що знайшло відображенні у судовому рішенні, яке перевірене судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська

СуддіВ. В. Сопрун

І. М. Стадник

Попередній документ
96267471
Наступний документ
96267473
Інформація про рішення:
№ рішення: 96267472
№ справи: 127/24882/16-ц
Дата рішення: 14.04.2021
Дата публікації: 16.04.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький апеляційний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (01.02.2021)
Дата надходження: 01.02.2021
Розклад засідань:
03.03.2021 11:00 Вінницький міський суд Вінницької області
14.04.2021 09:30 Вінницький апеляційний суд