Провадження № 2-о/742/40/21
Єдиний унікальний № 742/1012/21
01 квітня 2021 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого - судді Циганко М.О., за участю секретаря судових засідань Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Прилуцький міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,-
ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа: Прилуцький міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.
Свою заяву мотивувала тим, що вона являється рідною сестрою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Антрацит, Луганської області на непідконтрольній території України.
Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується копіями довідки про причини смерті від 21 листопада 2020 року, лікарського свідоцтва про смерть № 232 від 21 листопада 2020 року та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24 листопада 2020 року, актовий запис № 1307. Однак, ці документи на підконтрольній території України вважаються недійсними.
Отримати свідоцтво про смерть у Прилуцькому міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вона не може, оскільки, факт смерті відбувся на території непідконтрольній українській владі, тому, вона звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті свого брата на тимчасово окупованій території України.
У судове засідання заявниця не з'явилася, проте, її предствником адвокатом Матвієнком В.М., подано заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги вони підтримують та просять суд їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Прилуцького міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з слідуючих підстав.
Згідно з п.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державнареєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, або про оголошення її померлою. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. Згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно п.8 ч.1ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідно копії лікарського свідоцтва про смерть № 232 від 21 листопада 2020 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Антрацит, Луганської області (а.с. 7).
Згідно копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24 листопада 2020 року, актовий запис № 1307, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Антрацит, Луганської області (а.с. 9).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25 травня 1963 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дубовий Гай Прилуцького району та її батьком записаний ОСОБА_5 (а.с. 18).
Згідно Довідки про укладення шлюбу № 7 від 19 квітня 2017 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_4 01 березня 1986 року. Після одруження дружина змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а.с. 20).
З копії рішення Прилуцького міськрайонного суду від 10 вересня 2010 року вбачається, що ОСОБА_9 22 листопада 1991 року вийшла заміж за ОСОБА_10 та змінила своє прізвище на « ОСОБА_11 ». Однак, їх подружнє життя не склалося і вони розірвали шлюб (а.с.21).
Згідно копії свідоцтва про шлюб від 06 квітня 2011 року ОСОБА_10 знову зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 (а.с. 19).
Вказані докази підтверджують родинні відносини померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та факт смерті саме на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р, місто Антрацит, Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно з положеннями п.2 ч.1 "Про державну реєстрацію актів цивільного стану; нормативно-правовий акт № 2398-VI від 01.07.2010" ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.
Діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється.
Форма лікарського свідоцтва про смерть, що видається закладами охорони здоров'я, або судово-медичною установою та вимоги і підстави його заповнення встановлені Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545.
Зокрема, Інструкцією серед іншого встановлено, що: лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину (пункт 2.2.); у разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину (пункт 2.3.) ; забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті (пункт 2.4.).
Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Антрацит, Луганської області, однак вказана територія, згідно положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р, входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Тому, на вказаній території, нині, жодний орган державної влади України не працює. У зв'язку з цим, суд погоджується із тим, що отримати свідоцтво про смерть, встановленого зразка і виданого компетентним органом державної влади України, не є можливим.
Враховуючи вище викладені обставини, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки факт того, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Антрацит, Луганської області, підтверджено зібраними у справі доказами.
Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Прилуцький міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Антрацит, Луганської області, Україна.
Судові витрати залишити за заявницею.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя М.О.Циганко